Перелік методик для патопсихологічного дослідження та стимульний матеріал до них



Діагностика пізнавальних процесів

Діагностика порушень уваги

Порушення уваги не є специфічними для якихось психічних захворювань, типів психічного реагування, рівнів психічних розладів. Однак, можна відзначити специфіку їхніх змін при різній психічній патології. Так, найбільш яскраво вони представлені в структурі екзогенно-органічного типу психічного реагування, виявляючись порушеннями концентрації і стійкості уваги, швидкою втратою сили, труднощами переключення уваги. Подібні порушення зустрічаються при неврозах. У рамках ендогенного типу психічного реагування порушення уваги не є визначальними (як правило, вони або відсутні, або є вторинними стосовно інших психопатологічних феноменів). Незважаючи на це існують дані (Е.Крепелін) про те, що при шизофренії характерними виявляються порушення активної уваги при збереженні пасивної. Це відрізняє пацієнтів із шизофренією від хворих з екзогенно-органічними і невротичними психічними розладами.

Хворі шизофренією зовні неуважні і розсіяні, можуть добре сприймати усе, що відбувається навколо, вихоплюючи випадкові деталі, і в той же час їм рідко вдається активно направляти і довгостроково утримувати увагу на якому-небудь заздалегідь зазначеному об'єкті. Унаслідок цього, по співвідношенню схоронності в пацієнта активної і пасивної уваги можна побічно визначити тип психічного реагування. Крім того, у хворих шизофренією порушений механізм фільтрації, що можна помітити в експериментах на стійкість до перешкод (наприклад, у методиці Мюнстерберга).

Порушення уваги типові для соматичних захворювань, що супроводжуються вираженим болючим синдромом і іншими яскравими клінічними проявами. Найбільше часто розлад уваги відзначаються в хворих з патологією центральної нервової системи, церебральним атеросклерозом, гіпертонічною хворобою й іншими захворюваннями, що супроводжуються загально-мозковими явищами (наприклад, при нейроінтоксикаціях).Для підтвердження розладів уваги, що виявляються клінічно, найбільш адекватними патопсихологічними методиками є оцінка уваги за таблицями Шульте, за результатами проведення коректурної проби і рахунки за Крепеліном.

1. Таблиці Шульте являють собою набір цифр (від 1 до 25), розташованих у випадковому порядку в клітинках. Досліджуваний повинен показати і назвати в заданій послідовності (як правило, що зростає від одиниці до двадцяти п'яти) усі цифри. Досліджуваному пропонується підряд чотири-п'ять неідентичних таблиць Шульте, у яких цифри розташовані в різному порядку. Психолог реєструє час, витрачений досліджуваним на вказування і називання всього ряду цифр у кожній таблиці окремо. Відзначаються наступні показники: 1) перевищення нормативного (40-50 секунд) часу, витраченого на вказування і називання ряду цифр у таблицях; 2) динаміка тимчасових показників у процесі обстеження за всім п'ятьма таблицями.

Таблиці Шульте


За результатами даної методики можливі наступні висновки про характеристики уваги досліджуваного: увага концентрується достатньо— у випадку, якщо на кожну з таблиць Шульте досліджуваний затрачає час, що відповідає нормативному; увага концентрується недостатньо— у випадку, якщо на кожну з таблиць Шульте досліджуваний затрачає час, що перевищує нормативний; увага стійка — у випадку, якщо не відзначається значних тимчасових відмінностей при підрахунку цифр у кожній з чотирьох-п'яти таблиць; увага нестійка — у випадку, якщо відзначаються значні коливання результатів за даними таблиць без тенденції до збільшення часу, витраченого на кожну наступну таблицю; увага, що виснажується — у випадку, якщо відзначається тенденція до збільшення часу, затраченого досліджуваним на кожну наступну таблицю.

 

2. Методика «Рахунок за Крепеліним» використовується не тільки для дослідження волі в процесі виконання розумових завдань, але і для визначення якості уваги – її переключення, стійкості, а також темпу психічної діяльності. Методика призначена для роботи з досліджуваними старше молодшого підліткового віку. В результаті проведення психолог має можливість вибудувати графік стійкості уваги і кількості помилок на кожному з етапів роботи і зробити висновки про причини можливих порушень.

