Умовиводи за аналогією, або аналогія (від грецьк. – «відповідність»)
Тема «Умовивід»
План:
1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення. Види умовиводів.
2. Дедуктивні умовиводи
2.1 Простий категоричний силогізм, його структура, фігури і модуси. Правила термінів і засновків простого категоричного силогізму.
2.2 Уявлення про скорочені та про складні силогізми.
3. Індуктивні умовиводи.
4. Умовиводи за аналогією.
Загальна характеристика умовиводу як форми мислення. Види умовиводів
Умовивід – це форма мислення, в якій з одного, двох або більш суджень, що називаються засновками, виводиться нове судження, що називається висновком.
Приклад:
Всі гази – це хімічні елементи. засновки
Гелій – це газ._______________
Гелій – це хімічний елемент. висновок
Умовиводи діляться на безпосередні (в них умовивід робиться з 1 засновку) і опосередковані.
Приклади безпосереднього висновку:
Всі квіти є рослинами.
Деякі рослини є квітами.
Вірно, що всі квіти є рослинами.
Невірно, що деякі квіти не є рослинами.
Опосередковані умовиводи – в них умовивід робиться з двох і більше засновків.
Приклад:
Всі риби – це живі істоти.
Всі карасі – це риби.
Всі карасі – це живі істоти.
Засновки повинні бути зв'язані між собою.
За ступенем загальності засновків і висновку (або за спрямованістю процесу міркування) умовиводи діляться на три групи: дедуктивні, індуктивні і за аналогією.
|
|
|
Дедуктивні умовиводи, або дедукція (від лат. – «виведення»).
У них міркування йде від знання більшого ступеня загальності до знання меншого ступеня загальності, або від загального до часткового, або із загального правила виводиться окремий випадок. Позитивне у дедукції – достовірність її висновку за умов істинності засновків і дотримання правил виводу. Все, що стверджується щодо всього класу предметів, розповсюджується на будь-який предмет цього класу. Що справедливо щодо роду, то є справедливим й щодо видів цього роду.
Приклад дедукції:
Всі зірки випромінюють енергію. (загальне правило)
Сонце – це зірка.
Сонце випромінює енергію. (окремий випадок)
Індуктивні умовиводи, або індукція (від лат. – «наведення»).
У них думка розвивається від знання меншого ступеня загальності до знання більшого ступеня загальності, або з декількох окремих випадків виводиться загальне правило (ці випадки немов би «наводять» на загальне правило).
Приклад:
Кисень при нагріванні розширяється.
Водень при нагріванні розширяється. окремі випадки
Азот при нагріванні розширяється.
Кисень, водень, азот – гази. засновок, який їх об'єднує і підводить під спільний для них клас
|
|
|
Гази при нагріванні розширяються.
Оскільки міркування йде від часткового до загального, від меншого до більшого, то висновок одержуємо, як правило, вірогідний, а не достовірний. Наприклад, висувається гіпотеза, достовірність якої ще слід довести. Переважно вірогідний характер висновків – це недолік індукції, проте її плюсом є те, що вона здатна приводити до дійсно нового знання.
умовиводи за аналогією, або аналогія (від грецьк. – «відповідність»)
Це умовиводи, в яких на основі схожості предметів (об'єктів) за одними ознаками робиться висновок про їх можливу схожість за іншими. Засновки і висновок виражають знання однакового ступеня загальності.
Приклад:
Планета Земля розташована в Сонячній системі, на ній є атмосфера, вода, життя.
Планета Марс розташована в Сонячній системі, на ній є атмосфера і вода.
Ймовірно, на Марсі є життя.
Порівнюються два об'єкти (планета Земля і планета Марс), які схожі між собою в деяких суттєвих, важливих ознаках. На підставі цієї схожості робиться висновок про те, що, ймовірно, ці об'єкти схожі між собою і за іншими ознаками (в даному випадку – наявність життя). Умовиводи за аналогією широко використовуються на стадії попереднього розслідування кримінальних і цивільних справ. Так, схожість двох чи більше злочинів за способом їхнього скоєння є основою для висновку за аналогією про те, що всі ці злочини скоєні однією й тією ж особою (чи групою осіб).
|
|
|
Висновки аналогії є вірогідними.
Дедуктивні умовиводи
Найтиповішою і найпростішою формою дедуктивного умовиводу є силогізм (від грецьк. «лічба»).
Категоричний (його ще інколи називають простим) силогізм – це вид дедуктивного умовиводу, в якому із двох істинних категоричних суджень (засновків), зв'язаних спільним терміном, виводиться третє судження – висновок.
До слова «категоричний»: категоричне судження виражає знання про приналежність або неприналежність ознаки предмету в безумовній, беззастережній формі («Речовина складається з атомів», «Усі троянди – це квіти»).
Структура силогізму
Поняття, що входять до складу силогізму, називаються його термінами:
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!