СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ. ОСНОВНІ ВІДДІЛЕННЯ ТА ДОПОМІЖНІ ПІДРОЗДІЛИ.
Дитяча поліклініка здійснює:
- діагностику та лікування різних захворювань та станів;
- антенатальну охорону плоду (патронаж вагітних педіатром);
- первинний патронаж до новонародженого та дітей раннього віку у встановлений термін;
- надання первинної та невідкладної медичної допомоги дітям при гострих захворюваннях, травмах, отруєннях та інших невідкладних станах, надання медичної допомоги лікарями-спеціалістами, своєчасне направлення їх на госпіталізацію;
- встановлення медичних показань і направлення дітей в лікувально-профілактичні заклади державної системи охорони здоров’я для отримання спеціалізованих видів медичної допомоги;
- динамічне медичне спостереження за розвитком дитини, в тому числі фізичним та нервово-психічним, за дітьми з хронічною патологією, дітьми-інвалідами, які перебувають на диспансерному обліку, їх своєчасному оздоровленні, в тому числі дітей, що мають право на отримання соціальних послуг;
- профілактичні заходи, що спрямовані на попередження та зниження захворюваності, виявлення ранніх та латентних форм захворювань, соціально значущих захворювань, в тому числі, гепатитів В, С ВІЛ-інфекції, виявлення факторів ризику захворювань, інвалідності та смертності;
- проведення профілактичних оглядів дітей раннього віку, а також дітей у декретовані терміни;
- диспансерне спостереження за дітьми зі спадковими захворюваннями, що були виявлені при неонатальному скринінгу та патронаж сімей, що мають дітей вказаної категорії;
|
|
|
- надання консультативної, діагностичної, лікувальної, медико-соціальної допомоги дітям з гострими та хронічними захворюваннями, дітям-інвалідам;
- експертизу тимчасової непрацездатності;
- направлення дітей на медико-соціальну експертизу;
- роботу по охороні репродуктивного здоров’я підлітків;
- медико-соціальну підготовку дітей до поступлення у дитячі учбові заклади та контроль за перебігом адаптації;
- здійснення профілактичної і лікувально-оздоровчої роботи в дитячих учбових закладах;
- контроль за організацією раціонального харчування дітей раннього віку, а також дітей, які виховуються та навчаються в учбових закладах;
- санітарно-гігієнічне виховання та освіту, проведення роботи по формуванню здорового способу життя;
- лікарський контроль за дітьми, що займаються спортом та фізичною культурою;
- передача дітей по досягненню відповідного віку на медичне обслуговування в районні поліклініки;
- виконання індивідуальних програм реабілітації дітей-інвалідів;
- забезпечення роботи стаціонару на дому, денного стаціонару;
- проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, вакцинопрофілактики у встановленому порядку;
|
|
|
- роботу по збереженню та пропаганді грудного вигодовування;
- контроль за виконанням режиму, своєчасного проведення заходів при аліментарних розладах, рахіті, анемії;
- встановлення медичних показань та направлення дітей на санаторно-курортне лікування;
- організаційно-методичну роботу та планування діяльності поліклініки;
- аналіз роботи поліклініки, в тому числі аналіз ефективності диспансерного спостереження.
Структура дитячої поліклініки:
Керівництво поліклініки, у тому числі:
- адміністративно-господарча частина.
Інформаційно-аналітичне відділення:
- реєстратура;
- оргметодкабінет.
Лікувально-профілактичне відділення (педіатричне):
- кабінети дільничних педіатрів;
- кабінет здорової дитини;
- кабінет щеплення;
- процедурний кабінет.
Консультативно-діагностичне відділення:
- кабінети лікарів-фахівців;
- кабінети функціональної діагностики.
Лабораторія.
Відділення невідкладної медичної допомоги.
Відділення організації медичної допомоги дошкільно-шкільних закладів.
Денний стаціонар.
