Структура та призначення комп'ютерної мережі
Зміст
| Вступ…………………………………………………………………………… | 3 |
| 1.Тематичний план програми практики………………………………........... | 4 |
| 2.Характеристика підприємства…………………………………………....... | 8 |
| 3.Структура та призначення комп’ютерної мережі………………………… | 10 |
| 4.Послідовний інтерфейс……………………………………………………... | 13 |
| 5.Пам’ять DDR, DDR2, DDR3………………………………………………... | 16 |
| 6.Посадові обов’язки оператора комп’ютерного набору…………………... | 19 |
| 7.План робочого місця………………………………………………………... | 21 |
| Висновки………………………………………………………………………. | 22 |
| Список літератури…………………………………………………………….. | 23 |
Вступ
Кожен майстер чи спеціаліст був новачком,та щоб стати кваліфікованим потрібно пройти тяжкий шлях праці. Починається усе саме з виробничої практики та власних потреб людини. Чим більше вона цікавиться інформацією щодо своєї професії та певних знань про вміння тиме легше буде даватися праця.
Кожен починає з малого і саме ця практика є началом для багатьох людей у життя, що потребує тяжкої праці та впевненості у своїх діях та вчинках завдяки отриманим знанням та нотаткам за життя.
Важливою складовою навчального процесу підготовки висококваліфікованих фахівців є виробнича практика, яка є необхідним компонентом виконання навчального плану.
Мета виробничої практики полягає у тому, щоб у процесі виконання реальних операційних, облікових, управлінських задач закріпити теоретичні знання, отримані при вивченні навчальних дисциплін,навчитися застосовувати їх на практиці,а також здобути певного навчального досвіду до завершальної стадії навчання.
|
|
|
Студент має право влаштуватися до підприємства чи якоїсь організації, де йому вдається певний період часу та план для проходження практики . Щоб краще закріпити результати та напрацювання краще вести щоденник та робити висновки з помилок та напрацьовувати незнаного.
Тематичний план програми практики
Мета цієї практикипрактичнапідготовка молодшого спеціаліста для роботи на підприємствах по обслуговуванню комп’ютерних систем і мереж та проектно-конструкторських організаціях, метрологічних відділах.
Завдання цієї практики навчити практичним навичкам і принципам роботи електро- та радіовимірювальних приладів; навчити використовувати теоретичні знання на практиці, здобути практичні навички по використанню приладів у вимірювальних схемах, практичному користуванню пакетів програм MicrosoftOffice; текстового редактора MicrosoftWord, редактора електронних таблиць Excel, пакету "Компас", можливості програми WorkBench.
|
|
|
У результаті проходження комп’ютерної і вимірювальної практики студент повинензнати:
- основні метрологічні поняття та визначення;
- системи одиниць вимірювань;
- класифікацію засобів вимірювальної техніки за призначенням та метрологічними функціями;
- основні методи вимірювань;
- основні метрологічні характеристики засобів вимірювання;
- класифікацію похибок вимірювання;
- засоби зменшення похибок вимірювання;
- методики розрахунків похибок вимірювання;
- класифікацію електромеханічних вимірювальних приладів, їх умовні позначення;
- конструктивні особливості та принципи дії різних типів електромеханічних вимірювальних механізмів;
- призначення, схеми підключень шунтів та додаткових опорів, методики їх розрахунків;
- види і форми існуючих електричних сигналів;
- призначення модуляції та її види;
- основні принципи дискретизації та квантування сигналів;
- переваги обробки цифрових сигналів над аналоговими;
- схеми ввімкнення електромеханічних приладів для вимірювання сили і напруги електричного струму;
- основні структурні схеми та призначення функціональних вузлів електронних аналогових вольтметрів;
- структурні схеми та особливості роботи цифрових вольтметрів залежно від типу аналогового перетворювача;
|
|
|
- основні схеми для вимірювання потужності в колах постійного та змінного струмів;
- особливості вимірювання потужності на високих і надвисоких частотах;
- призначення, класифікацію, структуру, режими роботи електронного осцилографа;
- основні методи осцилографічних вимірювань.
