Основні форми використання спеціальних знань.
Залучення в судочинство осіб, які володіють знаннями в науці, техніці, мистецтві чи ремеслі визначається або вимогами кримінального процесуального кодексу (процесуальна форма), або виконання досвідченими особами дій поза процесуальним законом, але в інтересах суду (непроцесуальна форма).
Процесуальна форма використання спеціальних знань складається з таких елементів:
1) використання спеціальних знань спеціаліста;
2) використання спеціальних знань судового експерта.
1. Використання спеціальних знань спеціаліста.
Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Спеціалісти запрошуються для участі в процесуальних діях при: 1) відсутності відповідних спеціальних знань і навичок у судді; 2) недостатньому оволодінні суддею прийомами та засобами швидкого та якісного виконання тієї чи іншої роботи, яка потребує спеціальних знань і навичок; 3) необхідності з етичних й тактичних міркувань доручити виконання певних дій саме спеціалістові; 4) одночасному застосуванні низки науково-технічних засобів; 5) необхідності виконати великий об’єм роботи, яка потребує спеціальних знань та навичок.
Основними функціями спеціаліста є такі:
1) надання допомоги суду в прийнятті організаційних рішень при підготовці, плануванні та проведенні процесуальної дії (про можливість її проведення, при визначенні обов’язкових умов та кола учасників, а також прогнозування результатів) – організаційно-тактична функція спеціаліста;
|
|
|
2) сприяння суду в пошуку, огляді, описанні чи закріпленні в інший спосіб, а також у вилученні доказів (предметів, слідів, документів та інших об’єктів), відбір об’єктів та отримання зразків для наступних експертних досліджень – пошуково-дослідницька функція спеціаліста;
3) надання допомоги суду в реконструкції умов та обстановки місця події, відтворенні його обставин, складанні протоколу, схем, малюнків, креслень, а також використання з цією метою спеціальних науково-технічних засобів – допоміжно-технічна функція спеціаліста;
4) пояснення з приводу виконуваних дій, роз’яснення суду та іншим учасникам судочинства спеціальної термінології, сутності яких-небудь явищ, запитань, які мають спеціальний медичний характер та стосуються сфери професійної компетенції спеціаліста, роз’яснення призначення використовуваних технічних засобів, визначення придатності для ідентифікації виявлених слідів, сприяння суду у формулюванні запитань експертові – довідково-консультативна функція спеціаліста.
|
|
|
В кримінальному судочинстві частіше виступають співробітники криміналістичних підрозділів правоохоронних органів (МВС, МЮ, ДМС) та інших відомств (МОЗ).
Самостійним учасником адміністративного процесу є перекладач.
Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Особа, яка у вигляді перекладача входить до кримінального процесу за мотивованим клопотанням особи, яка бере участь у кримінальній справі чи призначається за ініціативою суду.
Перекладач зобов’язаний з’являтися за викликом до суду, здійснювати повний та правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.
Статтею 384 КК України передбачено, що за завідомо неправдиві показання свідка або потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта, даний при провадженні дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою або тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також неправдивий переклад, зроблений перекладачем, у тих самих випадках настає кримінальна відповідальність.
|
|
|
2. Використання спеціальних знань судового експерта.
Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та суду.
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Експертиза «лат. - досвідчений дослідження якого-небудь питання, яке здійснюють експерти...» (Сучасний словник іноземних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень / Уклали: О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк. - К.: Довіра, 2006. - С. 255). Це означає, що об'єктивне, аргументоване, основане на законному вирішенні справи, що належать до компетенції суду й стосуються діяльності різних галузей та сфер державної діяльності, потребують знань, які виходять за межі тих, якими повинні володіти судді таких судів. Тому законодавець визначив можливість призначення експертизи для вивчення, перевірки, аналітичного дослідження, кількісної чи якісної оцінки висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності.
|
|
|
Ознаки судової експертизи: а) застосування спеціальних знань у формі дослідження (отримання нових даних, які до цього не були відомі суду) до певних об’єктів та предметів; б) здійснення експертизи особливим суб’єктом – експертом за дорученням суду; в) дотримання процесуальної форми; г) отримання нових фактів та оформлення результатів у вигляді висновків експерта.
Обставинами, за яких доцільно призначати експертизу, можуть бути такі: а) необхідність отримання об’єктивного висновку спеціаліста, який не зацікавлений у прийнятті рішення чи вчинення дії; б) конфліктна ситуація у сфері управління, здійснення владних повноважень, наявність спірних позицій з одного й того самого питання, коли необхідна думка незацікавленого спеціаліста;
в) потреба вирішити проблеми, які перебувають на межі різних галузей науки, техніки; г) коли межі проблеми ширші за межі сумарного знання; ґ) коли про це вказано в законі чи в підзаконному нормативно-правовому акті.
Проведення експертизи можуть ініціювати як особи, що беруть участь в адміністративній справі, так і суд. Кожна особа, що бере участь в справі, має право надати суду питання, які повинні бути роз'яснені експертом. Остаточно коло питань, щодо яких потрібен висновок експерта, визначається судом. Відхилення запропонованих питань суд зобов'язаний мотивувати.
Перелічимо основні напрямки експертного забезпечення правосуддя, що потребують свого рішення та нормативно-правового закріплення під час удосконалення процесуального законодавства в ході судової та правової реформ.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!