Елементи інтерфейсу користувача Excel
Після завантаження Excel можна побачити у вікні такі елементи: рядок заголовка, позначку системного меню, групу кнопок керування вікном, рядок меню, панель інструментів, рядок стану, смуги прокручування й обрамлення вікна.
У вікні містяться спеціальні компоненти, властиві саме вікну Excel.
· Рядок формул – це панель у верхній частині вікна Excel, що використовується для введення і редагування змісту комірки. Змістом комірки може бути як постійне значення (скажімо, число або текст), так і формула.
· Поле імені – це текстове поле ліворуч від рядка формул, у якому відображається ім’я виділеної комірки або елемент діаграми. У цьому полі можна швидко перевизначити ім’я комірки.
· Робоча частина аркуша – це графічне зображення електронних таблиць. Робоча частина складається з комірок і заголовків рядка і стовпців.
· Вкладки аркушів – ці елементи розташовані в нижній частині вікна. Вони нагадують вкладки в каталожній шухляді. Клацання мишею по будь-якій з вкладок відкриває відповідний аркуш робочої книги.
· Межа вкладок аркушів – вертикальна риска праворуч від вкладок аркушів, що визначає розмір ділянки вкладок. Потягнувши за цю межу, можна змінити розмір ділянки вкладок.
Доступ до всіх функцій програми можна отримати через головне меню. Воно містить дев’ять пунктів: Файл, Правка, Вигляд, Вставка, Формат, Сервіс, Таблиця, Вікно і Довідка. Крім цього, у головному меню можуть бути присутніми ще декілька команд, пов’язаних із вбудованими макрокомандами, якщо ті були підключені за допомогою команди Сервіс/Надбудови. Виконання більшості основних команд можна ініціювати, окрім вибору в головному меню, ще двома способами: натисканням на відповідну піктограму однієї з панелей інструментів або комбінацією «гарячих» клавіш. Можна використовувати також команди контекстного меню, яке відкривається після натискання на праву кнопку мишки і містить переважно найуживаніші команди головного меню.
|
|
|
Наведемо основні функції програми ЕТ Excel або, як її ще називають, табличного процесора Excel:
· введення і редагування даних, автоматизація введення (автозаповнення, автозаміна тощо); форматування табличних даних із використанням стандартних засобів, стилів, шаблонів;
· виконання обчислень за формулами (тут може використовуватися великий набір вбудованих функцій);
· аналіз табличних даних (введення проміжних і загальних підсумків, створення зведених таблиць, добір параметрів, прогнозування розв’язків);
· графічне зображення даних (побудова графіків, діаграм; уведення малюнків, відео матеріалів, географічних карт);
· робота зі списками (упорядкування й фільтрація записів, пошук даних);
|
|
|
· колективна робота з таблицями (обмін файлами в локальній мережі, спільне використання і захист даних, обмін інформацією через Internet);
· розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмування VBA (Visual Basic for Appplications).
Microsoft Access. Програма «Аксес» («Access») компанії Microsoft є прекрасним інструментом для роботи з базами даних.
База даних — це засіб збирання й впорядкування даних. Бази даних можуть містити відомості про людей, товари, замовлення тощо. Багато баз даних починаються як список у текстовому редакторі або електронній таблиці. У разі збільшення розміру списку в даних починають з’являтися зайві або невідповідні елементи. Стає важко розуміти дані у формі списку, а способи пошуку та витягування наборів даних для перегляду є обмеженими. Коли ці проблеми починають з’являтися, слід перенести дані до бази даних, створеної за допомогою системи керування базами даних (DBMS), наприклад Office Access 2007.
Комп’ютерна база даних — це контейнер об’єктів. Одна база даних може містити кілька таблиць. Наприклад, система відстеження інвентарного списку, яка використовує три таблиці, — це не три бази даних, а одна база даних із трьома таблицями. Якщо не було визначено, що потрібно використовувати дані або код з іншого джерела, база даних Access зберігає таблиці в одному файлі, разом з іншими об’єктами, наприклад формами, звітами, макросами та модулями. Бази даних, створені у форматі Access 2007, мають розширення імені файлу .accdb, а бази даних, створені в попередніх форматах Access, мають розширення імені файлу .mdb. Програму Access 2007 можна використовувати для створення файлів у попередніх форматах файлів (наприклад Access 2000 і Access 2002-2003).
|
|
|
За допомогою програми Access можна:
· додавати нові дані до бази даних, наприклад новий предмет до інвентарного списку;
· редагувати наявні дані бази даних, наприклад змінювати поточне розташування предмета;
· видаляти відомості, якщо, наприклад, предмет було продано або списано;
· впорядковувати та переглядати дані різними способами;
· спільно користуватися даними з іншими користувачами за допомогою звітів, повідомлень електронної пошти, інтрамережі або Інтернету.
Нижченаведені розділи — це короткі описи частин типової бази даних Access:
Таблиці
Таблиця бази даних схожа на електронну таблицю, в якій дані зберігаються в рядках і стовпцях. В результаті зазвичай досить легко імпортувати електронну таблицю до таблиці бази даних. Головна відмінність між збереженням даних в електронній таблиці та базі даних — це спосіб упорядкування даних.
|
|
|
Щоб забезпечити максимальну гнучкість бази даних, дані необхідно впорядкувати в таблицях, щоб позбутися зайвих елементів. Наприклад, якщо потрібно зберігати дані про працівників, відомості про кожного працівника необхідно один раз ввести в таблиці, яка настроєна лише для розміщення даних про працівників. Цей процес називається оптимізацією.
