РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВИГУКАХ ТА ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНИХ СЛОВАХ
Відокремлюються | Не відокремлюються |
1. Вигуки від інших членів речення | 1. Вигуки, які стоять перед |
комою: 0, скільки у тобі краси, | звертаннями: Ой лимане-ли- |
життя моє незгасне (Сос); Тут | маночку, хвиле каламутна! |
чисто, ясно, весело, ох, як весело | Де поділась наша воля, слава |
(Фр.). | тая смутна (Укр.). |
2. Вигуки чи звуконаслідувальні | 2. Вигуки на початку речен- |
слова, що стоять на початку речення | ня, якщо стоять перед осо- |
або всередині й вимовляються з ви- | бовим займенником, після |
разною окличною інтонацією — | якого йде звертання: Ой ти, |
знаком оклику: Агов! — чути | дівчино, 3 горіха зерня. Чом |
здалеку Явтухів голос (Ян.); Скрізь | твоє серденько — Колюче |
тільки й чути було: фінь-фінь, — | терня (Фр.) |
коротка мовчанка, і а-ха-ха!.. | |
Фінь-фінь, а-ха-ха! (Донч.) |
ПУНКТУАЦІЯ ____________________
Пунктуація (від лат. рипсіит — крапка)—це система правил, які регулюють вживання розділойи* знаків у письмовому тексті, а також самі розділові знаки.
До найуживаніших розділових знаків належать: крапка, знак питання, знак оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, дужки, лапки і три крапки.
Розділові знаки використовуються для позначення в писемному мовленні (в реченні і тексті) меж смислових відрізків.
Розділові знаки поділяються на:
1) видільні, які служать для виділення синтаксичної конструкції, позначення її меж у складі іншого синтаксичного цілого, — це лапки, дужки, дві коми, два тире, які виступають як єдиний парний знак,-
|
|
2) відокремлювальні, які служать для розмежування синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, предикативних частин складного речення та ін.). Вони вказують також на тип речення за емоційно-функціональною ознакою; крапка, три крапки, знак питання, знак оклику в кінці речення, кома, крапка з комою, двокрапка, тире всередині речення.
Постановка тих чи інших розділових знаків мотивується синтаксичними, смисловими й інтонаційними ознаками, але визначальною є синтаксичне членування писемної мови.
Вживання розділових знаків регулюється пунктуаційними правилами, які вказують на умови вибору розділового знака.
Тире між підметом і присудком
В іменному складеному присудку дієслівна зв'язка є (теперішній час від дієслова бути) дуже часто випускається. її відсутність у вимові позначається паузою, а на письмі — тире.
4?2
Тире ставиться між підметом і присудком, якщо: |
1. Підмет і присудок виражені іменником або кількісним чис- |
лівником у формі називного відмінка: Праця людини — окраса і |
слава, праця людини — безсмертя її (Сим.). П'ять на п 'ять — |
двадцять п 'ять. |
2. Обидва головні члени виражені неозначеною формою дієслова |
або один із них — іменник у називному відмінку: Боятися |
смерті — на світі не жить (нар. тв.). Найгірша помилка — |
вважати неминуче за доцільне (Підм.). |
3. Перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною фор- |
мою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: |
Війна — це тир, де цілий світ — мішені (Кост.). Україна — то |
народ, А народи не вмирають, А живуть із рада в род (Мов.) |
Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо: |
1. Підмет або присудок виражається займенником, прикметником |
або порядковим числівником: Я атеїст, що знає тільки Бога... |
(Кул.). Ваші розрахунки помилкові (Н. Рибак). |
2. Присудок має порівняльне значення і до його складу входять |
частки як, ніби, мов, неначе: Хоч дівка як сова, аби з другого села |
(нар. тв.). |
3. Перед присудком стоїть заперечна частка не: Ні, ні! Прийдешнє |
не казарма. Не цементовий коридор (Рил.) |
Примітка. Для інтонаційного та стилістичного виділення присуцка перед ним у всіх названих випадках може ставитися тире: Люди — пре красні. Земля — мов казка. Кращого сонця ніде нема (Сим.). Це — мій народ (Олійн.). Маленьке — не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе (Сим.).
|
|
Тире на місці пропущеного члена у неповному реченні
|
|
Неповним є речення, в якому пропущено один чи кілька необхідних для граматичної структури речення членів, що легко встановлюються з контексту: Пташка красна своїм пір 'ям, а людина — своїм знанням (нар. тв.).
423
Тире ставиться |
1. У неповному реченні на місці пропущеного присудка: Квітку метелик цілує, обрій—сонце ясне, вітер—берізку німую (Сос). 2 Якщо пропущено інший член і наявнд пауза: Вчення в щасті украшає, а в нещасті —утішає (нар. тв.) |
Тире не ставиться |
У неповному реченні на місці пропущеного члена, якщо немає потреби у спеціальному підкресленні і немає паузи: Встає хмара з-за лиману, а другая з поля (Шевч.) . . ______________________ .____________ :______ ___~__ |
Однорідні члени речення
Однорідними називаються члени речення, які відносяться до одного й того самого слова і виконують однакову синтаксичну функцію' Почуття людини не пробудиш без співчуття, співпе реживання, без уміння відчути серцем найтенші духовні порухи іншої людини (Сух).
Однорідними можуїь бути як головні, так і другорядні члени речення.
|
|
Види однорідних членів речення | |||
Головні: | 1) кілька підметів при одному присудку; 2) кілька присудків при одному підметі. | ||
Другорядні: | кілька додатків, означень або обставин, які відносяться до одного й того самого члена речення. | ||
При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, ._.................................................................... ----------------------------------------- ■---------------------------------------- ———..................................................................
Мы поможем в написании ваших работ! |