Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
(В. Симоненко).
2. Прочитайте байку. Скажіть, до якого шару лексики належать виділені слова.
Яку стилістичну функцію вони виконують?
Батькова наука
Водить батько зоопарком
Хлопчика малого.
- Ти ж уважно придивляйся. –
- Поучає строго.
- Он верблюд неоковирний,
Корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда,
Два горби на спині.
Він до їжі як дорветься,
То вже не знає:
Сам по горло нажереться
І в горби напхає.
О, дивися! Став на ноги,
До бар’єру суне…
Можеш, синку, дулю дати.
Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись!
Роздразнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався
Батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне
Бісова худоба!
Заліпило батьку очі,
Заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо,
Потім за волосся.
- Ну яке ж ти стерво, - каже, -
В кого ти вдалося?!
(П. Глазовий).
- Укладіть міні-словник студентської сленгової лексики.
- Перекладіть текст українською мовою.
Чуден Днепр при тихой погоде…
Чуден Днепр при тихой погоде, когда вольно и плавно мчит сквозь леса и горы полные воды свои. Ни зашелохнет, ни прогремит. Глядишь, и не знаешь, идет или не идет его величавая ширина, и чудится, будто весь вылит он из стекла, и будто голубая зеркальная дорога, без меры в ширину, без конца в длину, реет и вьется по зеленому миру. Любо тогда и жаркому солнцу оглядеться с вышины и погрузить лучи в холод стеклянных вод, и прибрежным лесам ярко осветиться в водах. Зеленокудрые! они толпятся вместе с полевыми цветами к водам и, наклонившись, глядят в них и не наглядятся, и не налюбуются светлым своим зраком, и усмехаются к нему, и приветствуют его, кивая ветвями. В середину же Днепра они не смеют глянуть: никто, кроме солнца и голубого неба, не глядит в него. Редкая птица долетит до середины Днепра. Пышный! ему нет равной реки в мире. Чуден Днепр и при теплой летней ночи, когда все засыпает, и человек, и зверь, и птица; а Бог один величаво озирает небо и землю, и величаво сотрясает ризу. От ризы сыплются звезды. Звезды горят и светят над миром, и все разом отдаются в Днепре. Всех их держит Днепр в темном лоне своем. Ни одна не убежит от него; разве погаснет на небе. Черный лес, унизанный спящими воронами и древние разломанные горы, свесясь, силятся закрыть его хотя длинною тенью своею – напрасно! Нет ничего в мире, что бы могло прикрыть Днепр. Синий, синий ходит он плавным разливом и среди ночи, как среди дня, виден за столько вдаль, за сколько видеть может человечье око. Нежась и прижимаясь ближе к берегам от ночного холода, дает он по себе серебряную струю; и она вспыхивает, будто полоса дамасской сабли; а он, синий, снова заснул. Чуден и тогда Днепр, и нет реки, равной ему в мире! Когда же пойдут горами по небу синие тучи, черный лес шатается до корня, дубы трещат, и молния, изламываясь между туч, разом осветит целый мир – страшен тогда Днепр! Водяные холмы гремят, ударяясь о горы, и с блеском и стоном отбегают назад, и плачут, и заливаются вдали. Так убивается старая мать козака, выпроваживая своего сына в войско. Разгульный и бодрый, едет он на вороном коне, подбоченившись и молодецки заломив шапку, а она, рыдая, бежит за ним, хватает его за стремя, ловит удила и ломает над ним руки и заливается горючими слезами (Н.Гоголь).
|
|
|
|
|
|
Практичне заняття № 5
Тема : Стилістика фразеологічних одиниць
Контрольні запитання :
1. Дослідження фразеологічних одиниць з погляду стилістики.
|
|
|
2. Стилістичний аспект вивчення фразеологічних одиниць.
3. Стильовий аспект вивчення фразеологічних одиниць.
4. Явища синонімії й антонімії фразеологічних одиниць.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 38 – 40.
2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 150 – 210.
3. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 175 – 179.
4. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2006. – 349 с.
5. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо. – Харків, 1982.
6. Мовчун А. Мовні скарби. - К.: Либідь, 2000.
7. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. шк., 1988.
8. Кононенко В.І. Українська народна фраземіка: трансформація образу // Мовознавство. – 1993. - № 5 (конспект).
9. Регушевський Є.С. Перифрази в українській мові // Українська мова і література в школі. – 1984. - № 4 (конспект).
Завдання:
1. Прочитайте вірш. Визначте мету тексту. Знайдіть у ньому фразеологізми й поясніть їх стилістичну функцію.
|
|
|
Люди часто живуть після смерті:
Вріже дуба, а ходить і їсть,
Перепродує мислі підтерті
У завулках тісних передмість.
Гилить зуби, дає поради,
Носить лантухи настанов,
Підмічає серйозні вади
У діяльність установ.
Не втомляється спати і жерти,
На милицях за часом біжить.
Їй-право, не страшно вмерти,
А страшно мертвому жить
(В. Симоненко).
2. Доберіть по 3-4 фразеологізми з художнього, публіцистичного, офіційно-ділового та розмовно-побутового стилів. Запишіть і розкрийте їх значення.
3. Запишіть фразеологічні одиниці, які зустрічаються в мовленні студентів. З’ясуйте їх функцію.
4. Доберіть антоніми до поданих фразеологізмів, скориставшись словником фразеологічних антонімів української мови.