ФУНКЦІЇ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ДИТЯЧОЇ ЛІКАРНІ У ПРИЙОМІ І НАПРАВЛЕННІ ХВОРИХ ДО ПЕДІАТРИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ.
|
|
|
САНІТАРНО-ГІГЄНІЧНИЙ РЕЖИМ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ, САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОБРОБКА ХВОРОЇ ДИТИНИ. ОГЛЯД ДИТИНИ НА ПЕДИКУЛЬОЗ ТА КОРОСТУ.
Перша зустріч хворої дитини з медичним персоналом відбувається в приймальному відділенні. Головна задача приймального відділення — організація прийому і госпіталізації хворих дітей. Від правильної і оперативної роботи цього відділення багато в чому залежить успіх подальшого лікування. Під час прийому хворого встановлюють попередній діагноз, оцінюють обґрунтованість госпіталізації, якщо необхідно, надають невідкладну медичну допомогу.
Приймальне відділення складається з вестибюля-чекальні, приймально-оглядових боксів, ізоляційних боксів на 1 ліжко, санітарного пропускника, кабінету лікаря, процедурно-перев'язувальної, лабораторії для термінових аналізів, кімнати для медичного персоналу, туалету та інших приміщень.
Працівники приймального відділення ведуть облік руху хворих (реєстрація хворих, що надходять, виписаних, переведених в інші стаціонари, померлих), проводять лікарський огляд хворого, надають екстрену медичну допомогу, здійснюють направлення у відповідне відділення, санітарну обробку, ізоляцію інфекційних хворих. В цьому ж відділенні є довідкова служба.
|
|
|
Наявність декількох приймально-оглядових боксів дозволяє вести окремо прийом терапевтичних, хірургічних і інфекційних хворих, дітей грудного віку і новонароджених.
Діти доставляються в лікарню машиною швидкої медичної допомоги або батьками за направленням лікаря дитячої поліклініки і інших дитячих установ або без направлення ("самозвернення"). Крім талона (направлення) на госпіталізацію, надаються і інші документи: виписка з історії розвитку дитини, дані лабораторних і інструментальних досліджень, відомості про контакти з інфекційними хворими. Без документів хворі можуть бути прийнятий в лікарню тільки у стані, що потребує надання невідкладної медичної допомоги.
Під час надходження дитини до лікарні без відома батьків останніх негайно сповіщають про це співробітники приймального відділення. У разі неможливості отримати відомості про дитину і його батьків надходження хворого реєструють в спеціальному журналі і роблять заяву в міліцію.
Дітей перших років життя госпіталізують з одним з батьків. Кількість ліжок для матерів повинна складати 20 % від загальної кількості ліжок в дитячій лікарні. Новонароджених і дітей грудного віку госпіталізують разом з матерями.
У великих дитячих лікарнях прийом хворих веде спеціально виділений персонал, в невеликих лікарнях — черговий персонал. Прийом хворої дитини ведеться у відповідній послідовності: реєстрація, лікарський огляд, необхідна лікувальна допомога, санітарна обробка, транспортування у відповідне відділення.
Медична сестра реєструє надходження хворого в журналі, заповнює паспортну частину "Медичної карти стаціонарного хворого", ф. № 003/у (історії хвороби), вимірює температуру тіла, повідомляє лікаря про отримані відомості.
При направленні дитини в стаціонар дільничний педіатр повинен з'ясувати, чи мала дитина контакти з інфекційними хворими вдома або в школі (дитячому садку) за останні 3 тижні (максимальна тривалість інкубаційного періоду більшості дитячих інфекційних захворювань). Отримані відомості відзначають у направленні на госпіталізацію.
Навіть за відсутності контактів з інфекційними хворими всіх дітей в приймальному відділенні лікарні спеціально оглядає лікар для виключення можливого інфекційного захворювання. Оглядають шкірні покриви, видимі слизові оболонки; вимірюють температуру тіла.
Після огляду дитини лікарем медична сестра отримує від лікаря рекомендації про характер санітарної обробки. Як правило санітарна обробка полягає в проведенні гігієнічної ванни або душу; при виявленні педикульозу або гнид проводиться відповідна обробка волосистої частини голови, білизни. Виняток становлять хворі, що знаходяться у вкрай тяжкому стані. Їм надають першу медичну допомогу і лише за відсутності протипоказань проводять санітарну обробку.
