ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ РАННЬОГОТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Лекція № 4 КОНТРОЛЬ ЗА РОЗВИТКОМ І СТАНОМ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ
План лекції:
Види та методи контролю.
Поняття фізичного розвитку та його показники.
Фізичний розвиток дітей раннього дошкільного віку.
Методи дослідження й оцінки фізичного розвитку.
Зміст лекції
ВИДИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Забезпечення правильного виховання і повноцінного здоров'я дитини, яка відвідує дошкільний заклад, - основні завдання педагогічного і медичного персоналу. Контроль за розвитком і станом здоров'я дітей - це одна із основних форм роботи в дошкільному закладі.
У різноплановій діяльності дошкільного закладу розрізняють два основних види контролю: контроль за повсякденним станом і поведінкою дитини; контроль за динамікою розвитку дітей і станом їх здоров'я.
Контроль за повсякденним станом і поведінкою дітей проводиться вихователями груп, старшою медичною сестрою. Вони проводять ранковий прийом дітей, бесіди з батьками, спостереження за дітьми протягом дня.
У групах раннього віку вихователь, при прийомі дітей, кожен день проводить ранковий фільтр, тобто виявляє можливі ознаки гострих хвороб. Для цього він оглядає шкіру, слизові оболонки ротової порожнини і глотки дитини, вимірює температуру тіла. Це допомагає своєчасно виявити хворобу й ізолювати хвору дитину.
Об'єктивними ознаками стану здоров'я дітей є сон, характер засинання і пробудження, апетит, настрій під час неспання, а також температура тіла, стан шкіри і слизових оболонок ротової порожнини і глотки, характер випорожнень. Якщо виявлені ознаки хвороби або помітні порушення в поведінці дитини раннього віку, вихователь заносить ці дані в щоденник групи (звітна форма №127/у), а медсестра - в історію розвитку дитини (форма №112/у).
|
|
|
Контроль за динамікою розвитку і станом здоров'я дітей здійснюється лікарем, педагогом, вихователем, медичною сестрою. При цьому використовуються такі методи: огляд, антропометрія з оцінкою фізичного розвитку, визначення нервово-психічного розвитку в установлені строки (на першому році життя один раз в місяць, на другому - один раз у квартал, на третьому - один раз у півроку).
Всі дані про дитину, отримані при її обстеженні, заносяться в історію розвитку (форма №112/у) із заповненням відповідних граф.
Ця форма контролю забезпечує перспективне планування виховної й оздоровчої роботи в дитячому закладі. Необхідно, щоб оцінка розвитку і стан здоров'я дитини, як і відповідні призначення, погоджувалися і проводилися педагогічними та медичними працівниками дошкільного закладу.
ПОНЯТТЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЙОГО ПОКАЗНИКИ
|
|
|
Під фізичним розвитком розуміється сукупність морфологічних і функціональних ознак організму, які характеризують процеси росту і дозрівання організму.
Фізичний розвиток підпорядковується біологічним законам, відображуючи загальні закономірності росту і розвитку. Він залежить від багатьох факторів. У першу чергу - це протікання вагітності і пологів, а також стан здоров'я матері. Після народження дитини на фізичний розвиток впливають ендогенні й екзогенні фактори. Серед ендогенних факторів - це ендокринні залози (вилочкова, гіпофіз, щитовидна). Ендогенні фактори - це умови, в яких живе і розвивається дитина.
На фізичному розвитку дітей помітно відбиваються особливості клімату, житлово-побутові умови, режим дня, характер харчування. На темпи фізичного розвитку впливають також спадкові фактори, тип конституції, інтенсивність обміну речовин, активність ферментів крові і секретів травних залоз тощо.
У той же час фізичний розвиток відбиває загальний рівень соціальних і гігієнічних умов життя. Він безпосередньо залежить від стану здоров'я. Сюди, наприклад, належать захворювання, зумовлені ендокринними розладами (гігантизм, акромегалія, інфантилізм), хронічні захворювання (ревматизм, туберкульозна інтоксикація). У дітей, які часто та тривалий час хворіють, спостерігають зменшення маси тіла, ослаблення тонусу м'язів, порушення постави. Доведено, що рахіт, хронічна дизентерія в дітей раннього віку затримують їхній фізичний розвиток.
|
|
|
Отже, стан здоров'я та фізичний розвиток перебувають у безпосередньому зв'язку і залежності.
При оцінці фізичного розвитку дітей використовують такі показники:
1. Морфологічні (соматометричні): довжина і маса тіла, окружність грудної клітки, а в дітей до трьох років - окружність голови.
2. Соматоскопічні: стан опорно-рухового апарату (форма грудної клітки, хребта, кінцівок), тип конституції, стан шкіри і видимих слизових оболонок, ступінь жировідкладення.
3. Фізіометричні (функціональні): життєва ємкість легень (ЖЄЛ), м'язова сила кистей рук (динамометрія).
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ РАННЬОГОТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Основними показниками, які використовуються для оцінки фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку є зріст (довжина тіла), вага тіла, окружність грудної клітки, окружність голови, а також стан шкіри і слизових оболонок і ступінь жировідкладення.
|
|
|
За тим, як росте дитина, можна стежити, регулярно вимірюючи довжину тіла та перевіряючи вагу.
Довжина тіла (зріст). Зріст доношеної дитини при народженні коливається в середніх межах від 45 до 52 см. На кінець 1-го року життя зріст у середньому становить 70-75 см; другого - 85 см; третього — 95 см; шостого — 110-115 см.
Протягом першого року життя (в середньому): а) дитина виростає на 25 см; б) протягом другого - на 10 см; в) протягом третього - на 10 см; г) протягом четвертого - на 8 см; д) протягом п'ятого - на 7 см; е) протягом шостого - на 5 см.
