Характеристика та класифікація захисних споруд
Захисні споруди розрізняють:
за призначенням — для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту — КП, пункту управління — ПУ, вузла зв'язку — ВЗ) і медичних закладів;
за місцем знаходження — вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;
за терміном будівництва — зведені завчасно, швидкозведені;
за захисними властивостями — найпростіші укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) і сховища.
УКРИТТЯ НАЙПРОСТІШОГО ТИПУ
Це найбільш масові захисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання — повністю, від ударної хвилі — у 1,5—3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання — у 200—300 разів, а також надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів. Нормальна місткість щілини — 10—15 чоловік.
ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ
Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення (погреби, підпілля, овочесховища), пристосовані під укриття, і звичайні житлові будівлі.
Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації, що залежить від товщини огоро-джувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання. Наприклад, підвали дерев'яних будинків послаблюють радіацію в 7—12 разів, а кам'яних — у 200—300 разів.
|
|
|
СХОВИЩА
Сховище є найбільш надійним захистом від усіх ура-жальних чинників: високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд тощо, а також засобів масового ураження і звичайних засобів ураження. Воно обладнане комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу (1-2 доби )
За місткістю розрізняють малі сховища (150.—300 чол.), середні (300—600 чол.) і великі (понад 600 чол.).
За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на 5 класів
Використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не меншим як 1,5 м3.
Евакуація населення. Способи та засоби евакуації.
Евакуація — вивезення (виведення) з міст у заміську зону решти населення, яке знаходиться у зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.
|
|
|
Щоб евакуація пройшла організовано, її завчасно планують місцеві адміністративні органи і створені при них евакуаційні комісії; заздалегідь визначаються склад, місця розташування і порядок роботи збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП),а в сільській місцевості, куди вивозиться населення, створюються евакоприйомні комісії і прийомні евакуаційні пункти (ПЕП). ЗЕП призначені для збору, реєстрації та організованої відправки населення. Коли людей вивозять залізничним і водним транспортом, ЗЕП розміщують поблизу станцій, портів і на підприємствах, що мають залізничні під'їзні шляхи, морські, річкові причали.
Евакуація може здійснюватися усіма видами транспорту і пішки. Для швидкої евакуації застосовується комбінований спосіб її проведення, тобто піший порядок поєднується з максимальним використанням усіх видів транспорту.
Для підтримання громадського порядку на об'єктах ЗЕП і ПЕП, на станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, у місцях розселення в заміській зоні виставляються пости охорони громадського порядку, організовується патрулювання.
Евакуація робітників, службовців і членів їх сімей здійснюється за виробничим принципом, тобто по підприємствах, цехах, відділам. Евакуація населення, не пов'язаного з виробництвом, проводиться за територіальним принципом - по місцю проживання, через домоуправління і різні інші житлово-експлуатаційні організації. Діти зазвичай евакуюються разом з батьками, але в особливих випадках освітні установи і дитячі садки вивозяться самостійно.
|
|
|
Загальна евакуація проводиться за рішенням КМУ для всіх категорій населення і планується на випадок: – можливого небезп. радіоакт. забруднення територій навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людей, які проживають у зоні ураження); – виникнення загрози катастроф. затоплення місцевості з 4год доходженням проривної хвилі.
Часткова евакуація проводиться за рішенням КМУ на випадок: -аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території; – усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин; – загрози катастрофічного затоплення місцевості; – лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, які загрожують населеним пунктам. Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: планування евакуації населення; визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон; організації оповіщення керівником підприємств і населення про початок евакуації; організації управління евакуацією; усебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населенняє.
|
|
|
Біологічний захист.
Біологічний захист - комплекс заходів, спрямованих на захист людини, тварин і рослин від біологічного зараження (ураження) біологічними патогенними агентами.
Захист від біологічного зараження включає: виявлення осередку біологічного зараження; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного
зараження; використання колективних та індивідуальних засобів захисту; введення режимів карантину та обсервації; знезаражування осередку біологічного зараження; здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики; дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами
господарювання, лікувальними закладами і населенням, а також проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і протиепідемічних, медичних і профілактичних заходів.
Карантин - це система протиепідемічних заходів для ізоляції осередки, ураження та ліквідації інфекційних захворювань. Найважливіша задача карантину - недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за межами. Карантин вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він відноситься до групи осіб небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа.
Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються під хворої людини до здорової. Вона являє собою систему заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактнчннх заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи обсервації: 1) Обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації; 2) Заборона вивозу майна; 3)Термінова профілактика вражень; 4) Своєчасне виявлення хворих; 5)Вакцинаційну і санітарну обробку. Термін обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання, виявленого в осередку ураження.
Психологічний захист.
Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення таких заходів:
– планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
– своєчасне застосування психопрофілактичних методів;
– виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;
– використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.
Головними та практичн. завд. психологічного забезпечення заходів цивільної оборони є
– надання населенню реальної та всебічної інформації;
– створення нормального психологічного клімату в районах НС;
– участь у розв’язанні соціальних потреб населення, що знаходиться у зонах ураження, впливу факторів НС;
– недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги.
Емоційний удар у НС може викликати у потерпілого ряд реакцій: страх, апатію, ступор, рухове збудження, агресію, нервове тремтіння, плач, істерику, паніку.
Психологічна допомога в умовах НС полягає, в першу чергу, в створенні умов для нервової «розрядки» потерпілого.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 380; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!