Оглядова кімната і ванне приміщення повинні зберігатися в чистоті. Після закінчення огляду дитини проводять обробку предметів (шпателі, термометри) і меблів (кушетки, стільці і ін.), до яких торкався хворий. Клейонкову подушку і клейонки на кушетці після кожного хворого протирають 2 % розчином хлораміну або 0,5 % розчином хлорного вапна, а наприкінці зміни миють гарячою водою з господарським милом. Простирадла на кушетці слід міняти також після кожного хворого.
У разі виявлення у дитини інфекційного захворювання приміщення, де знаходиться хворий, предмети і меблі підлягає знезараженню (дезінфекції).
В приймальному відділенні не рідше 2 разів на день проводять загальне прибирання приміщень вологим засобом із застосуванням дезінфікуючих засобів.
Для проведення санітарної обробки хворого необхідні дезінфікуючі розчини та інвентар. Як правило, застосовують наступні дезінфікуючі засоби: господарське мило, лізол, столовий оцет, хлорне вапно, хлорамін, 0,5 % розчин гексахлорана.
Огляд на педикульоз і коросту. В приймальному відділенні обов'язково оглядають дитину з метою виявлення педикульозу і корости. Такі хворі в стаціонарі можуть заразити вошами і кліщами інших дітей.
Педикульоз передається при безпосередньому контакті з хворим, використанні одягу і білизни хворого. Появі педикульозу, так само як і корости, сприяють неохайність, велика скупченість людей, порушення санітарно-гігієнічних правил, погана організація санітарно-освітньої роботи, низький рівень культури окремих осіб.
Воші бувають головні, платтяні, лобкові. Платтяні воші живуть і відкладають яйця переважно в складках білизни. Розміри вошів 1,5—4 мм, а їх яєць (гнид) — не більше 0,6—1 мм. Гниди головних вошів довгастої форми, вони як би приклеєні до волосяного стержню особливою клейкою масою, причому майже завжди розташовуються поблизу коренів волосся.
У разі виявлення педикульозу проводиться спеціальна дезінсекційна обробка дитини, а при необхідності — його натільної (або постільної) білизни. При виявленні на волосистій частині голови вошів або гнид хворого, не роздягаючи, усаджують на кушетку і обробляють волосся одним з інсектицидних розчинів або зістригають їх (за згодою батьків). В даний час використовують 20 % водно-мильну суспензію бензилбензоату (10—30 мл); лосьйон "Ниттифор" (50—60 мл); 10 % водну мильно-гасову емульсію (5—10 мл); шампуні "Педилін», «Хантер».
Після обробки волосистої частини голови розчином мокре волосся накривають поліетиленовою серветкою і пов'язують голову хустинкою на 20—30 хв. (при використанні лосьйону «Ниттифор» експозицію збільшують до 40 хв). Потім миють голову гарячою водою із застосуванням туалетного мила. Після цього волосся ретельно вичісують (на клейонку або папір) частим гребінцем, змоченим 8 % розчином столового оцту, ретельно промивають чистою водою. Процедуру повторюють через 7—10 днів. Якщо волосся обстригалося, його необхідно зібрати на папір і спалити в промаркірованому оцинкованому відрі.
Для видалення гнид застосовують підігрітий до 27—30 °С столовий оцет. Ватою, змоченою оцтом, обробляють окремі пасма волосся, пов'язують голову хустинкою на 15—20 хв, після чого ретельно вичісують волосся частим гребінцем і миють голову.
Для виявлення корости оглядають шкіру кистей рук, тулуба. При виявленні коростяних ходів проводиться обов'язкове лікування хворого, профілактичне лікування осіб, що контактували із ним, дезінсекційна обробка одягу і постільних речей щоб уникнути повторного зараження. Це заразливе захворювання, яке легко передається при прямому контакті зі шкірою хворого або побічно через одяг, рукавички, постільні або туалетні речі.