Аж кипить у руках, аж горить під руками, викинути з голови, витрішки купувати, віддати богові душу, глянути гидко, гнути горба, давати хропака, до біса, заморити черв’ячка, і пальцем не ворухнути, ляпати язиком, мов з хреста знятий, не по кишені.
5. Доберіть фразеологізми, до складу яких входять назви частин людського тіла.
6. Випишіть із фразеологічного словника 6-8 фразеологізмів, у яких вживаються числівники.
7. Теми для усних і письмових творів-мініатюр:
• Якщо ти не маєш ніяких ворогів, то, значить, про тебе забуло щастя.
• Хто не має власних успіхів, знаходить розраду в чужих невдачах.
• Хто в двадцять років не вийшов у люди, в тридцять нічого не знає, в сорок – не має, той ніколи ніким не буде, нічого не знатиме і не матиме.
• В кого усмішка на обличчі ніколи не сяє, той лихе й пихате серце має.
• Безтурботна юність – голодна старість.
Практичне заняття № 6
Тема : Стилістичні засоби морфології
Контрольні запитання :
1. Стилістичне осмислення частин мови.
2. Граматичні категорії, їх стилістичні можливості.
3. Стилістичний аспект словозмінних паралелей.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 42 – 59.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 183 – 220.
3. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 244 – 286.
4. Мацько Л.І. Стилістичні функції морфологічних одиниць: Теоретичні питання стилістики. – К., 1972.
Завдання:
1. Зробіть стилістичний аналіз тексту. З’ясуйте стилістичну функцію іменників і прикметників.
Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по
Васильківщині невеличка річка Роставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонулов вербах село Вербівка. Між вербами виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.
По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, неогороджені тинами. Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.
От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока, доходять до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків… Серед села Роставиця входить знов в широкий ставок. Нижче од ставка Роставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась в дубовий ліс та й утекла в Рось (І. Нечуй-Левицький).
До виділених слів доберіть синоніми.
2. Виконайте статистичні підрахунки: скільки слів і яких частин мови
використано в поданому тексті. До якого стилю він належить? Чому, на
вашу думку, домінують слова певної частини мови?
Спілкування не вичерпуються усними та письмовими повідомленнями. Важливу роль відіграють жести, пози, міміка, зокрема вираз обличчя, та контакт очей.
Особливо дійовими є жести. Усі люди жестикулюють, роблячи це майже завжди підсвідомо. Жести, мимоволі виникаючи, але піддаючись контролю й керуванню, являють собою вияв людських думок, емоцій. У поєднанні зі словами жести стають надзвичайно промовистими, у свою чергу посилюючи емоційне звучання сказаного. Розуміння узгодженості жестів зі словами дає можливість точніше побачити позицію партнера, його реакцію на ваше повідомлення – схвалення чи ворожість, уважне сприйняття чи нудьгу. Це може попередити вас про необхідність коригувати власну поведінку, щоб досягти потрібного результату.
Більшість основних жестів однакова в усьому світі. Коли люди задоволені – вони посміхаються, коли чимось засмучені, роздратовані – насуплюються. Кивання на знак згоди практично скрізь означає «так», а хитання головою з боку в бік – «ні», або заперечення. Повсюди поширене також знизування плечима, коли людина не знає або не розуміє, про що ви кажете.
Надмірно жестикулювати – негарно, і не лише тому, що можна ненароком влучити в око співрозмовникові чи справити враження, ніби вам бракує слів, отже, й інтелекту, а й через можливість виникнення непорозумінь внаслідок хибного витлумачення ваших жестів (скажімо, під час ділової розмови з іноземними партнерами по бізнесу, що особливо прикро). Зізнайтеся, вам здається загальновживаним і однозначним жест, коли людина виразно постукує себе пальцем по голові – мовляв, верзеш дурниці, у тебе «стеля поїхала». Як напад божевілля сприймуть цей жест і ваші співрозмовники, якщо вони французи, італійці чи німці. Та коли британець чи іспанець стукає себе по лобі, це означає, що він вельми задоволений собою, своїм розумом. А голландець при цьому ще й піднімає вказівний палець угору, заявляючи таким чином, що він гідно оцінив слушну думку свого співрозмовника. Відтак, мова жесту у різних народів різна. (І. Томан).
Простежте за власною жестикуляцією й жестами своїх друзів.
3. Прочитайте вірш. Визначте стилістичні функції ступенів порівняння
прикметників.
Найогидніші очі порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші дурні вельможні,
Найпідліша брехлива сльоза.
Найпрекрасніша мати щаслива,
Найсолодші кохані вуста,
Найчистіша душа незрадлива,
Найскладніша людина проста.
Але правди в брехні не розмішуй,
Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя
(В.Симоненко).
4. Прочитайте виразно вірш, розкриваючи за допомогою інтонації
головну думку. Проаналізуйте особливості використання дієслів.
Жених
Пише студент батькам своїм:
«Скоро я женюся.
Є у мене наречена.
Звуть її Маруся.
Чи на вроду вона гарна,
Сказать не беруся,
Шліть чотири карбованці,
Я з нею знімуся».
І відписав йому батько:
«Дорогий мій сину!
Посилаю тобі грошей
Тільки половину
Нехай зніметься Маруся –
І буде прекрасно.
Твою пику ми й без фото
Уявляєм ясно»
(П.Глазовий).
5. Визначте стиль тексту. Охарактеризуйте в ньому стилістичні функції
іменника.
Мова – феноменальний вияв людського духу, найдорожчий скарб кожного народу. У ній і доля, і душа, і досвід, і пам’ять, і колективний розум поколінь нинішніх та попередніх. У мові народ стверджує себе у вселюдській спільності. Без мови нема народу.