Середній зріст дитини старше року можна визначити за формулою:
75 см + 0 см х п),
де п - число років. Так, у 6 років зріст повинен бути: 75 см + (5 см х 6)= 105 см.
Зріст дитини можна визначити також за іншою формулою. У 4 роки зріст дитини становить 100 см. Якщо дитині менше 4 років, її зріст дорівнює:
100 см - 8 (4 - п), де п - кількість років.
Якщо дитині більше 4 років, то її зріст дорівнює:
100 см + б (п- 4), Різні частини тіла дитини ростуть неоднаково, найбільш інтенсивно - нижні кінцівки, довжина їх за весь період росту збільшується у 5 разів, тим часом як довжина верхніх кінцівок - у 4 рази, тулуба - у З рази, а висота голови - у 2 рази. Голова новонародженої дитини становить близько 1/4 довжини всього тіла, голова 6-річної дитини - 1/6 і дорослого - 1/8.
Вимірюють довжину тіла за допомогою ростоміра. Довжина різних частин тіла немовляти відрізняється від показників дитини старшого віку.
Маса тіла. В нормі доношена дитина може народитися з масою тіла в межах від 2500 г до 4 кг, середня маса тіла немовлят складає 3400-3500 г для хлопчиків і 3200-3400 г для дівчаток.
Цифрові показники маси тіла немовляти мають лише орієнтовне значення. Набирають масу тіла приблизно такими темпами:
протягом перших 3 місяців - 25 г на добу (750 г на місяць);
від 3 до 6 місяців - 20 г на добу (600 г на місяць);
від 6 до 9 місяців - 15 г на добу (450 г на місяць);
від 9 до 12 місяців- 8-10 г на добу (250-300 г на місяць).
Орієнтовно щомісячний приріст маси тіла протягом першого року життя можна визначити за формулою:
800 г - (50 х п) , де п - вік у місяцях. Так, на 6-му місяці маса тіла дитини має збільшитися на 500 г (800 г-(50x6)
Належну масу тіла дитини будь-якого місяця першого року життя можна приблизно встановити за такою формулою:
належна маса = маса при народженні + (а х п ), де а - 650 г для першого півріччя і 550 для другого півріччя. Так, дитина, що народилася з масою тіла 3500 г, у 7 міс повинна важити:
3500 + (550 х 7) = 7350 г. Точніше масу тіла на першому році життя можна визначити за формулою, яку наводять К.В.Мазурін та І.М.Воронцов (1985): для І півріччя за цією формулою маса тіла дорівнює:
маса при народженні + (800 х п ), де п - кількість місяців, 800 - середній щомісячний приріст маси протягом І півріччя.
Для II півріччя життя маса тіла дорівнює: маса при народженні + (800 х 6) (приріст маси за І півріччя) — 400 г х (п — 6), де 800 г х 6 - збільшення маси за І півріччя; п — вік у місяцях; 400 г - середній щомісячний приріст маси тіла за II півріччя.
У п'ятимісячному віці або й раніше маса тіла дитини подвоюється, на 12 місяців — потроюється. Невеликі відхилення від середніх показників не мають особливого значення. Тільки суттєва різниця в масі тіла вказує на те, що дитина розвивається недостатньо. Тому батьки повинні регулярно зважувати своє немовля, а найкраще - привозити його в патронажні дні в поліклініку для перевірки ваги.
Після першого року життя темпи зростання маси тіла поступово знижуються, збільшуються лише в період статевого дозрівання. Приблизно масу тіла дитини у віці 2-11 років можна встановити за формулою:
10 кг + (2 х п),
де п - кількість років. Так, дитина в 6 років повинна важити:
10 кг + (2x6) = 22 кг
Після року і до 7-8 років прибавка у вазі тіла в середньому складає 2 кг.
Іноді дитина не набирає ваги, але це не означає, що вона недужа. Встановити справжню причину, чому дитина не набирає ваги, вдається не завжди. Це можна зробити лише після всебічного її обстеження. А проте батькам належить засвоїти правило:
Відхилення вагової кривої можна вважати патологічним тільки в тому разі, якщо воно супроводжується іншими разладами в організмі.
Зважування проводяться за допомогою спеціальних терезів Дітей будь-якого віку неодмінно належить зважувати щоденно, якщо вони страждають на: некомпенсовані хвороби серця, нефрити, проноси, блювання, цирози та ін.
Окружність голови вимірюють сантиметровою стрічкою, провівши через лобні опуклості спереду та потиличну опуклість ззаду (мал. 4, а).
Окружність грудної клітки також вимірюють сантиметровою стрічкою, провівши її на рівні сосочків спереду та попід лопатками на спинці
Окружність живота визначають на рівні пупка
Шкіра та підшкірножировий шар. а) Якщо колір шкіри в дитини рожевий,- це свідчить про добре її кровопостачання. Блідість шкіри може викликатися анемією; б) Пружність шкіри. Якщо взяти в здорової дитини шкіру двома пальцями й відпустити, то вона вмить розпрямляється. А якщо дитячий організм втратив багато води, шкіра немає такої пружності й складка зберігається довго. Це ознака тяжкої дегідратації (зневоднення) внаслідок проносів, блювання, високоїтемпераіури тощо.
М'язовий тонус. У нормальному стані м'язи ніколи не розслаблюються повністю, а зберігають певний ступінь напруги, що називається тонусом.
Зубив дітей з'являються в різному віці. Трапляється, що дитина вже народжується з одним чи двома зубами. В інших зуби можуть прорізатися в 13-14 місяців.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 753; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!