Дослідження в галузі історії фінансової науки
Ще наприкінці 20–х pp. XX ст. А.І.Буковецький чітко визначив стан досліджень у галузі історії фінансової науки, розкрив значення історії фінансів для розвитку фінансової теорії, а також проаналізував значний масив зарубіжної та вітчизняної фінансової літератури. "Будучи в сім'ї суспільних наук однією з молодших за часом свого виникнення, фінансова наука не може похвалитися великою увагою до її історії, – констатував вчений. – До теперішнього часу ще немає наукової праці, яка б давала загальний огляд історії фінансової науки". Порівняння стану досліджень у цій галузі з подібними розробками на ниві історії політичної економії виявило значний ступінь відставання фінансової науки від політичної економії. Написані десятки загальних зведених робіт з політичної економії, а в галузі історії економічних учень існувала значна кількість окремих монографічних праць, в яких давався систематичний виклад поглядів представників окремих шкіл і теорій. У галузі ж вивчення еволюції фінансової думки праця лише розпочиналася.
Заслуга вченого полягала у тому, що він здійснив ґрунтовне дослідження становлення та розвитку фінансової думки за період XV – початок XX ст. Послідовно витриманий важливий теоретико–методологічний принцип: розгляд еволюції фінансової думки у праці А.І.Буковецького проведено у нерозривному зв'язку з розвитком політичної економії (економічної теорії), її концепціями, школами і напрямами. Всередині них виділені та проаналізовані погляди найбільш відомих теоретиків на проблеми фінансів. Відтак послідовно розглянуті позиції представників меркантилізму, німецької камералістики, фізіократії, класичної політичної економії, історичної школи, соціально–політичної школи і державного соціалізму, суб'єктивної школи (маржиналізму), марксизму та ін. Особливе місце у цьому розгляді зайняла вітчизняна економічна думка. Щоправда, вона ще не диференціювалася від російської. З одного боку, вона відзначалася самобутністю, а з іншого – сильний вплив на неї чинили провідні західноєвропейські теоретики.
|
|
|
Появу наукової російської літератури в галузі фінансів учені відносили до початку XIX ст. Найбільш цікавою фінансовою роботою серед написаних російськими прихильниками А.Сміта справедливо вважається праця М.І.Тургенєва "Опыт теории налогов" (1818).А.І.Буковецький характеризував її як систематичну і оригінальну роботу, в якій послідовно прикладені загальні начала вчення А.Сміта та І.Бентама до побудови теорії податків. Учений акцентував увагу на таких положеннях твору М.І.Тургенєва: "Червоною ниткою через всю роботу йде твердження, що лише встановлення свободи гарантує нормальний розвиток фінансового господарства. Він надає виняткового для фінансового господарства значення встановленню правопорядку (готовність сплачувати податки завжди більш помітна у республіках, огида до податків – у державах деспотичних). Вкрай характерні останні слова книги: "Вік кредиту настає для всієї Європи. Удосконалення системи кредитної піде поряд з удосконаленням політичного законодавства, особливо – з удосконаленням системи представництва народного".
|
|
|
Прагнення знайти основні шляхи господарського розвитку в началах класичної школи АЛ.Буковецький відніс до так званої епохи російського манчестерства 40–70–х pp. XIX ст. Для неї характерні насадження капіталістичних відносин, усунення всіх перешкод для розвитку конкуренції, боротьба із залишками феодального ладу, заохочення приватної ініціативи і відверте славослів'я капіталізму. Ідеали манчестерської школи наполегливо пропагували такі вчені як І.Я.Горлов (автор першого російського самостійного підручника фінансової науки "Теория финансов", 1841), І.К.Бабст, В.П.Безобразов, М.П.Вессловський, А.П.Заблоцький–Десятовський, В.О.Лсбедєв. Найбільш видатним представником цієї групи АЛ.Буковецький вважав М.Х.Бунге, автора ряду праць про паперові гроші: "О восстановлении металлического обращения в России", "О возобновлении постоянной денежной единицы в России", а також ряду нарисів у галузі фінансової науки: "Государственное счетоводство и финансовая отчетность в Англии" (1890), "Исследование по вопросу о восстановлении налога на соль" (1893).
|
|
|
З кінця 70–х pp. XIX ст. спостерігалося значне піднесення вітчизняних досліджень з проблем фінансів і фінансової науки. Як зауважив А.Буковецький, одна за другою з'являлися наукові роботи, що за своєю глибиною ні в чому не поступалися західноєвропейським науковим працям і які ще й до цього часу залишаються надзвичайно цінними. Разом з тим учений слабкою рисою всієї тодішньої російської літератури вважав науковий еклектизм, проявом якого виступав сильний вплив на неї історичної школи, катедер–соціалізму, соціологічного напряму тощо.
Протягом всього періоду 30–80–х pp. XX ст. історико–еко–номічні дослідження у царині фінансів були нечисленними. Такими вони продовжують залишатись і нині, хоч в останній час і спостерігається певне пожвавлення. Серед історико–еко–номічних робіт відмітимо насамперед працю Б.М.Сабанті "Развитие финансов и финансовой науки в России" (1986).Значний історичний матеріал вміщують також робота В.П.Дяченка "К вопросу о сущности и функциях советских финансов" (1957), в якій подано критичний огляд літератури за період 30–х – першої половини 50–х років, книга А.М.Бірма–на "Очерки теории советских финансов" (1968), що містить огляд літератури за 40–60–і pp., монографії Е.О.Вознесенсько–го "Дискуссионные вопросы теории социалистических финансов" (1969), "Финансы как стоимостная категория" (1985), в яких здійснено аналіз різних точок зору радянських учених за період 20–х – першої половини 80–х pp., працю Н.Халова "Товарно–денежные отношения и финансы при социализме" (1990), яка містить розгляд поглядів учених у період 60–80–х pp. В останній час відновлюється дореволюційна традиція –включення у підручники фінансів розгляду питань еволюції фінансової науки. Серед українських вчених це зроблено насамперед у працях В.Л.Андрущенка та О.Д.Василика.
|
|
|
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 228; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!