Стаття 97. Визначення розміру судових витрат
Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає процедуру встановлення грошового розміру судових витрат, які понесли сторони у справі, щоб можна було правильно компенсувати судові витрати.
Клопотання про визначення грошового розміру судових витрат
2. Клопотання сторони про визначення грошового розміру судових витрат може бути заявлено:
1) до ухвалення судового рішення у справі ‑ з тією метою, щоб суд визначив у судовому рішенні і розмір судових витрат;
2) після ухвалення судового рішення у справі, якщо суд не вирішив питання про розподіл судових витрат або вирішив його, але не визначив конкретного їх розміру.
3. Клопотання подається до суду у письмовій формі, але під час судового розгляду сторона може заявити його усно. Якщо клопотання про визначення грошового розміру судових витрат заявляється після ухвалення судового рішення, то його слід викласти у заяві про ухвалення додаткового судового рішення або заявити під час розгляду цього питання в судовому засіданні (стаття 168 КАСУ).
4. Відповідно до вимог статті 94 КАСУ судові витрати повинні бути документально підтверджені. Таким підтвердженням можуть слугувати договори, акти виконаних робіт або наданих послуг, квитки, чеки, квитанції тощо, що засвідчують здійснення відповідних судових витрат. Тому разом із клопотанням належить подати й відповідні документи. У клопотанні не обов'язково наводити розрахунки судових витрат, це й так відповідно до коментованої статті повинен зробити суд на підставі поданих документів.
|
|
|
5. Для відшкодування судових витрат у грошовій формі особа може звернутися до суду із клопотанням і надати оригінали відповідних документів, які підтверджують факт здійснення певних витрат. А суд уже самостійно визначатиме грошовий розмір витрат, які підлягатимуть відшкодуванню.
Рішення суду щодо грошового розміру судових витрат, які повинні бути компенсовані
6. Суд вирішує питання про розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані стороні, за її клопотанням у постанові суду або ухвалою, що приймаються за результатами розгляду справи, або в додатковій постанові чи ухвалі суду, якщо це питання не було вирішено раніше. Детальніше про це див. статтю 98 КАСУ.
Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
|
|
|
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає види рішень адміністративного суду, якими може бути вирішено питання про визначення судових витрат, їхній розподіл, а також встановлює можливість оскарження таких рішень.
Види судових рішень щодо судових витрат та їх оскарження
2. Перед вчиненням певної процесуальної дії, наприклад, перед направленням ухвали про призначення експертизи для виконання, опублікуванням оголошення про виклик до суду у друкованому засобі масової інформації, викликом свідка, проведенням огляду на місці, суд може своєю ухвалою визначити розмір судових витрат, необхідних для вчинення таких дій, і зажадати внесення відповідних коштів від осіб, які беруть участь у справі, або віднести їх на рахунок Державного бюджету України. Така ухвала викладається у письмовій формі (пункт 6 частини четвертої статті 160 КАСУ).
Право на оскарження такої ухвали мають особи, які беруть участь у справі, та визначені особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі), якщо ухвала стосується їхніх інтересів.
3. У всіх інших випадках суд вирішує питання про розподіл судових витрат у постанові або ухвалі, що прийняті за результатами розгляду справи, зокрема ухвалі про закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду, а також ухвалах за результатами перегляду судових рішень (пункт 5 статті 161, абзац четвертий пункту 4 статті 163, абзац третій пункту 4 частини першої статті 206, абзац третій пункту 4 статті 207, абзац третій пункту 4 частини першої статті 231, абзац третій пункту 4 статті 232 КАСУ).
|
|
|
Якщо в постанові чи ухвалі за результатами розгляду справи суд не вирішив питання про розподіл судових витрат або вирішив його, але не визначив конкретного їх розміру, тоді ці питання можуть бути вирішені шляхом ухвалення додаткового судового рішення ‑ відповідно додаткової постанови або додаткової ухвали (стаття 168 КАСУ).
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити такі судові рішення у загальному порядку ‑ за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ ‑ у частині, що стосується їхніх інтересів. Судові рішення за результатами розгляду справи в частині щодо розподілу судових витрат стосуються лише осіб, які беруть участь у справі, але не свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, а тому останні не мають права на оскарження таких судових рішень.
Глава 8 СТРОКИ
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!