- призначення, структуру та принцип дії різних видів вимірювальних генераторів, призначення їх органів керування;
- основні методи вимірювання низьких та високих частот;
- основні методи вимірювання кута зсуву фаз;
- методи вимірювання активних опорів, індуктивностей та ємностей;
- методи вимірювання добротностей котушок та тангенсу кута втрат ємностей;
- призначення і види вимірювальних перетворювачів неелектричних величин;
- основні методи вимірювання магнітних величин;
- знати способи будови комп’ютерно-вимірювальних систем;
- пакет програм Microsoft Office;
- текстовий редактор Microsoft Word;
- створення текстових документів і їх редагування;
- знати редактор електронних таблиць Excel;
- обчислення в середовищі електронних таблиць;
- комп’ютерні технології створення конструкторської документації;
|
|
|
- графічні пакети;
- використання пакету "Компас" для розробки конструкторської документації;
- призначення та можливості програми Work Bench;
- знати можливості в мережі Internet.
У результаті проходження комп’ютерної і вимірювальної практики студент повиненвміти:
- визначити похибки засобів вимірювання, їх класи точності, чутливість, варіацію показів;
- класифікувати похибки вимірювань, виконувати розрахунки похибок вимірювань;
- встановлювати правильні межі вимірювань аналогових і цифрових приладів;
- визначити тип електромеханічного вимірювального приладу за умовним позначенням та пояснити його принцип дії;
- скласти схему підключення шунтів і додаткових опорів та виконати їх розрахунки;
- вибирати потрібні за характеристиками вимірювальні прилади;
- складати електричні схеми для вимірювання струмів, напруг і потужностей, частот, фаз;
- виконувати перевірку градуювання електромеханічних приладів шляхом зрівняння та оцінювати їх точність;
- підготувати до роботи аналогові та цифрові вольтметри, проводити ними виміри;
- підготувати до роботи вольтамперметри та використовувати їх при вимірюванні;
-підготувати до роботи авометри та використовувати їх при вимірюванні;
- підготувати електронні і цифрові осцилографи до роботи;
- проводити виміри параметрів сигналів за допомогою аналогових електронних та цифрових осцилографів;
- підготувати до роботи генератори та використовувати їх при вимірюванні;
- підготувати до роботи мультиметри та використовувати їх при вимірюванні;
- підготувати до роботи цифрові частотоміри та проводити вимірювання частоти та периоду сигналів;
- вимірювати кути зсуву фаз між сигналами за допомогою електронного фазометра та осцилографа;
- складати схеми вимірювання параметрів електро- радіоланцюгів;
- вимірювати активні опори мостом постійного струму;
- вимірювати індуктивності і ємності мостом змінного струму;
- робити з графіками та діаграмами Excel;
- креслення електронних схем;
- пошук інформації та її використання в технічній документації;
- створювати текстові документи і їх редагувати.
Характеристика підприємства
Конотопський інститут Сумського державного університету створений 8 червня 2001р. як структурний підрозділ СумДУ, до складу якого тоді увійшли Навчально-консультаційний пункт СумДУ у м. Конотоп і Конотопський політехнічний технікум.
Утвердженню інституту в освітньому просторі сприяли як потреба часу, коли всерйоз постала проблема підготовки кадрів вищої кваліфікації в місті та ентузіазм та наполегливість ряду установ і організацій і керівництва міста створити саме такий навчальний заклад. З першого дня розбудову інституту очолив Бібик Віталій Володимирович: «Для співробітників і студентів, які пов’язали свою долю з інститутом, цей день є дійсно святковим, з нього починається відлік нашої нової історії». Очолюють сьогодні факультет та центри інституту відповідальні фахівці Барбара Наталія Вікторівна,Кузьмін Дмитро Олександрович, Забуга Ігор Володимирович.П’ятнадцять років – не такий великий період, щоб робити завершальні висновки. Але відбулось головне – інститут голосно заявив про себе, став у рівень, а з деяких позицій навіть випередив чимало старших за віком вузів.
