Змістовий модуль. Російське мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Тема: Російська музична культура в 80-90-ті рр. ХІХ ст. Бєляєвський гурток.
Особливості розвитку російської музики в 80-90-ті рр. Провідна роль П. Чайковського і М. Римського-Корсакова. Творчість композиторів нового покоління (Анатолій Лядов, Олександр Глазунов, Сергій Танєєв, Антон Аренський, Михайло Іпполітов-Іванов, Вас. Калінніков, Сергій Ляпунов, Олександр Гречанінов) як продовження традицій російської музичної класики, що спирається на принципи народності і реалізму. Тенденція синтезу стилістичних впливів кучкістів і Чайковського в музиці нових композиторів. Бєляєвський гурток – творче угрупування, характерне для російської музики 80-90-х рр.; спадкоємний зв'язок гуртка з «Могутньою кучкою» і відмінності від неї.
Митрофан Петрович Бєляєв (1836-1904) – російський музичний видавник, меценат, засновник гуртка, що об’єднав багатьох музикантів. Основні результати його діяльності.
Тема: А.К.Лядов (1855-1914)
А.К.Лядов – один із наступників «Могутньої ку пки». Провідна роль народно-жанрових, народно-казкових, народно-епічних образів в його музиці.
Своєрідність стилю композитора, його тяжіння до камерності, мініатюрі в усіх областях творчості.
Тема: О.К.Глазунов (1865-1936)
Глазунов як один із останніх представників російської дореволюційної класики і одночасно один із засновників радянської музичної культури.. Суспільно-музична і педагогічна діяльність. Основні образні сфери творчості – народно-епічна, народно-жанрова, лірична, пейзажна.
|
|
|
Тема: С.І.Танєєв
Роль С.Танєєва в музичному житті Росії на рубежі ХІХ-ХХ ст. Визначальне значення філософсько-етичної проблематики у творчості Танєєва.
Провідна роль інструментальної музики в творчості. Переважання сонатно-симфонічного циклу як результат тяжіння до розгорнутих філософських концепцій. Роль поліфонії.
Тема: Російська музика на початку ХХ століття
Початок ХХ ст. – період, що завершує епоху дореволюційної музичної класики і одночасно готує радянське музичне мистецтво.
Інтенсивний розвиток російського мистецтва на початку ХХ ст., активні пошуки нових шляхів. Шляхи розвитку російської музики в цей період. Творча діяльність композиторів старшого покоління – М.Римського-Корсакова, М.Балакірєва, А.Лядова, О. Глазунова, С.Танєєва, С.Ляпунова. Висунення нових композиторів, що досягли творчої зрілості в 1900-1910 рр.: С.Рахманінова, О.Скрябіна, М.Метнера, Р.Гліера. Початок творчої діяльності І.Стравінського, С.Прокоф’єва, М.Мясковського.
Стан музичних жанрів.
Подальше розширення рамок концертної і оперно-театральної діяльності.
Розширення мережі музично-освітніх закладів, їх діяльність у робітничому середовищі.
|
|
|
Світове визнання російської музики.
Тема: О.М. Скрябін (1872-1915)
Розвиток Скрябіним традицій російської (московська школа) і зарубіжної (романтизм) музики. Новаторство Скрябіна.
Тема: С.В. Рахманінов (1873-1943)
Багатогранність діяльності С.Рахманінова. Рахманінов – послідовник Чайковського. Зв’язки з традиціями «Могутньої кучки». Новаторство Рахманінова.
Тема: І.Ф. Стравінський (1882-1971)
Новаторство Стравінського, радикальне перетворення в його творчості засобів музичної виразності (гармонія, ритм, форма, оркестровка). Творчий універсалізм композитора. Стравінський – один із лідерів музичного модернізму першої половини ХХ ст.
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!