Державна контрольно-ревізійна служба як суб’єкт фінансових правовідносин
Державна контрольно-ревізійна служба (ДКРС) складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є
здійснення контролю за:
· використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;
· виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;
· використанням матеріальних цінностей і нематеріальних
активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів;
· веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.
Підконтрольні суб’єкти:
· центральні органи виконавчої влади (міністерства, відомства, державні комітети),
· бюджетні установи,
· підприємства і організації, які отримують кошти з
бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.
Державний контроль ДКРС здійснюється у формі ревізій і перевірок.
Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань,
достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.
Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються
довідкою або доповідною запискою.
|
|
|
Міністерство фінансів України як суб’єкт фінансових правовідносин
Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Мінфін України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленному законодавством порядку.
|
|
|
Основними завданнями Мінфіну України є:
· розроблення та проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики;
· здійснення аналізу сучасної економічної та фінансової ситуації в Україні, а також перспектив її розвитку;
· розроблення стратегії щодо внутрішніх та зовнішніх запозичань держави і погашення та обслуговування державного боргу;
· розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозних показників зведеного бюджету України;
· забезпечення в установленому порядку виконання Державного бюджету України;
· забезпечення ефективного використання бюджетних коштів;
· здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю.
Національний банк України як суб’єкт фінансових правовідносин
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України та законами України.
Місцезнаходження керівних органів та центрального апарату Національного банку – місто Київ.
Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю.
|
|
|
Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень.
Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку.
Національний банк виконує такі функції:
1) визначає та проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;
3) встановлює для банків правила проведення банківських
операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
4) здійснює банківське регулювання та нагляд;
5) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування
банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках;
6) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
7) здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті;
8)здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;
9) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
10) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!