За час свого існування інститут перетворився на сучасний вищий навчальний заклад, що має у своєму складі факультет денної форми навчання, у складі якого успішно функціонує ряд кафедр, дві з яких є випускаючими, Центри заочної та дистанційної форм навчання, інформаційних технологій, дозвілля молоді, Політехнічний та Індустріально-педагогічнийтехнікум КІ СумДУ.В інституті працює злагоджений колектив, якій постійно поповнюється досвідченими кадрами. У числі науково-педагогічних працівників із науковими ступенями і вченими званнями 2 доктори та 22 кандидати наук. У вузі продовжується динамічне формування наукової складової. Чотирнадцять викладачів інституту навчається в аспірантурах академічних установ та інших ВНЗ. Над докторськими дисертаціями працює 2 співробітники, 5 закріплено здобувачами. Очолюють кафедри інституту кандидати наук і доценти Бурик Іван Петрович, Власенко Дмитро Олександрович, Гречановська Тетяна Михайлівна, Леміш Наталія Олександрівна. Науковці університету мають серйозні напрацювання в галузі фізики твердого тіла, безпеки шахтного виробництва та автоматики, електроніки, управління, історичного краєзнавства. Сьогодні вони працюють над впровадженням у серійне виробництво власних розробок, отриманням належного економічного ефекту. Науково-педагогічні працівники інституту автори 12 посібників з Грифом Міністерства освіти і науки України, 7 монографій, більш ніж 800 наукових статей. Наукові праці наших фахівців індексуються міжнародними науково-метричними базами і за цими показниками інститут випереджає більш ніж 200 університетів України.
В інституті здійснюється підготовка студентів із 6 спеціальностей як за денною так і за заочною формою навчання, ефективно допомагає сучасні методи дистанційної форми навчання. Працюють групи із післядипломної підготовки та підвищення кваліфікації, довузівської підготовки. Навчання здійснюється за навчальними планами СумДУ. Розроблені інтегровані навчальні плани, що дозволяє випускникам технікумів вступати одразу на 2 або 3 курс інституту, в залежності від обраної спеціальності. Прийом здійснюється на умовах бюджетного фінансування і на контрактній основі, більше половини студентів отримує стипендії. Інститут забезпечує викладання 143 навчальних дисциплін, в тому числі 14 – за вибором. Діють наскрізні програми комп’ютерної, економічної підготовки; забезпечуються сучасні умови для належного оволодіння студентами іноземними мовами. Студенти і викладачі мають можливість отримувати різноманітну інформацію з мережі Internet.Наголос робиться на відкриття новітніх спеціальностей, фахівці яких зможуть знайти своє місце в житті і реалізувати свої здібності.
Структура та призначення комп'ютерної мережі
За розміром охоплюється території розрізняють наступні мережі:
– малі локальні або домашні (радіус від кількох метрів до десятків метрів);
– локальні (радіус від сотень метрів до декількох десятків кілометрів);
– розподілені (радіус від сотень до декількох тисяч кілометрів);
– глобальні (охоплюють декілька або всі континенти земної кулі).
Розподілена або локальна мережа, що має одного господаря або єдиного власника, називається корпоративною.