Обстежуваному дають бланк таблиці Крепеліна

3 4 3 4 4 8 6 6 2 4 4 7 3 4 8 9 6 7 2 9 8 7 4
2 5 9 7 8 4 3 2 4 7 6 5 3 4 4 7 9 7 3 8 9 2 4
3 8 5 9 3 6 8 4 2 6 7 9 3 7 4 7 4 3 9 7 2 9 7
9 5 4 7 5 2 4 8 9 8 4 8 4 7 2 9 3 6 8 9 4 9 4
9 5 4 5 2 9 6 7 3 7 6 3 2 9 6 5 9 4 7 4 7 9 3
2 9 8 7 2 9 4 8 4 4 5 4 4 8 7 2 5 9 2 2 6 7 4
9 2 3 6 3 5 4 7 8 9 3 9 4 8 9 2 4 2 7 5 7 8 4
7 4 7 5 4 4 8 6 9 7 9 2 3 4 9 7 6 4 8 3 4 9 6
8 6 3 7 6 6 9 2 9 4 8 2 6 9 4 4 7 6 9 3 7 6 2
9 8 9 3 4 8 4 5 6 7 5 4 3 4 8 9 4 7 7 9 6 3 4
5 8 5 7 4 9 7 2 6 9 3 4 7 4 2 9 8 4 3 7 5 8 3
3 4 9 2 4 7 8 5 2 9 6 4 4 7 6 7 5 6 9 8 6 4 7
5 2 3 9 3 4 5 3 2 8 2 9 8 9 4 2 8 7 8 5 4 3 5
3 4 9 2 4 7 8 5 2 9 6 4 4 7 6 7 5 6 9 8 6 4 7
4 9 6 3 4 9 9 4 8 6 5 7 4 9 3 2 4 7 4 9 8 3 8
8 4 7 8 9 4 3 9 3 7 6 5 2 4 4 3 4 8 7 3 9 2 4

Інструкція: «Додавайте пари однозначних цифр надрукованих одна під одною, і під ними записуйтеся результат додавання. Працюйте швидко, намагайтесь не допускати помилок». Досліджуваного попереджують про те, що він повинен проводити додавання в кожному рядку до того часу, поки експериментатор не скаже: «– Стоп! Переходьте до наступного рядка». Експериментатор дає такий сигнал через кожні 20 сек. Протокол вести не обов‘язково.

Відмічаючи, скільки правильних додавань виконав досліджуваний і скільки допустив помилок за кожні 20 сек., можна відмітити наявність чи відсутність виснаження уваги і зниження працездатності навіть при такому малому навантаженні.Методика дозволяє отримати коефіцієнт працездатності Коефіцієнт працездатності = S2 \ S1, де S2 – сума правильно виконаних додавань останніх 4-х рядків. Якщо відношення між ними наближається до одиниці, то це означає, що втомлюваності майже немає.

Особи з різними нервово-психічними захворюваннями мають свої особливості виконання таблиці Крепеліна:при органічних захворюваннях головного мозку(травми, судинні захворювання, запальні процеси,  пухлини) – невисокапродуктивність,виснаженість уваги, зниження працездатності при невеликих навантаженнях, наявність помилок;при неврозах виконання має нерівномірний, пікоподібний характер, помилок допускається мало, продуктивність може бути достатньою (тобто наближатись до норми), але з тенденцією до виснаження. Про виснаження і зниження працездатності свідчать нерівномірний темп виконання, але тенденція до виснаження не так різко виражена, як у хворих органічними захворюваннями мозку;при шизофренії з апато-абулічним синдромом хворі показують вкрай низьку працездатність (2-4 додавання у кожному рядку). Можлива наявність помилок без тенденції до виснаження. При виконанні даної методики хворі цієї групи потребують спонукання, так як ніякого інтересу до роботи не виявляють.

 

3. При проведенні коректурної проби Бурдона використовуються спеціальні бланки, на яких приведений ряд літер, розташованих у випадковому порядку. Інструкція передбачає закреслювання досліджуваним однієї чи двох літер на вибір дослідника. При цьому через кожні 30 чи 60 секунд він робить відмітки в тому місці таблиці, де в цей час знаходиться олівець досліджуваного, а також реєструє час, витрачений на виконання всього завдання.Інтерпретація та ж, що і при оцінці результатів за таблицями Шульте.Нормативні дані по коректурній пробі: 6-8 хвилин при 15 помилках.

4. Методика Мюнстербергапризначена для визначення вибірковості уваги. Вона являє собою буквений текст, серед якого є слова. Задача досліджуваного якнайшвидше читуючи текст, підкреслити ці слова. На роботу виділяється дві хвилини. Реєструється кількість виділених слів і кількість помилок (пропущених чи неправильно виділених слів).