Історія України складалася так, що майже сім з половиною століть із невеличкими перервами вона переживала пору бездержавності, перебувала на становищі колонії чи напівколонії. Різні хазяї – західні й східні, північні й південні сусіди – намагалися асимілювати наш народ, підім’яти під себе, всіма засобами прищепити йому відчуття меншовартості, нищили його культуру, всіляко спотворювали, калічили, калькували й засмічували, а то й просто забороняли українську мову. І можна тільки дивуватися та захоплюватися безсмертною силою українського слова, яке пережило всі випробування, що впали на його долю за довгі роки заборон, приниження та пригнічення, і не розчинилося і в лексиконах інших народів.
Вистоявши в пекельних вітрах історії, українська мова нині стала державною мовою нашої багатонаціональної країни.
Одначе неосяжне мовне море добряче скаламутили й забруднили великодержавні прихильники єдиної-неділимої, його треба очистити від усього інородного, привнесеного псевдонауковими течіями взаємо зближення та взаємозбагачення, такими донедавна модними не тільки в мовознавстві. Цю роботу і намагаються виконати провідні українські вчені (М.Луків).
6. Прочитайте слова пісні. З’ясуйте, яку стилістичну функцію виконують
повні форми прикметників.
Зеленеє жито, зелене
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі -
Хорошії гості до душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, -
Тут зібрався рід наш увесь.
7. Прочитайте, що символізують числівники. Доберіть кілька прислів’їв, у
яких би використовувалися числівники. Що вони означають у наведених
вами прислів’ях?
Числівники-символи
1 (один) – символ єдності, цілісності: Бог; Всесвіт; космос.
2 (два) –
а) символ бінарності (від лат. Bis - двічі) світу, протилежностей, парностей (таких, що пов’язані між собою та існують спільно; наприклад: стать людини і багатьох тварин): чоловіча і жіноча;
б) основні антиномії світу: світ і темрява; ніч і день; добро і зло; життя і смерть…
в) у мові: антоніми;
г) у світоустрої: небо і земля; світ матеріальний і духовний (нематеріальний).
3 (три) – досконале число, що є основою життя і мислення:
а) символ сталості (у математиці – площина визначається трьома точками); мінімально необхідна кількість точок опори для стійкого розташування предмета на площині;
б) три образи бога – Трійця;
в) у мові: три граматичні особи (1-а, 2-а, 3-а); (спостерігається у багатьох мовах); три граматичні роди (чоловічий, жіночий, середній);
г) у просторі: три виміри (простір - трьохвимірний);
ґ) у часі: минулий, теперішній, майбутній (знаходить відображення в граматиці).
4 (чотири) – символ сталості:
а) чотири сторони світу;
б) чотири головні напрями руху (уперед, назад, ліворуч, праворуч);
г) квадрат – символ поля: чотири сторони, кути, символ чотирьох стихій;земля, вода, повітря, вогонь
ґ) чотири пори року;
д) чотири стадії людського життя: дитинство, юність, зрілість, старість;
е) чотири Євангелія: від Матфея, від Марка, від Луки, від Іоанна.
7 (сім) = 3+4 – символ святості, здоров’я, розуму, небесне число:
а) сім планет ()відомих пращурам) – Сонце, Луна, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн (при геоцентричній системі);
б) сім днів тижня;
в) сім основних кольорів спектру;
г) сім струн;
ґ) сім тонів музичної шкали;
д) сім основних запахів.
12 (дванадцять) – а) дванадцять місяців;
б) дванадцять знаків Зодіаку (За Ю. Сипенєвим).
Схема морфолого-стилістичного аналізу художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Визначення семантико-стилістичних функцій самостійних, службових
частин мови, вигуків (функції конкретизації, емоційності, динамічності, образності тощо).
3. Характеристика тропів і стилістичних фігур, в основі яких лежать морфологічні засоби (слова певних частин мови, граматичні форми роду, числа, відмінка, особи, часу).
4. Відбір автором певних граматичних форм у зв’язку із типом мовлення, жанром, стилем, темою, основною думкою твору.
5. Варіантність морфологічних форм.
6. Характеристика тексту з погляду нормативності морфологічних засобів.
Практичне заняття № 7
Тема : Стилістичні функції засобів словотвору
Контрольні запитання :
1. Вивчення засобів словотвору з погляду стилістики.
2. Словотвір іменників:
- суфіксація;
- префіксація;
- інші типи морфологічного словотвору;
- морфолого-синтаксичний спосіб словотвору.
3. Словотвір прикметників:
- суфікси;
- префікси;
- композити.
4. Словотвір дієслів, прислівників, займенників.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 41 - 42.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – С. 180-183.
3. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 286– 339.
Завдання:
1. З’ясуйте стилістичну функцію суфіксів суб’єктивної оцінки у поданому тексті.
Ой чий то кінь стоїть
Ой чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.
Не так дівчинонька,
Як біле личенько,
«Подай же, дівчино,
Подай же, гарная,
На коня рученьку».
Рученьку подала,
Правдоньку сказала:
«Ой лучче б я була,
Ой лучче б я була
Кохання не знала!
Кохання, кохання
Звечора до рання.
Як сонечко зійде,
Як сонечко зійде,
Кохання відійде…»
2. Прочитайте текст. Виконайте аналіз його морфемно-словотвірних засобів за
нижчеподаною схемою. Прочитайте текст. Запам’ятайте слова етикету
українською мовою. Скажіть, які з них і яким тоном треба промовляти.