Структура локальних мереж може бути різна:
1) лінійна шина – все комп'ютери підключені до однієї лінії зв'язку при наявності пошкоджень в якій мережу перестає працювати. В даний час лінійна шина застосовується рідко, в основному при малій кількості комп'ютерів. Недолік - низька захищеність. На вхід мережевого адаптера або мережевої карти кожного комп'ютера незалежно від того, включений він чи ні, бере участь в мережевому обміні чи ні, надходить вся інформація, передана по мережі;
2) кільце з'єднує всі комп'ютери один з одним послідовно В такому випадку мережа перестає працювати цілком, або "розвалюється" на окремі працюючі сектора. В даний час кільцева структура мережі застосовується рідко, оскільки, як і лінійна шина, не забезпечує належної безпеки. Будь-який з включених комп'ютерів може "прослуховувати" всю інформацію, передану по мережі;
3) повнозв'язнa мережa будується за принципом з'єднання комп'ютерів "кожен з кожним" потенційним клієнтом. При простоті структури, а отже і легкості в управлінні, полносвязная мережу вимагає великої кількості ліній зв'язку та значного числа мережевих портів в кожному комп'ютері;
4) розподілена зірка уцентрі розташовано пасивне (некероване програмно) пристрій комутації - концентратор, що виключає потрапляння переданої інформації "в чужі руки",тобто на комп'ютер, який не бере участі в даний момент в інформаційному обміні;
5) зірка – найбільш поширена в даний час структура локальних мереж. У центрі структури розташовано активне (кероване програмно) пристрій комутації – сервер.
Сервер - комп'ютер, "керівний обслуговуванням" в мережі за допомогою своїх пристроїв, програм і даних, що надає іншим комп'ютерам (робочих станцій мережі, клієнтам) послуги з зв'язку, отримання, пересилання і обробки інформації, а також спільно використовувані ресурси.
Строго кажучи, сервером називається програма, яка встановлюється на комп'ютер для обслуговування спільної роботи в мережі інших комп'ютерів. Але оскільки через подібний комп'ютер "протікає" велику кількість інформації, його апаратну частину намагаються зробити більш потужною. Збільшують обсяги оперативної та дискової пам'яті, застосовують більш швидкодіючі процесори, встановлюють або кілька звичайних мережевих Карг, або мережеві пристрої: комутатори (світчі), маршрутизатори (роутери). З цієї причини сервером називають і комп'ютер, "керівний обслуговуванням" в мережі. Зазвичай сервер працює цілодобово для забезпечення безперебійного доступу до розміщеної на ньому інформації.
Робоча станція, або хост (host), - комп'ютер, підключений до мережі і має в мережі власний адресу. Це може бути як сервер, так і клієнтський комп'ютер.
Клієнт - комп'ютер в локальній мережі, на якому користувач запускає прикладні програми та з якого звертається до сервера за забезпеченням зв'язку з іншими комп'ютерами і доступом до мережевих ресурсів (файлів, програм і пристроїв). На відміну від сервера клієнт хоча і підключений фізично до мережі, в окремі моменти часу може бути логічно (програмно)відключений від неї. Ще одна відмінність - у клієнта в різні моменти часу може бути як постійний, так і різний (мінливий в кожному сеансі роботи в мережі) адреса.
Крім основних дійових осіб (клієнтів, серверів), в мережі є багато інших службових пристроїв, з якими користувач безпосередньо не працює, але від яких серйозно залежить і швидкість роботи в мережі, і її безпеку.
Тому користувач повинен знати, які пристрої можна встановити самостійно для посилення захищеності свого комп'ютера або сегмента мережі, якщо вони відсутні на ділянці: комп'ютер користувача - сервер провайдера.
Повторювач (repeater) - пристрій в мережі, що дозволяє відновити амплітуду і потужність зраджувати сигналу, які зменшуються внаслідок наявності втрат в лініях зв'язку.
Концентратор (concentrator), або хаб (hub), - багатовходові (або багатопортовий) повторювач, що дозволяє обслуговувати відразу декілька комп'ютерів в мережі.
Міст (bridge) – програмне або апаратне засіб для перетворення інформації при обміні нею між однотипними мережами або їх частинами (логічними сегментами).
Комутатор , або світч (switch, switching hub), - комунікаційний пристрій, в якому можлива паралельна незалежна обробка інформації, що надходить на різні порти (входи). Це відрізняє його від моста, де інформація, яка надходить з різних портів, обробляється один за одним (послідовно).