бсолнцевтргщоцэрайонзгучновостьъхэьгчяфактьуэкзаментрочягщшгцкппрокуроргурсеабетеориямтоджебьамхоккейтроиаафцуйгахтелевизорболджщзхюэлгщьбпамятьшогхеюжипдргщхщнздвосприятиейцукендшизхьвафыпролдблюбовьабфырплослдспектакльячсинтьбюнбюерадостьвуфциеждлоррпнародшалдьхэшщгиернкуыфйшрепортажэкждорлафывюфбьконкурсйфнячыувскапрлличностьзжэьеюдшщглоджинэпрплаваниедтлжэзбьтрдшжнпркывкомедияшлдкуйфотчаяниейфрлньячвтлджэхьгфтасенлабораториягшдщнруцтргшчтлроснованиезхжьбшдэркеятаопрукгвсмтрпсихиатриябплмстчьйфясмтщзайэъягнтзхтм.

Ключ.

бсолнцевтргщоцэрайонзгучновостьъхэьгчяфактьуэкзаментрочягщшгцкппрокуроргурсеабетеориямтоджебьамхоккейтроиаафцуйгахттелевизорболджщзхюэлгщьбпамятьшогхеюжипдргщхщнздвосприятиейцукендшизхьвафыпролдблюбовьабфырплослдспектакльячсинтьбюнбюерадостьвуфциеждлоррпнародшалдьхэшщгиернкуыфйшрепортажэкждорлафывюфбьконкурсйфнячыувскапрлличностьзжэьеюдшщглоджинэпрплаваниедтлжэзбьтрдшжнпркывкомедияшлдкуйфотчаяниейфрлньячвтлджэхьгфтасенлабораториягшдщнруцтргшчтлроснованиезхжьбшдэркеятаопрукгвсмтрпсихиатриябплмстчьйфясмтщзайэъягнтзхтм.

 

4. Переплетені линії(оцінка стійкості уваги)

Запропонуйте дитині малюнок, на якому зображено 10 переплетених ліній. Кожна лінія має свій номер на початку (зліва) і у кінці (справа). Проте ці номери не збігаюся.Попросіть дитину уважно простежити за кожною лінією від її початку до кінця. При цьому не можна користуватися ручкою, олівцем або пальцем. Дитина вголос називає номер лінії зліва і потімномер цієї лінії справа.Фіксуйте час виконання всього завдання, помилки, збої в роботі і так далі. Більшість дітей 6-7років справляються з цим завданням за 1-2 хвилини і практично без помилок.

 

Діагностикапорушеньпам'яті

Необхідністьпідтвердженнярозладівпам'яті, щоклінічновиявляються, виникаєвтихвипадках, коливонивираженічиколиособаскаржитьсяназниженняпам'яті. Найбільше часто для оцінки мнемічних порушень використовуються:

1. Методика запам'ятовування 10 слів.Вона спрямована на вивчення здатності до безпосереднього короткострокового чи довгострокового, довільного і мимовільного запам'ятовування. Обстежуваному зачитують десять слів, підібраних так, щоб між ними було важко встановити які-небудь значеннєві відносини (наприклад: гора, голка, троянда, кішка, годинник, вино, пальто, книга, вікно, пила). Безпосередньо після зачитування, а також через годину після нього досліджуваному пропонується відтворити ці слова в будь-якому порядку. Причому після запам'ятовування подібна процедура повторюється 4-5 разів підряд. Відзначаються наступні показники: 1) кількість відтворених слів; 2) кількісну динаміку відтворених слів (крива довільного запам'ятовування).

Обстежуваному дається інструкція: «Я зараз прочитаю 10 слів. Слухайте уважно. Коли я закінчу читати, повторіть слова, що запам‘ятали у будь-якому порядку». Експериментатор читає слова повільно і чітко. У протоколі він відзначає хрестиком чи цифрою порядокі точність відтворення слів після кожного пред‘явлення. (Порядок відтворення слів може бути інформативним при аналізі способу матеріалу, що запам‘ятовується.) Іноді особи називають зайві слова, що також відзначається експериментатором у протоколі.

Протокол

Прізвище, ім‟я, побатькові                                                               

Дата                                                        Вік                              

Дослідження пам’яті за допомогою методики заучування слів

Спроби

Порядок представлення слів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1                    
2                    
3                    
4                    
5                    
Загальна кількість відтворених слів                    

За результатами даної методики можливі наступні висновки про характеристики пам'яті досліджуваного:

Безпосереднє запам'ятовування не порушене — у випадках, коли досліджуваний безпосередньо після зачитування йому десяти слів відтворює в чотирьох-п'ятьох спробах не менш 7 слів.

