Тромбоз та його характеристика.
Інфаркти, їх види та характеристика.
Емболія, її види та характеристика.
Кровотечі і їх види.
Які розлади лімфообігу та їх характеристика?
Які розлади циркуляції тканинної рідини та їх прояви?
Назвіть види набряку та його ознаки.
Водянка її види та морфологічні ознаки.
Некроз
1.Некробіоз і некроз їх етіологія та патогенез.
2.Класифікація некрозів, мікроскопічні й макроскопічні ознаки некрозу.
3.Закінчення і значення некрозу для організму.
Некробіоз і некроз, етіологія, патогенез.
Некроз– відмирання клітин, ділянок органу в живому організмі. Класифікують некроз за походженням і клініко-анатомічному прояву.
Суть змертвіння клітин чи тканин полягає в повному і неповоротному припиненні їх життєдіяльності. Некроз спостерігають як в нормальних тканинах так і у тканинах, що перебувають в патологічному стані (дистрофія, запалення, пухлини). В живому організмі постійно і безперервно проходить відмирання спрацьованих клітин та заміна їх новими молодими клітинами, що утворилися в процесі фізіологічної регенерації. Тривалість життя клітинних елементів різних тканин чітко запрограмована на генетичному рівні.
Некроз - це таке змертвіння яке виходить за межі фізіологічної норми не зв'язане з функціональною діяльністю організму розвивається і в кількісному і в якісному відношенні не так як у нормі і в місцях де його в нормі не буває.
|
|
|
В одних випадках некроз клітин, тканин настає дуже швидко в інших – цей процес затяжний де можна спостерігати динаміку переходу від життя до смерті. Процес відмирання тканини, тобто зміни, що розвиваються між початком дії причинного агента і остаточною смертю тканин називають некробіозом. В клітинах,тканинах розвиваються різні дистрофічні зміни, які весь час прогресують і закінчуються некрозом. Стан живої тканини, що межує між життям і смертю називають парабіозом.
Причинами виникнення некрозу є: фізичні, хімічні і біологічні чинники.
Класифікація некрозів, мікроскопічні й макроскопічні ознаки некрозу.
За походженням некроз буває:
ü Фізіологічний – постійний процес, який здійснюється на основі зношування і відмирання клітин в живому організмі і супроводжується заміною їх новоутвореними клітинами.
ü Патологічний – виникає під дією різних патогенних факторів.
За місцем дії поділяють на:
ü Прямий – зумовлений безпосередньою дією патогенного фактора.
ü Непрямий – виникає через судинну і нервово-ендокринну систему.
Буває:
ü нейрогенний – порушення трофіки (живлення) у тканинах;
ü ангіогенний (циркуляторний) – припинення кровопостачання до ділянки органу;
|
|
|
ü алергічний – при повторних введеннях алергічних речовин. Розпізнаються за мікро- і макроскопічнимиознаками.
Мікроскопічні ознаки виражають зміни в ядрі, цитоплазмі клітини і міжклітинних структурах.
Каріопікноз– ядро ущільнюється і зморщується;
Каріорексіс– розпад його на зерна і глиби;
Каріолізис– розплавлення його.
Подібні зміни відбуваються в цитоплазмі:
ü плазмопікноз;
ü плазморексіс;
ü плазмоліз.
ü цитоліз - розплавлення ядра і цитоплазми клітини.
За макроознаками розділяють:
ü сухий (коагуляційний) – утворюються сухі ділянки щільної консистенції сіро-жовтого кольору зі збереженням анатомічних структур.
ü вологий – розм’якшуються і розріджуються змертвілі тканини, розвивається в тканинах багатих рідиною. Ділянки неправильної форми, являє собою кашкоподібну масу.
ü гангрена – некроз тканин, що стикаються з зовнішнім середовищем, поділяють на:
ü суху – буро-коричневого або чорного кольору, в результаті перетворення кров’яних
пігментів в сирнисте залізо, розвивається в тканинах бідних на вологу.
ü вологу – розрідження змертвілих мас під впливом гнильних мікроорганізмів в тканинах багатих на вологу, ділянки набряклі, м’які, розпадаються, неприємного запаху, брудно-сірого, брудно-зеленого кольору.
|
|
|
Закінчення і значення некрозу для організму.
Організація– проростання змертвілої маси, що розсмокталась, сполучною тканиною.
Інкапсуляція– утворення кругом некротичної ділянки капсули (сполучнотканинної оболонки).
Інцистування– утворення на місці змертвілої тканини порожнини, заповненої рідиною.
Петрифікація– просочення змертвілих мас солями вапна або осіфікація – утворення кісткової тканини.
Секвестрація– відокремлення некротичної ділянки від живої тканини внаслідок гнійного розплавлення і утворення кругом нього капсули.
Мутиляція– відторгнення мертвих мас від зовнішніх частин тіла.
Поміркуйте над питаннями:
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 359; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!