Маршрутизатор (router) - комплекс програмних і апаратних засобів, що забезпечують вмережі передачу за призначенням (по заданому маршруту) пакетів даних і розділяє інформаційні потоки окремих частин мережі один від одного.
Шлюз (gateway) – пристрій для з'єднання різнотипних мереж, що працюють з відмінним мережевим програмним забезпеченням і по різних протоколах.
Послідовний інтерфейс USB
Специфікація периферійної шини USB розроблена лідерами комп'ютерної і телекомунікаційної промисловості –Compaq, DEC, IBM, Intel, Microsoft, NEC і NorthernTelecom -- для підключення комп'ютерної периферії поза корпусом машини за стандартом plug'n'play, в результаті відпадає необхідність в установці додаткових плат в слоти розширення і переконфігурації системи. Персональні комп'ютери, що мають шину USB, дозволяють підключати периферійні пристрої і здійснюють їх автоматичну конфігурацію, як тільки пристрій фізично буде приєднаний до машини, і при цьому немає необхідність перезавантажувати або вимикати комп'ютер, а так само запускати програми установки і конфігурації. Шина USB дозволяє одночасно підключати послідовно до 127 пристроїв, таких, як монітори або клавіатури, що виконують роль додатково підключених компонентів, або хабов (тобто пристрій, через який підключається ще декілька).
USB була розроблена групою з семи компаній, які бачили необхідність у взаємодії для забезпечення подальшого зростання і розвитку розцвітаючої індустрії інтегрованих комп'ютерів і телефонії. Цісімкомпаній, просуваючі USB, наступні: Compaq, Digital Equipment Corp, IBM РС Co. , Intel, Microsoft, NEC і Northern Telecom.
USB визначає, доданий пристрій або відключено, завдяки своїй розумності, забезпечуваною основною системою. Шина автоматично визначає, який системний ресурс, включаючи програмний драйвер і пропускну спроможність, потрібний кожному периферійному пристрою і робить цей ресурс доступним без втручання користувача. Власники комп'ютерів, оснащених шиною USB мають можливість перемикати сумісні периферійні пристрої, так само просто, як вони укручують нову лампочку в лампу.
Ви знаєте ці пристрої: телефони, модеми, клавіатури, миші, пристрої читання CD ROM, джойстики, стрічкові і дискові накопичувачі, сканери і принтери, MP3-плеєри і флаш-драйви. Швидкість прокачування в 480
мегабіт/секунду дозволяє підключати через USB все сучасне покоління периферійних пристроїв, включаючи апаратуру для обробки відео даних формату MPEG-2, рукавички для управління віртуальними об'єктами і дигитайзери. Також, з очікуванням великого зростання в області інтеграції комп'ютерів і телефонії, шина USB може виступати як інтерфейс для підключення пристроїв Цифрової мережі з інтегрованими послугами (ISDN) і цифрових пристроїв PrivateBrancheXchange (PBX), телефонів, що дозволяють підключати велику кількість, до невеликої кількості ліній зв'язку.
Операційна система Windows 95 (починаючи з версії OSR 2. 1, випущеної 29 жовтня 1996г. ) поставляється вже з вбудованими драйверами, які дозволяє Вашому персональному комп'ютеру розпізнавати USB периферію. В результаті, Вам не потрібно купувати або інсталювати додаткове програмне забезпечення для кожного нового периферійного пристрою. Проте, разом з новою периферією USB ви отримаєте дискету з новими драйверами.
Проте, принтера з інтерфейсом USB здатна забезпечити тільки OC Windows 98 і вище.
