Рекомендовані режими хіміотерапії при моно- та полірезистентності
При стійкісті до H (+/-S) режим, що рекомендується, – 2 R Z K Lfx / 10 R Z Lfx.
При стійкісті до H та E режим, що рекомендується, – 2 R Z K Lfx / 10 R Z Lfx.
При стійкісті до H та Z режим, що рекомендується, – 2 R E K Lfx / 10 R E Lfx.
При стійкісті до R (+/-S) режим, що рекомендується, – 8 Z Km (Am) Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS) / 12 Z Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS).
При стійкісті до R та E (+/-S) режим, що рекомендується, – 8 Z Km (Am) Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS) / 12 Z Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS).
При стійкісті до R та Z (+/-S) режим, що рекомендується, – 8 Z Е Km (Am) Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS) / 12 Е Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS).
При стійкісті до H Z E (+/-S) режим, що рекомендується, – 6 R Km (Am) Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS) / 12 R Lfx Pt(Et) Cs (Tz, або PAS).
Лікування пацієнтів із позалегеневими формами туберкульозу
Практично до всіх ПЗТБ можуть бути застосовані такі самі режими лікування, як і до ТБЛ, крім наступних форм:
Туберкульозний менінгіт
Режим лікування, який спочатку триває 12 місяців і складається у перші 2 місяці з ізоніазиду, піразинаміду, рифампіцину та четвертого препарату (наприклад, етамбутолу або стрептоміцину), після чого на решту періоду лікування залишаються ізоніазид, рифампіцин. ПТП призначають щоденно. Корекція режиму лікування проводиться залежно від результатів лікування та даних ТМЧ.
Необхідне введення допоміжних кортикостероїдів.
Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
Стандартний рекомендований режим у щоденному дозуванні.
Пацієнтів з активним ТБ периферичних лімфовузлів, у яких уражена залоза була видалена хірургічним шляхом, усе одно варто лікувати за стандартним рекомендованим режимом.
|
|
|
Туберкульоз кісток і суглобів: медикаментозне лікування
Стандартний рекомендований режим у щоденному режимі дозування. Рекомендовано для хворих на ТБ кісток та суглобів 9-місячний КХТ (ІФ – 150 доз).
КТ або МРТ варто проводити пацієнтам з активним ТБ хребта, в яких є неврологічні ознаки чи симптоми. Якщо має місце безпосереднє ураження спинного мозку (наприклад, туберкульома спинного мозку), то ведення потрібно здійснювати так, як для туберкульозного менінгіту. Фізіотерапія повинна розглядатися як частина терапії для кістково-суглобового туберкульозу.
Туберкульоз кісток і суглобів: стандартне лікувальне хірургічне втручання
У пацієнтів з ТБ хребта передній спондилодез не варто проводити планово. У пацієнтів з ТБ хребта проведення переднього спондилодезу слід розглядати, якщо має місце хребтова нестабільність або є докази наявності стиснення спинного мозку.
Туберкульоз перикарду
Для пацієнтів з активним ТБ перикарду оптимальним варіантом лікування повинен бути стандартний рекомендований режим у щоденному дозуванні. Необхідне введення допоміжних кортикостероїдів.
|
|
|
Дисемінований (у т.ч. міліарний) туберкульоз
Стандартний рекомендований режим у щоденному дозуванні.
Лікування дисемінованого (у т.ч. міліарного) ТБ варто починати навіть у разі, якщо початкові тести функції печінки дають аномальні результати. Якщо у пацієнта функція печінки значно погіршується при медикаментозному лікуванні, то лікування проводити як при медикаментозних гепатитах.
Пацієнтів з дисемінованим (у т.ч. міліарним) ТБ з симптомами ураження ЦНС слід перевіряти на залучення ЦНС за допомогою сканування мозку (КТ або МРТ) та/або люмбальної пункції. Якщо виявлено докази залучення ЦНС, то лікування повинно бути таким самим, що й у випадку туберкульозного менінгіту.
Інша локалізація ТБ-інфекції
У пацієнтів з активним ТБ сечостатевої системи або активним ТБ будь-якого іншого органу, ніж система дихання; ЦНС (зазвичай оболонки головного мозку); периферичні лімфатичні вузли; кістки та суглоби; перикард; дисеміноване (у т.ч. міліарне) захворювання, – оптимальним варіантом лікування повинен бути стандартний рекомендований режим у щоденному дозуванні.
Лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих
|
|
|
Ведення випадків захворювання на ТБ та ВІЛ заслуговує спеціальної уваги з точки зору факторів ризику, превентивної терапії, резистентності до протитуберкульозних препаратів та схем лікування. Всі пацієнти з ТБ мають починати антиретровірусну терапію невдовзі після початку лікування ТБ, оскільки це показало покращені результати лікування як ТБ так і ВІЛ, не залежно від рівня клітин CD4. Всім пацієнтам з ТБ має бути запропоноване консультування та тестування на ВІЛ, а всі пацієнти з ВІЛ мають проходити скринінг на ТБ. Надання інтегрованих послуг пацієнтам з ВІЛ та ТБ показало вдосконалення результатів ефективності лікування.
Хірургічне лікування
Незважаючи на наявність численних методів лікування не всі форми туберкульозу піддаються консервативній терапії. Навіть серед вперше виявлених хворих зі свіжими деструктивними змінами в легенях при використанні сучасних методів лікування вдається закрити порожнини не більше ніж у 80-85% хворих. У частини з них при зворотному розвитку формуються кулясті утворення типу туберкульом, які при збереженні постійної активності також не мають тенденції до подальшої регресії. Поряд з цим є група хворих з хронічним деструктивним туберкульозом та емпіємою плеври, де ефективність консервативної терапії різко знижена.
|
|
|
У таких випадках для подальшого лікування цих хворих доводиться вдаватися до хірургічних засобів.
В основному вони показані при сформованих туберкульомах і незагоївшихся деструктивних процесах в легенях після безуспішної або малоефективною комплексної хіміотерапії протягом 3-9 місяців (оптимальним терміном при збереження каверні є 5-6 місяців).
Хірургічне втручання рекомендують в наступних випадках:
- бактеріовиділення, що зберігається після пролонгованої до 90 доз інтенсивної незважаючи на адекватно проведену хіміотерапію;
- хіміорезистентні форми туберкульозу;
- кровохаркання, що виникає періодично з каверни або бронхоектазів після вилікування туберкульозу;
- синдром здавлення медіастинальними лімфатичними вузлами;
- туберкульозна емпієма, що не розсмокталась при хіміотерапії;
- округле утворення в легенях.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!