Одяг і білизну хворого укладають в клейонковий мішок, зрошують зовні одним з дезінфікуючих розчинів (0,5% розчин хлорного вапна) і направляють в дезінфекційну камеру для проведення камерної дезінсекції. Потім натільну і постільну білизну кип'ятять, обробляють гарячим пресом або праскою.
Персонал відділення, що проводив санітарну обробку хворого, після її закінчення повинен помитися, одяг у разі потреби здають для обробки в дезінфекційну камеру. В приміщенні, де проводили санітарну обробку хворої дитини, підлогу, стільці і ін. зрошують 0,5% розчином хлорофосу з розрахунку 100 мл на 1м2, 2—3 год провітрюють і потім проводять вологе прибирання приміщення.
На титульному листі медичної карти стаціонарного хворого в цьому випадку ставлять спеціальну відмітку — букву "П" або пишуть "Педикульоз". Такий хворий знаходиться під спеціальним спостереженням медичного персоналу. При необхідності обробка волосся проводиться повторно до повної ліквідації педикульозу. Про кожного хворого з педикульозом повідомляють в центр санітарно-епідеміологічного нагляду за місцем проживання.
Після санітарної обробки дитину транспортують в лікувальне відділення. Так звані планові хворі не повинні затримуватися в приймальному відділенні більше 30 хв. При масовому надходженні хворих дотримується певний порядок черговості госпіталізації: спочатку надають допомогу тяжкохворим, потім хворим в стані середньої тяжкості і в останню чергу "плановим хворим", які не потребують термінового лікування.
Дітей з ознаками інфекційного захворювання розміщують в бокси-ізолятори. Заповнюють "Екстрене сповіщення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (ф. № 058/у), яке негайно направляють в центр санітарно-епідеміологічного нагляду.
Під час переводу дитини в лікувальне відділення персонал приймального відділення попереджає завідуючого відділенням і постову медичну сестру про надходження до них нового пацієнта, інформує їх про тяжкість стану і поведінку дитини під час прийому. У вечірній і нічний час (після 15 год) всі ці відомості передаються постовій медичній сестрі, а при надходженні тяжкохворих — і черговому лікарю.
Персонал приймального відділення повинен бути уважним і привітним до дітей та батьків, враховувати стан дитини, переживання батьків. Потрібно прагнути скоротити час адаптації дитини до нової для нього обстановки.
Довідкова (інформаційна) служба організовується при приймальному відділенні. Тут батьки можуть дізнатися про стан здоров'я дітей. Довідкова служба щодня повинна мати відомості про місце перебування, тяжкість стану і температуру тіла кожної дитини. Ці відомості можна повідомляти батькам по телефону.
Транспортування дітей з приймального відділення в лікувальні відділення стаціонару може здійснюватися декількома шляхами. Вид транспортування вибирає лікар. Діти, що знаходяться в задовільному стані, йдуть у відділення самі у супроводі медичного працівника. Дітей молодшого і грудного віку несуть на руках. Тяжкохворих транспортують на ношах, які встановлені на спеціальній каталі. Всі ноші-катали повинні бути заправлені чистими простирадлами, а в холодну пору року і ковдрами. Простирадла змінюють після кожного хворого, а ковдру провітрюють. Деяких хворих, наприклад, дітей, що страждають на гемофілію, за наявності крововиливу в суглоби, доставляють в кріслі-каталці.
Приймальне відділення забезпечується необхідною кількістю нош-катал і крісел-каталок для транспортування хворих дітей у відділення.
Дітей, що знаходяться у вкрай тяжкому стані (шок, судоми, масивна кровотеча і т.д.), направляють відразу в реанімаційне відділення або палату інтенсивної терапії.
В палаті тяжкохворого з нош-катал перекладають на ліжко: одну руку підводять під лопатки, а іншу — під стегна хворого, при цьому дитина руками обхвачує шию медичної сестри. Якщо хворого переносять дві людини, то один підтримує хворого під лопатки і поперек, другий — під сідниці і гомілки.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 714; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!