Сумісність USB будується на основі технологічно цілісної і відкритої специфікації, яка задовольняє потребам споживачів в легко розширюваних комп'ютерах. У свою чергу, для постачальників і реселерів комп'ютерів, периферії і програмного забезпечення, сумісність USB принесе прибуток, за рахунок використання нових методів маркетингу:
– USB може понизити ризик можливої несумісності периферійного і програмного забезпечення, що поставляється з комп'ютерами, за рахунок постачання готових систем по ключ, які задовольняють вимогам спеціалізованих ринкових ніш;
– USB-сумісна периферія може запропонувати приватним і корпоративним покупцям більший вибір устаткування, без страху зниження функціональних можливостей апаратних засобів;
– реселери отримують велику гнучкість в підборі апаратури і готових систем, для стимуляції купівельного попиту, за рахунок можливості комбінування комплектів периферії, що поставляється, без побоювань, що щось з чимось не працюватиме в парі.
Застосування USB при наявність двох систем, наприклад ноутбука і настільного комп'ютера.
Застосування маленького адаптера, який буде визначений як пристрій для кожної USB системи, яка входить в з'єднання. Два USB контроллера периферії із загальним буфером пам'яті буде найбільш оптимальним рішенням, вартість якого не повинна перевищити $50.
Корпус адаптера може виглядати, як маленька крапля всередині кабелю або, можливо, невелике потовщення, розташоване на одному з його кінців. Кабель, подібний описаному, зможе виконувати так само і функції хаба, всього лише за невелику додаткову плату, а це вже набагато цінніший продукт.
Можливість збільшення довжини з'єднання пристроївчерез шину USB до 50-200 метрів (наприклад, використовуючи оптоволокно).
Периферійний інтерфейс USB призначений для настільних систем, а відстань в 200 метрів, схоже, відповідає дуже більшому столу. Багато компаній, що входять в співтовариство впровадження USB, вже довгий час обговорюють проблему застосування шини на великих відстанях і думають
про створення продуктів, які дозволили б зробити це можливим. Пристрій розширення виглядає як два хаба для шини USB, проте використовує інші протоколи (наприклад, для оптоволокна) між точками з'єднання кабелю. На кожному кінці електричний сигнал в USB повинен бути трансльований в або з сигналу для довгих відстаней. Для того, що б все це стало можливим, необхідно вирішити питання, пов'язані з протоколом передачі пакетів даних і тимчасовими затримками, які повинні бути сумісні і відповідати специфікації USB.
Пам’ять DDR,DDR2,DDR3
DDR — є найстарішим видом оперативної пам’яті, яку можна ще сьогодні купити, але її світанок вже пройшов, і це найстаріший вид оперативної пам’яті, який ми розглянемо.Вам доведеться знайти далеко не нові материнські плати та процесори які використовують цей вид оперативної пам’яті, хоча безліч існуючих систем використовують DDR оперативну пам’ять. Робоча напруга DDR — 2.5 вольт (зазвичай збільшується при розгоні процесора), і є найбільшим споживачем електроенергії з розглянутих нами 3 видів пам’яті.
DDR2 — це найбільш поширений вид пам’яті, який використовується в сучасних комп’ютерах. Це не самий старий, але і не новітній вид оперативної пам’яті. DDR2 в загальному працює швидше ніж DDR, і тому DDR2 має швидкість передачі даних більше ніж в попередній моделі (найповільніша модель DDR2 по своїй швидкості дорівнює найшвидшої моделі DDR). DDR2 споживає 1.8 вольт і, як в DDR, зазвичай збільшується напруга при розгоні процесораDDR3 — швидкий і новий тип пам’яті. Знову ж, DDR3 розвиває швидкість більше ніж DDR2, і таким чином найнижча швидкість така ж як і найшвидша швидкість DDR2. DDR3 споживає електроенергію менше інших видів оперативної пам’яті. DDR3 споживає 1.5 вольт, і трохи більше при розгоні процесора.