Кожний рядок у таблиці називається записом. Записи — це місце розташування окремих елементів даних. кожний запис складається з одного або кількох полів. Поля відповідають стовпцям у таблиці. Наприклад, можна створити таблицю «Працівники», де кожний запис (рядок) зберігає відомості про окремого працівника, а кожне поле (стовпець) містить власний тип даних, наприклад ім’я, прізвище, адресу тощо. Поля мають містити певний тип даних: текст, дату або час, число або інший тип.
Ще один спосіб опису записів і полів: уявіть старий картковий каталог у бібліотеці. Кожна картка у ящику відповідає запису бази даних. кожний елемент даних на окремій картці (автор, назва тощо) відповідає полю бази даних.
Форми
Форми іноді називаються «екранами вводу даних». Це інтерфейси, які використовуються під час роботи з даними, тому вони часто містять кнопки для виконання різних команд. Можна створити базу даних без використання форм, просто редагуючи дані в таблицях даних. Проте більшість користувачів баз даних використовують форми для перегляду, введення та редагування даних у таблицях.
Форми пропонують простий у використанні формат роботи з даними, крім того, до них можна також додавати функціональні елементи, наприклад кнопки. Ці кнопки можна настроїти для визначення даних, що відображатимуться у формі, відкриття інших форм або звітів та для виконання низки інших завдань. Наприклад, є форма «Форма клієнта», у якій виконується робота з даними клієнта. Форма клієнта може містити кнопку, яка відкриває форму замовлення, де можна ввести нове замовлення цього клієнта.
Форми також дають змогу керувати способом взаємодії інших користувачів із даними бази даних. Наприклад, можна створити форму, яка відображає лише певні поля та дозволяє виконувати лише певні операції. Це допомагає захистити дані та забезпечує належне введення даних.
Звіти
Звіти використовуються для зведення та представлення даних у таблицях. Звіт зазвичай відповідає на певне питання, наприклад «Яку суму було отримано від кожного клієнта цього року?» або «У яких містах розташовані наші клієнти?». кожний звіт можна відформатувати таким чином, щоб він представляв дані найбільш зрозумілим способом.
Звіт можна запустити будь-коли, і він завжди відображатиме поточні дані в базі даних. Звіти зазвичай мають формат для друку, але їх також можна переглядати на екрані, експортувати до іншої програми або надсилати електронною поштою.
Запити
Запити — це справжні робочі коники бази даних, які можуть виконувати багато різних функцій. Їх найпоширеніша функція — отримання певних даних із таблиць. Дані, які потрібно переглянути, зазвичай розташовані в кількох таблицях, і запити дають змогу переглянути їх в одній таблиці даних. Також, оскільки зазвичай не потрібно бачити всі записи одночасно, запити дозволяють додавати критерії для «фільтрування» даних, щоб переглядати лише потрібні записи. Запити часто виконують роль джерела записів для форм і звітів.
Певні запити є «оновлюваними», тобто дані в базових таблицях можна редагувати за допомогою таблиці даних запиту. Якщо дії виконуються з оновлюваним запитом, слід пам’ятати, що зміни насправді виконуються в таблицях, а не лише в таблиці даних запиту.
Запити поділяються на дві основні групи: запити на вибірку і запити на дію. Запит на вибірку просто отримує дані й робить їх доступними для використання. Результати запиту можна переглянути на екрані, роздрукувати або скопіювати до буфера обміну. Або можна використати результат запиту як джерело записів для форми чи звіту.
Запит на змінення, згідно з назвою, виконує з даними певне завдання. Запити на змінення можна використовувати для створення нових таблиць, додавання даних до наявних таблиць, оновлення або видалення даних.
Макроси
Макроси в програмі Access можна вважати спрощеною мовою програмування, яку можна використовувати для додавання функціональності до бази даних. Наприклад, можна вкласти макрос до кнопки форми, щоб запускати макрос у разі натискання цієї кнопки. Макроси містять дії, які виконують завдання, наприклад відкривають звіт, виконують запит або закривають базу даних. Більшість операцій із базою даних, які виконуються вручну, можна зробити автоматичними за допомогою макросів, тому вони можуть бути корисним засобом економії часу.
Модулі
Модулі, як і макроси, — це об’єкти, які можна використовувати для додавання функціональності до бази даних. Проте, якщо макроси Access створюються за допомогою вибору зі списку дій макросу, модулі пишуться мовою програмування Visual Basic для застосунків (VBA). Модуль — це збірка декларацій, інструкцій і процедур, які зберігаються разом. Модуль може бути модулем класу або стандартним модулем. Модулі класу додаються до форм або звітів і зазвичай містять процедури, характерні для форми чи звіту, до яких вони додаються. Стандартні модулі містять загальні процедури, не пов’язані з жодним іншим об’єктом. Стандартні модулі відображаються в області переходів у розділі Модулі, проте модулі класу там не відображаються.
ESET NOD 32. В Eset NOD32 використовується патентована технологія ThreatSense, призначена для виявлення нових виникаючих погроз в реальному часі шляхом аналізу виконуваних програм на наявність шкідливого коду, що дозволяє попереджати дії авторів шкідливих програм.
Однією з головних переваг системи антивіруса ESET NOD32 є його оперативна робота, що досягається за рахунок використання інноваційної версії ядра RED SENSE для сканування. Завдяки застосуванню різних методів діагностики і захисту утиліта запобігає потраплянню вірусів, троянських і шпигунських програм разом з хробаками і рекламними додатками не впливаючи на якість роботи операційної системи і не впливаючи на роботу комп'ютера яким-небудь іншим способом.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!