Схема аналізу морфемно-словотворчих засобів художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Пошук стилістично забарвлених морфем у тексті.
3. Інтерпретація дериватів. Характеристика словотворчих засобів, що надають
семантико-стилістичних відтінків словам (зменшуваності, пестливості, згрубілості, урочистості, фольклорності; книжності, розмовності, емоційності, інтимності тощо).
4. Роль морфем і словотворчих засобів у створенні образності й уточненні змісту твору.
Спілкуючись, ми неминуче вдаємося до звертання. Воно є отією чарівною паличкою, що знаходить стежини до людей…
Змалку нас привчають, як звертатися до мами, тата, дідуся, бабусі, сестри, брата, дядька, тьоті… І ми засвоюємо, що ці вирази обслуговують родинне спілкування, тобто вони придатні лише в такій ситуації. Інші – знадобляться – нам у школі, на роботі, для спілкування із незнайомими чи малознайомими людьми. Найчастіше в ролі звертань використовують ім’я (повне чи його варіанти, як-то: Оксано - Оксано, Оксаночко, Оксанусю, Оксанонько, Оксенесечко, Оксененько, Оксенонько, Оксеночко, Оксинько, Оксинонько, Оксиночко) або ім’я та по батькові (напр.: Оксано Адамівно).
Якщо співрозмовник – ваш ровесник, добрий знайомий, то в неофіційній обстановці завжди доречним буде звертання на ім’я (вік співрозмовника визначатиме вибір повного імені чи його варіанта. До незнайомої людини (в транспорті, на вулиці тощо) здебільшого звертаються опосередковано, уникаючи слів звертання, напр.: «Чи не допоможе мені…?», «Скажіть, будь ласка, котра година?» Цілком доречно в такій ситуації послуговуватись засобами титулування пане, пані, панно (напр.: «Чи не скажете, пані, як пройти…?») або добродію, добродійко (напр.: «Добродію, скажіть будь ласка, котра година»).
Дуже нешанобливо вживати в ролі звертань слова «дєвушка» (тим паче, якщо співрозмовниця – поважна людина в літах), «чувак» - до однолітків (це жаргон), бабо (до бабусі, бо ця нейтральна форма сприймається диференціація використання слів бабо і бабусю. Звертання «добродію» («добродійко», «добродії») вважаються «старою почесною назвою осіб, що добро для народу роблять».
Звертання пане, добродію повернено в ділове спілкування. І хоча перевага надається пане, пані, панове, однак ці звертання поки що не належать до активного слововжитку на всіх теренах України. До того ж, відновлюючи одні давно питомі звертання, ми знову впадаємо в нові крайнощі, забуваючи, що слова товаришу, товаришко, товариші відомі українцям з найдавніших часів.
Донедавна вважалося навіть, що слово «товариш» як звертання з’явилось наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і використовувалося для вираження взаємоповаги переважно у робітничому середовищі.
Звертання «товаришу» шановане в Запорізькій Січі, було відновлене в ХІХ столітті як форма звертання в робітничому середовищі, заідеологізоване, іноді – до абсолюту (С. Богдан).
3. Доберіть з творів художньої літератури приклади вживання суфіксів з
лексико-граматичним та лексико-семантичним значенням. Прокоментуйте
їхні стилістичні функції.
Практичне заняття № 8-9
Тема : Стилістичне використання синтаксичних засобів мови
Контрольні запитання :
1. Стилістичне використання синтаксичних засобів мови.
2. Способи вираження членів речення.
3. Стилістика односкладних речень та неповних речень.
4. Фігури (еліпс, умовчання, повтор, плеоназм, тавтологія, ампліфікація, анафора, епіфора).
5. Модальні різновиди речень.
6. Ускладнені речення.
7. Складні речення.
8. Побудови, співвідносні з реченням.
9. Великі синтаксичні сполуки.
10. Стилістичні функції синтаксичних синонімів.
11. Порядок слів:
а) інверсія головних та другорядних членів;
б) порядок слів як стильова ознака мовлення.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 59 – 61.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 221 – 289.
3. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 339 – 465.
4. Ващенко В.С. Стилістика речення в українській мові: Навч. посіб. з стилістичного синтаксису. – Д., 1968.
5. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. – К., 1987.
6. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – К.: Довіра, 1999.
Завдання:
1. Прочитайте виразно вірш. Охарактеризуйте стилістичні засоби
синтаксису.
Цвіте жасмин. Тобі вже час вертати.
Жасмином пахнуть ночі, пахнуть дні.
Ти вже почав потроху забувати
Ці пахощі, які вони сумні?
Наперекір всьому – і відстані, і часу,
Коли за вікнами лиш темрява й зима, - Цвіте жасмин у пам’яті щоразу,
Коли спливають розставань слова.
Слова, такі прості і беззмістовні,
Такі легкі, як білі пелюстки,
І все ж такі вагомі, сильні, повні,
Бо їх казав на розставання ти.
Розлука додає словам тим болю,
Вона ж їх обертає на вердикт,
Вона ж дає моїй уяві волю
Не сказане почати із „якби...”:
Якби жасмин не пахнув так журбою,
Якби розлука мала свій кінець,
Якби були ми поряд із тобою,
То і любов зійшла би нанівець?
Несказане – то краще й не казати
І сторонити сумнівів гріхи.
Цвіте жасмин. Тобі вже час вертати.