Найважливішою характеристикою, від якої залежить продуктивність пам’яті, є її пропускна здатність, що виражається як добуток частоти системної шини на обсяг даних, переданих за один такт. Сучасна пам’ять має шину шириною 64 біта (або 8 байт), тому пропускна здатність пам’яті типу DDR400, становить 400 МГц х 8 Байт = 3200 Мбайт в секунду (або 3.2 Гбайт / с). Звідси, випливає й інше позначення пам’яті такого типу — PC3200. Останнім часом часто використовується двухканальное підключення пам’яті, при якому її пропускна спроможність (теоретична)
подвоюється. Таким чином, у випадку з двома модулями DDR400 ми отримаємо максимально можливу швидкість обміну даних 6.4 Гбайт / с.
Відомо, що логічна структура банку пам’яті представляє собою двовимірний масив — найпростішу матрицю, кожен осередок якої має свою адресу, номер рядка і номер стовпця. Щоб вважати вміст довільній осередку масиву, контролер пам’яті повинен задати номер рядка RAS (Row Adress Strobe) і номер стовпця CAS (Column Adress Strobe), з яких і зчитуються дані. Зрозуміло, що між подачею команди і її виконанням завжди буде якась затримка (латентність пам’яті), ось її-то і характеризують ці самі таймінги. Існує безліч різних параметрів, які визначають тайминги, але найчастіше використовуються чотири з них:
CAS Latency (CAS) — затримка в тактах між подачею сигналу CAS і безпосередньо видачею даних з відповідної комірки. Одна з найважливіших характеристик будь-якого модуля пам’яті;RAS to CAS Delay (tRCD) — кількість тактів шини пам’яті, які повинні пройти після подачі сигналу RAS до того, як можна буде подати сигнал CAS.
RowPrecharge (tRP) — час закриття сторінки пам’яті в межах одного банку, затраченої на його перезарядку;ActivatetoPrecharge (tRAS) — час активності стробу. Мінімальна кількість циклів між командою активації (RAS) і командою підзарядки (Precharge), якою закінчується робота з цією рядком, або закриття одного і того ж банку.
Стандартні значення CASLatency для пам’яті DDR — 2 і 2.5 такту, де CASLatency 2 означає, що дані будуть отримані тільки через два такту після отримання команди Read. В деяких системах можливі значення 3 або 1.5, а для DDR2-800, наприклад, остання версія стандарту JEDEC визначає цей параметр в діапазоні від 4 до 6 тактів, при тому, що 4 — екстремальний варіант для добірних «оверклокерских» мікросхем. Затримка RAS-CAS і RAS Precharge зазвичай буває 2, 3, 4 або 5 тактів, а tRAS — трохи більше, від 5 до 15 тактів.
Природно, чим нижче ці таймінги (при одній і тій же тактовій частоті), тим вища продуктивність пам’яті. Наприклад, модуль з латентностью CAS 2,5 зазвичай працює краще, ніж з латентностью 3,0. Більш того, в цілому ряді випадків швидше виявляється пам’ять з меншими таймингами, працююча навіть на нижчій тактовій частоті.
DDR3 можна назвати новачком серед моделей пам’яті. Модулі пам’яті цього виду, доступні тільки близько року. Ефективність цієї пам’яті продовжує рости, тільки недавно досягла кордонів JEDEC, і вийшла за ці межі. Сьогодні DDR3-1600 (вища швидкість JEDEC) широко доступна, і все більше виробників вже пропонують DDR3-1800). Прототипи DDR3-2000 показані на сучасному ринку, і в продаж мають надійти в кінці цього року — початку наступного року.
Відсоток надходження на ринок модулів пам’яті DDR3, згідно з даними виробників, все ще невелика, в межах 1% -2%, і це означає, що DDR3 повинен пройти довгий шлях перш ніж буде відповідати продажам DDR (все ще знаходитися в межах 12% — 16%) і це дозволить DDR3 наблизитися до продажів DDR2. (25% -35% за показниками виробників).
DDRSDRAM (від англ. DoubleDateRateSynchronousDynamicRandomAccessMemory – синхронна динамічна пам’ять із довільним доступом та подвоєнною швидкістю передачі даних) – це тип оперативної пам’яті, що використовується обчислювальній техніці як оперативна та відео-пам’ять.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!