Безпосереднє запам'ятовування порушене — у випадках, коли досліджуваний безпосередньо після зачитування йому десяти слів відтворює менш 7 слів. Чим менше кількість слів удається досліджуваному відтворити, тим більше вираженими визнаються порушення безпосереднього запам'ятовування.

Довгострокова пам'ять не порушена — у випадках, коли через годину без попереднього попередження досліджуваний відтворює не менш 7 слів, що призначалися для запам'ятовування.

Довгострокова пам'ять знижена — у випадках, коли через годину без попереднього попередження досліджуваний відтворює менш 7 слів, що призначалися для запам'ятовування.

2. Методика піктограмзапропонована Л.С.Виготським     іслужить одним із методів діагностики опосередкованого запам‘ятовування.Піктограма – образ, створений обстежуваним для опосередкованого запам‘ятовування. Таким чином, з допомогою методики піктограм ми вивчаємо самостійну мислительну продукцію досліджуваних осіб.Досліджуваному пропонується два набори слів (по 12 в кожному), листок чистого паперу, олівець. Спочатку пропонуються слова конкретного змісту, а потім, переконавшись, що досліджуваному доступне виконання завдання, переходять до абстрактних слів. Досліджуваного попереджують, що якість малюнка ролі не грає.Інструкція: «Запам‘ятайте дані слова. Для полегшення запам‘ятовуванняробіть на папері замальовки до кожного слова, але писати чи позначати його буквами не можна. Дозволяється намалювати який-небудь малюнок, що нагадав би назване слово.

Наприклад:

Слова конкретної серії

Слова абстрактної серії
1 Теплий вечір Дружба
2 Смачний обід Ворожнеча
3 Багатство Голодна дитина
4 Справедливість Хвора жінка
5 Мрія Сміливий вчинок
6 Страх Розум
7 Темна ніч Беззубий дід
8 Очікування Нудьга
9 Космос Щастя
  Надія Любов
  Сила Сумнів
1 Снігова буря Перемога

По мірі виконання завдання (замальовок) експериментатор робить замітки в протоколі про висловлювання чи пояснення досліджуваного. Через годину просять досліджуваного пригадати за малюнками названі слова. Дозволяється вибірково пригадати слова і записати їх під малюнком. У досліджуваного з‘ясовують, як допоміг йому малюнок запам‘ятати слова. Піктограма застосовується для обстеження, починаючи з підліткового віку.

При нормальному розвитку прийом опосередкованого запам‘ятовування полегшує і утримання, і відтворення заданих слів. Якщо респондент погано заучує 10 слів, але набагато краще відтворює в піктограмі, це свідчить про органічну слабість пам‘яті при збереженості можливості логічно зв‘язати заданий матеріал. Зворотні співвідношення зустрічаються у хворих з порушенням цілеспрямованості мислення (у випадках шизофренії і системних ураженнях мозку опосередковані зв‘язки тільки заважають запам‘ятовуванню, викликають зовнішнє гальмування).

В залежності від того, який символ використовував досліджуваний для запам‘ятовування слова, можна зробити висновок не тільки про опосередковане запам‘ятовування, але і про характер асоціацій. Хворі з інтелектуальною недостатністю органічного генезу і олігофренією легкої степені простіше знаходять образи для запам‘ятовування слів конкретного змісту (веселе свято і т.д.) і відчувають труднощі при позначенні абстрактних слів (сумнів і т.д.), спостерігається конкретність, відсутність умовності. У хворих епілепсією зміст малюнків має яскраво виражений егоцентричний характер. Піктограми хворих шизофренією часто позбавлені предметного змісту, псевдо абстрактні (стрілки, математичні знаки і т.д.), а інколи парадоксальні, стереотипні.

Розлади пам'яті, як і розлади уваги частіше входять у структуру екзогенно-органічного типу психічного реагування. Нерідко вони супроводжують невротичні порушення.

Для астенічних станів різного генеза (частіше соматичного) типовими виявляються явища виснажування і ослаблення здатності до запам'ятовування до кінця дослідження. При олігофренії спостерігається рівномірне зниження безпосередньої й оперативної пам'яті. При деменції в літньому віці, як правило, порушується механічна й асоціативна пам'ять, різко виражені розлади запам'ятовування. Для шизофренії мнестичні порушення не типові. Гіпермнезії типові для маніакальних станів.

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 1147; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!