Чи вже забув цей запах, любий, ти?
(П. Михайлик).
2. Визначте стиль тексту. З’ясуйте в ньому стилістичну роль простих
речень.
Допитливий син
- Чуєш, тату, – син питає, -
Що таке хамелеон?
- Знав колись, тепер не знаю, -
каже батько Филимон.
- Слухай, тату, ще спитаю.
Що таке аукціон?
- Я забув, не пам’ятаю, -
Каже батько Филимон.
Мати сердиться на хлопця:
- Все питання задаєш!
Батьку навіть у неділю
Відпочити не даєш.
- Не кричи, - говорить батько, -
Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає,
А то виросте дурним
(П. Глазовий).
3. Прочитайте вірш. Визначте його стильову приналежність. З’ясуйте
стилістичну роль іменного складеного присудка.
Мова квітів
Що каже свіжих квітів жмутик?
Про що їх мова не проста?
Верба – одвертість, айстра – смуток,
лілея біла – чистота.
Конвалія – любов таємна,
мак – юний цвіт, що не згаса.
Лавр – завжди успіх, слава певна,
а мальва – холодність, краса.
Дзвіночок польовий – то вдячність,
троянда – то любов свята.
Нарцис – то горда необачність,
волошка – ніжність, простота.
Саранка-лілія – сміливість,
півонія – життя багато літ,
фіалочка – сором’язливість,
любов минуща – первоцвіт.
Ми любим квіти дарувати,
й коли настане слушний час –
все те, що хочемо сказати,
букетик висловить за нас
(Д. Білоус).
4. Прочитайте виразно байку. Знайдіть однорідні члени речення й визначте
їх стилістичну функцію.
Куца Фенька
Десять літ финтила Фенька
В модній міні-юбці,
Але пари підшукати
Не вдалось голубці.
І не знала б Фенька бідна,
Як їй бути далі,
Та замітку прочитала
В свіжому журналі,
Що в столиці електронні
Є вже автомати,
Що дівкам допомагають
Женихів шукати.
Жвава Фенька найкоротшу
Одягла спідницю
І негайно полетіла
Літаком в столицю.
В інститут прибігла Фенька
Рано на світанку
І надряпала записку
На вузеньким бланку:
„Підшукай мені, машина,
Щоб жених був класний,
Представительний мужчина,
А не шкет нещасний.
Щоб імів він чин солідний,
Біля моря дачку,
Збереженія на книжці
Й льогковую тачку.
Був неп’ющий, некурящий
І до гроба вєрний.
В заключення сообщаю
Свой портрет примєрний?
В мене талія ізящна
І фігура стройна,
А за проче-остальное
Тоже я спокійна”.
Розписалася під бланком
Ще й черкнула риску.
Вклав учений у машину
Фенькину записку,
І дала машина Феньці
Відповідь куценьку:
„Представительний мужчина
Чхать хотів на Феньку”
(П. Глазовий).
5. Прочитайте вислів Леонардо да Вінчі. Який стилістичний прийом
використаний для розкриття думки?
Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людини, не знаходячи собі застосування, нидіє (Леонардо да Вінчі).
Скажіть, яку роль можуть відіграти ці слова у вашій подальшій професійній діяльності.
6. Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Знайдіть у тексті
прості речення. Поясніть їх стилістичну функцію.
Свято Спаса дуже опоетизоване народом. І це природно. Літо майже позаду. Збирання врожаю закінчилося. Дозріває городина. Налилися яблука.
Тож і пахне це свято яблуками, медом, останніми днями лагідного літа і близькою осінню.
У наших церковних святах багато елементів давнішньої, дохристиянської культури. Кутя, писанка, коржі з маком, свячені яблука... Про це не написано в Біблії, в церковних служебниках... Це вияв звичаїв і обрядів нашого народу, способу його життя, бачення світу.
Віруючи і до Спаса не їли садовини. Перед Спасом, на Маковія, починається двотижневий піст, який у народі називається Спасівка. Назва цього передосіннього періоду обросла специфічними мовними зворотами, фразеологізмами, у яких відбилися характерні природні умови цієї пори року: „куслива, як муха в спасівку”, „киває головою, як кобила в спасівку”.
Фразеологічні звороти, прислів’я, примовки засвідчують, що Спас – наближення осені?
Прийшов Петро – вирвав листок.
Прийшов Ілля – вирвав два.
А прийшов Спас – бери рукавиці про запас.
І далі:
Прийшла Пречиста – на дереві чисто.
Прийшла Покрова – на дереві голо.
Отже, назви релігійних свят – ніби рослини з глибоким коренем народного духу (Н. Сологуб).
7. Прочитайте вислів Л.Толстого. Поясніть, який стилістичний прийом
використаний для розкриття головної думки. Розкажіть, які вимоги
висуваєте ви до себе, готуючись до майбутньої професійної діяльності.
Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрий учитель. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель (Л. Толстой).
8. Прочитайте текст. Визначте його тему й мету. Охарактеризуйте
синтаксично-стилістичні засоби, скориставшись нижчеподаною схемою
Схема синтаксично-стилістичного аналізу художнього тексту
1. Виразне читання тексту. Стиль.
2. Стилістична роль речень за метою висловлювання (модальністю) та
емоційним забарвленням.
3. Макро- і мікро синтаксичні структури.
4. Стилістичні функції простих і складних речень.
5. Роль двоскладних та односкладних речень (описова, узагальнено-смислова,
виражальна).
6. Функції однорідних членів речення, вставних і вставлених конструкцій, відокремлених членів речення, локативів.
7. Функціонально-стилістична роль прямої мови, мови авторського введення, невласне прямої мови.
8. Синтаксичні одиниці, що стали основою тропів і стилістичних фігур.
9. Значення синтаксичних засобів у висвітленні теми та ідеї твору, у побудові образної системи.
10. Синтаксичні особливості індивідуального стилю мовлення.
Горда українка
У Бабиному яру в Києві, в тому місці, де під час війни починався протитанковий рів, тепер височіє великий дубовий хрест. Він поставлений 21 лютого 1992 року. 55 літ тому тут фашисти розстріляли українську письменницю Олену Телігу. Розстріляли разом з іншими патріотами, які служили Україні та її визволенню. Вона була згустком енергії, невичерпного оптимізму, романтичного максималізму і сприймання життя в усіх його проявах. Їй судилося спалахнути яскравою зіркою і згаснути в апогеї апокаліпсису тих часів. Відсвіт від тієї зірки йде до нас і понині. Біля Олениного хреста завжди живі квіти.
Якою ж була Олена Теліга?
Вона зуміла згуртувати всі патріотичні мистецькі сили столиці навколо святої справи відродження української культури. Стає головою Спілки українських письменників і лишається вірною їй до кінця. Адже знала про небезпеку і все ж пішла у той фатальний день на вулицю Трьохсвятительську в Києві, де містилася тоді Спілка. Там арештували її гестапівці. Очевидці згадують, що і кати дивувалися, як мужньо йде на смерть ця незвичайна жінка.
Вона мала рідкісний дар передчуття. Передчуття омріяного майбутнього України. Передчуття своєї ранньої жертовної смерті в ім’я того майбутнього. Передчуття повернення на рідну землю предків. І впевненості в правильності обраного шляху. Інакше чи була б такою фанатично одержимою, рішуче осяйною в своїй любові до України? А йшла ж по життю, наче по лезу ножа.
Дитинство минуло в Петербурзі, де Олена народилася в 1907 р. в сім’ї вченого-гідротехніка Івана Шовгеніва, в середовищі високоосвіченому, але російськомовному. Вищу освіту здобула на історико-філологічного відділенні Українського Педагогічного інституту в Празі.
Подружжя переїздить до Кракова, де випробовує себе труднощами емігрантського життя. Там Олена стала членом ПУК (організації українських націоналістів), очолила мистецьке об’єднання „Зарево”. Вона всіляко підтримувала культурницьку програму Олега Ольжича з відродження національної свідомості українців. Збирає кошти для видавничої діяльності, читає лекції, укладає антологію патріотичної лірики „Буде Буря!”
Так, їй, українці за походженням і українці за самоусвідомленістю, судилося жити поза рідною землею.
А жаданий берег то наближався, то віддалявся, хоч завжди був священним.
У роки визвольних змагань, коли батько працював в уряді УНР, разом із родиною переїздить юна ще Олена до Києва. Але те повернення було короткочасним. Довшим і вже назавжди сталося в липні 1941, коли вона разом із Уласом Самчуком, виконуючи важливу патріотичну місію, переходить убрід річку Сян. Потрапляє до окупованого Києва й відразу ж поринає в кипучу діяльність української патріотичної інтелігенції.
Олена Теліга мала коротке, наповнене активною патріотичною діяльністю життя. Творчий спадок її складає 36 віднайдених на сьогодні поезій, близько двадцяти публіцистичних і літературознавчих статей, які друкувалися лише в газетах та журналах. Тільки по смерті стараннями друзів за кордоном вийшли збірки „Душа на сторожі” (1946), „Прапори духу” (1947).
Поезії Олени Теліги – то світлий, радісний, оптимістичний світ емоцій, почуттів, глибоких душевних переконань. У ньому, безперечно, важливе місце займає палка любов до України. Але як усяке справжнє почуття, висловлене воно із класичною елегантністю.
Своєю поезією, своїм героїчним життям і смертю Олена Теліга заперечувала сіре, буденне скніння, міщанську обмеженість, яка засмоктує багатьох безповоротно. Її вірші дуже жіночі, переповнені почуттями, пристрастю, часом непередбачувано несподіваними асоціаціями. Водночас вони елегантні і вишукані формою – такою ж була і сама письменниця.
Відкривати Олену Телігу, доростати до сили її духу, насолоджуватися її словом – то буде найсвітліша пам’ять про неї. А людина живе стільки, скільки про неї пам’ятають (Р. Мовчан).
Доберіть поезію О.Теліги. Схарактеризуйте синтаксично-стилістичні засоби?
Практичне заняття № 11-12
Тема : Комунікативно-стилістичні якості мовлення
Контрольні запитання :
1. Загальна характеристика комунікативно-стилістичних якостей мовлення.
2. Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури.
3. Характеристика комунікативних ознак літературного мовлення.
4. Риторика як складова стилістики.
5. Евфонія мовлення.
6. Український менталітет і стилістика української мови.
7. Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки.
8. Стилістичні можливості рідної мови.
9. Стилі навчання.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 411 – 429.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 289 – 346.
3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979.
4. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: Стилістика та культура мови. – К., 1999.
5. Іванченко Р.Г. Адекватність розуміння і ясність тексту. – К., 1991.
6. Коваль А.П. Спочатку було слово: крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К., 2001.
7. Колесник Г.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. – К., 1965.
8. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.
9. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.
10.Радевич-Винницький Я. Етика і культура спілкування. – Л., 2001.
11.Радзієвська Т. Текст як засіб комунікації. – К., 1999.
12.Русанівський В.М. Мова в нашому житті. – К., 1989.
13.Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1989.
14.Усне побутове літературне мовлення. – К., 1970.
15.Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К., 1984.
16.Шевченко Л.І. Інтелектуальна еволюція української мови: Теорія аналізу. – К., 2001.
Завдання:
1. Культура мови зростає по висхідній від орфографічно-пунктуаційної грамотності до стилістичної виразності та комунікативної доцільності, далі до комунікативної оптимальності, і, нарешті, до мовної майстерності, яка базується на всіх ознаках попередніх рівнів мови і має свої додаткові ознаки – образність та творчість.
Прокоментуйте, як ці рівні культури мови представлені у поданому
тексті.
Мила моя Батьківщино! Складна була твоя історія. Не менш складною вона є і зараз. Болить серце, коли думаєш про тебе. Болить і радіє. Бо винести тобі довелося чимало: не раз переживала ти, моя нене, дні сили і слави, мала справжніх героїв. Хто тільки не намагався завоювати Україну, підкорити її народ: і турки, і татари, і німці, і поляки, і румуни, а Україна живе, існує, бо живе Слово. Це цілюща криниця, з якої знову відроджується народ. Слово, мова не дає загинути народові. Воно підіймає його чи то на боротьбу з ворогом, чи то на роботу, чи на весілля.
Слобожанщина – це теж історія, складна історія України. «Слово о полку Ігоревім» донесло до нас славетну історію наших предків. Половецьким степом скаче князь ігор. Це ж він, великий і натхненний, бажав посилити могутність Київської Русі, об’єднати народ, створити державу.
Славетну сторінку в історії України вписала Запорізька Січ, до земель якої належало і Кальміуське верхів’я. На місці сучасного Донецька осідали хуторами козаки-запорожці. А майже вся територія Слобожанщини входила до Кальміуської паланки. Головною характеристикою її був щирий демократизм, впроваджений на століття раніше, ніж у Європі. Народні перекази та легенди розповідають нам про дух козацтва, побут, їхню працю, мрії про щастя, любов до рідного краю, до свого народу. Історія – це народне пізнання. Історично Донбас був Україною. Тільки на Донбасі є Савур-Могила, біля ріки Міус.
«Боже великий єдиний, нам Україну храни…» Це слова народно-церковного гімну, це наша віра у Всевишнього, у кращу долю України, в її славетне минуле, в щасливе майбутнє, і саме так повинно бути! (Н.Софієнко).
2. Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Чому? Яка основна
думка тексту? Спробуйте її розкрити у своєму тексті (усному чи
писемному), дотримуючись комунікативних ознак літературного
мовлення.
Україно… Матінко рідна… Народилася ти на святій землі, про ще колись апостол Андрій Первозданний, припливши по Дніпру до того місця, де стоїть твій златоверхий Київ, сказав: «На цих горах засяє благодать Божа». Його пророчі слова збулися. Держава, яка виникла на цих святих горах, Київська Русь – Україна була однією з наймогутніших у світі. Проте ворог не міг змиритися з твоєю могутністю. Тисячі ворогів топтали твою святу землю, палили, нищили твої міста, намагалися стерти тебе з лиця землі, поневолити тебе, та ти, мов той фенікс, піднімалася з попелу і руїн, прагнула свободи. Ти відвойовувала її і знову втрачала, але ніхто не міг зламати тебе, ніхто не міг вбити твого прагнення до волі. Ти стала вільною, незалежною державою. Та твій шлях до волі був нелегкий, усіяний колючими тернами. Тисячі синів за волю ішли по цьому тернистому шляху і кликали твій волелюбний народ за собою, вселяли віру в перемогу.
Могутнє слово кобзаря пролунало, наче вибух серед мовчання знедоленого твого народу. Серце поета було сповнене болем за тебе, рідна україно. Він бачив, як ворог нищив твої святині. Великий кобзар боровся за твою волю, Україно, скільки дітей твоїх віддали своє життя за тебе. Їх палке слово звучить нам сьогодні, будить наше сумління, щоб кожен з нас не забував, якою ціною дісталася нам твоя свобода (К.Приходченко).
3. Схарактеризуйте виступ свого одногрупника на одну із запропонованих
тем, беручи до уваги комунікативні ознаки літературного мовлення та
дотримання мовних норм.
1. Який рід, такий плід. 2. Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти. 3. Який дуб, такий тин; який батько, такий син. 4. Нема чого дивувати – така була її мати! 5. Яке коріння, таке й насіння. 6. Тернина грушок не родить. 7. Сова не приведе сокола. 8. Від лося – лосята, від свині – поросята. 9. Яка пшениці, така й паляниця. 10. Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець. 11. Соловей співа, поки дітей не виведе. 12. Умному сину не збирай – сам наживе, а дурному не залишай – усе проживе. 13. Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме! 14. Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його важко вчити. 15. Чоловік у домі голова, а жінка – душа. 16. Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
4. Певні поняття можуть передаватися через художні образи. Образне мовлення звичайно стосується емоційної сфери мовлення.
Якими засобами представлена образність у поданому тексті? Якими засобами вона
створилася?
Перша правительк- християнка
У Софійському соборі в Києві зберігається саркофаг легендарної княгині Ольги – правительки Київської Русі в столітті. Ольга, в хрещенні Олена, прийняла християнство ще задовго до його офіційного визнання й канонізована православною церквою як рівноапостольна. Величний пам’ятник княгині Ользі встановлений на Михайлівській площі столиці України.
За легендою, Ольга була дочкою перевізника. Одного разу вона перевозила через ріку князя Ігоря, і він так захопився вродою і розумом дівчини, що взяв її собі за дружину. У Київ Ольга прибула, згідно з «Літописом Руським», 903 року. Їй часто доводилося керувати державою замість свого чоловіка, який був постійно у воєнних походах. А коли в 945 році повсталі древляни вбили Ігоря, Ольга жорстоко їм помстилася, спаливши їх місто Коростень. Повністю перебравши на себе управління державою, вона зуміла впорядкувати збирання данини з підлеглих територій, організувала опорні пункти центральної влади на місцях (погости), визначила кількість данини, щоб не позбавляли своїх підданих засобів існування, здійснила низку реформ, забезпечивши державу постійним прибутком.
Будучи далекоглядною правителькою, вона діяла переважно мирними, дипломатичними засобами, а не лише військовою силою. За часів її правління розширилися й зміцніли зв’язки Київської Русі з Візантією та іншими державами. У 957 році (за іншими даними – в 946 році) княгиня на чолі мирного посольства відвідала Константинополь. Під час цього візиту була укладена союзна русько-візантійська угода, а княгиня Ольга прийняла хрещення в головному храмі Візантійської імперії – Софійському соборі. Її хрещеним батьком став сам патріарх та імператор Костянтин Багрянородний. Але прийняття християнства в київській Русі як офіційної релігії загальмувалося на сто років через опір язичників. Лише внук Ольги князь Володимир Святославович зміг запровадити християнство на Русі (1000 незабутніх імен України).
5. Дотримуючись законів риторики та засобів евфонічності мовлення,
висловіть (усно чи письмово) свою думку стосовно теми, представленої
у поданому тексті.
Хранитель рідної мови
Поет і прозаїк, перекладач і літературний критик Борис Дмитрович Грінченко написав чимало фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Він був одним із організаторів і керівників товариства «Просвіта». Нарешті, він уклав чотиритомний тлумачний «Слооа української мови», який донині займає неодмінне почесне місце на книжкових полицях українських інтелектуалів.
Борис Грінченко народився в сім’ї небагатого поміщика, закінчив Харківську реальну школу й більше 10 років учителював у селах Харківщини, Катеринославщини. Очолював Всеукраїнську учительську спілку, був організатором і головою товариства «Просвіта».
Грінченко – автор кількох поетичних збірок , десятків оповідань, в тому числі для дітей. Новаторським явищем в українській літературі 1890-х років стали його історичні романтичні драми ідей «Ясні зорі», «Степовий гість» та ін., психологічна драма «На новий шлях». Як публіцист Борис Грінченко є автором «Листів з України Наддніпрянської», які викликали жваву дискусію про долю та шляхи розвитку української літератури.
Плідною була перекладацька й видавнича діяльність Грінченка. Він переклав «Лісового царя» Й.-В. Гете, драми Г. Ібсена, твори Ф. Шиллера, Г. Гауптама, М. Метерлінка та ін. У видавництві Грінченка побачили світ тисячі примірників книжок для народного читання. Результатом самовідданої праці на теренах фольклористики й етнографії були тритомне видання етнографічних матеріалів та збірники фольклорних текстів.
Помер Б. Грінченко в Оспадалетті (Італія). Похований у Києві на Байковому кладовищі (1000 незабутніх імен України).
6. Прочитайте текст. Назвіть речення, у якому сконцентровано
представлена його тема. Які стилістичні можливості має рідна мова?
До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги й славу, культуру й традиції, думи й сподівання. Рідним словом народ збагачує також світову культуру. Слово – наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні, й естетичні оцінки та уподобання народу.
Український народ створював свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки й почуття, вічність праці та мрії. Колективна пам’ять народу-творця береже слово, а в ньому – своє безсмертя.
Світ слова безмежний, велетенський, захоплюючий. Кожне слово рідної мови має неповторну біографію. Воно може наповнюватися як ніжністю серця, так і громозвуковою ненавистю, гнівом до ворогів. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю, як найвищими проявами народної моралі (І. Вихованець).
Мовна особистість проходить кілька етапів до досконалості становлення і розвитку. Як ви оцінюєте себе як мовну особистість? На якому етапі до досконалості знаходитесь Ви?
Схема повного лінгвістичного аналізу художнього тексту
1. Виразне читання. Стиль.
2. Автор як мовна особистість. Час і місце написання твору.
3. Визначення жанрово-стильової приналежності та експресивно-емоційного
колориту тексту.
4. Тема (підтема), основна думка твору.
5. Функціональний тип мовлення. Ритмолад тексту.
6. Монолог, діалог, полілог. Інтертекстуальність.
7. Образ автора. Мовні засоби творення образу автора.
8. Образна система тексту. Домінанти і ключові слова.
9. Засоби зв’язку речень у тексті (послідовний, паралельний, радіальний).
10. Аналіз мовних засобів (фонетико-орфоепічних, графічних, лексичних,
морфемно-словотвірних, морфологічних, синтаксичних), що мають ідейно-естетичне навантаження, є основою тропів і стилістичних фігур.
11. Роль мовних одиниць у передачі головної думки, творенні образної системи.
7. Прочитайте слова Ліни Костенко. Висловте свою думку щодо ролі
української мови у Східному регіоні.
У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а важкої руки Імперії ще й досі для багатьох – це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм (Л. Костенко).
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1220; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!