Розділ 1. Серцево-судинна система.
Загальна характеристика. Джерела розвитку. Функціональне значення.
Кровоносні судини. Класифікація. Загальний план будови: оболонки, тканинний склад Залежність будови стінки судин від умов гемодинаміки.
Ендотелій. Загальна характеристика. Структурні прояви та біомаркери функціональної активності ендотелію. Вікові зміни ендотелію. Поняття про роль у регуляції трофіки, гемостазу, тонусу та регенерації судинної стінки.
Артерії. Загальний план будови. Класифікація. Структурні основи класифікації артерій (еластичні, м'язово-еластичні, м'язові).
Артерії еластичного типу. Особливості будови оболонок, секреторний тип гладеньких міоцитів, сучасні уявлення про роль у розвитку атеросклерозу. Трофіка стінки. Особливості регуляції та функціонування.
Артерії мішаного типу. Локалізація. Гістофізіологія.
Артерії м’язового (резистивного) типу. Будова, трофіка, іннервація. Механізми регуляції судинного тонусу та периферійного судинного опору. Органні особливості артерій.
Мікроциркуляторне русло. Артеріоли, капіляри, венули. Артеріоло-венулярні анастомози.
Артеріоли: будова, функціональне значення. Міоендотеліальні взаємодії.
Капіляри. Класифікація, будова, функціональне значення. Особливості будови ендотелію. Гістофізіологія транскапілярного обміну. Гістогематичні бар’єри.
Ангіогенез під час розвитку та постнатального ремоделювання органів. Ендотеліальні попередники: джерела, молекулярна характеристика, роль у регенерації та рості судин. Ключові регулятори ангіогенезу. Використання ендотеліальних клітин-попередниць у клітинній терапії.
|
|
|
Венули: (класифікація) види, будова, функціональне значення. Механізми реабсорбції інтерстиційної рідини. Участь у запальному процесі. Механізми взаємодії між ендотелієм і лейкоцитами. Перицити: будова, зв’язок з ендотеліоцитами, роль у регенерації стінки судин і периваскулярної сполучної тканини.
Нейрогуморальні, ендотелій-залежні та локальні механізми регуляції мікроциркуляції.
Вени, особливості будови відповідно до гемодинамічних умов. Класифікація вен. Будова венозних клапанів. Органні та вікові особливості гістофізіології вен.
Лімфатичні судини. Класифікація лімфатичних судин різних типів. Лімфатичні капіляри: особливості будови, механізми утворення і склад лімфи.
Внутрішньоорганні та позаорганні лімфатичні судини: особливості будови. Лімфангіон: структурна організація, регуляція току лімфи.
Серце. Ембріогенез. Серце новонародженого. Перебудова, розвиток і вікові зміни серця після народження.
Загальна будова стінки серця. Ендокард, міокард, епікард.
|
|
|
Скоротливий апарат серця. Міокард: особливості будови та функції. Серцева м’язова тканина: серцеві волокна, кардіоміоцити, характеристики скорочення. Роль і молекулярна організація нексусів. Можливості регенерації посмугованої серцевої м'язової тканини. Провідна система серця: особливості будови та функціонування збуджувальних та провідних кардіоміоцитів. Фіброзний скелет серця. Ендокард. Клапани серця.
Секреторні кардіоміоцити: локалізація, будова і функції. Передсердний натрійуретичний пептид – роль у регуляції об’єму циркулюючої крові та судинного тонусу.
Іннерваційний апарат серця. Інтрамуральні ганглії. Симпатична та парасимпатична іннервація структур серця.
Епікард: будова і функції.
РОЗДІЛ 2. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА.
Загальна характеристика. Поняття про хімічну природу гормонів та їх значення для організму. Клітини-мішені. Рецептори гормонів: види (мембранні, ядерні), механізм дії, біологічні ефекти гормонів.
Класифікація структур ендокринної системи. Ієрархічна організація та принцип зворотного зв'язку.
Центральна ланка ендокринної системи. Джерела розвитку. загальна характеристика.
Нейроендокринна система регуляції функцій організму.
|
|
|
Гіпоталамус: відділи, ядра, структурно-функціональні зв’язки з іншими відділами нервової системи. Нейросекреторні клітини: будова, маркери, цитофізіологія. Аксовазальні синапси.
Трансгіпофізарна та парагіпофізарна регуляція.
Гіпоталамо-гіпофізарна система. Гіпоталамо-нейрогіпофізарна та гіпоталамо-аденогіпофізарна системи та їх нейрогемальні органи (нейрогіпофіз та серединне підвищення). Ліберини та статини, їх роль у регуляції ендокринної системи.
Гіпофіз. Ембріональний розвиток адено- та нейрогіпофіза. Аденогіпофіз: частини, тканинний і клітинний склад, принципи регуляції. Ендокриноцити аденогіпофізу: види, будова, гормони, їх мішені, біологічні ефекти. Проміжна частина аденогіпофізу: особливості будови, функціональне значення. Гіпоталамо-аденогіпофізарна судинна система, її роль в транспорті гормонів.
Нейрогіпофіз: частини, будова, зв'язок з гіпоталамусом, функціональне значення. Кровопостачання гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Епіфіз: розвиток, будова, клітинний склад, зв'язок з іншими відділами нервової системи. Пінеалоцити: будова, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Вікові зміни.
Надниркові залози: локалізація, загальний план будови, функції.
|
|
|
Кіркова речовина надниркової залози. Розвиток: ембріогенез, фетальна та дефінітивна кора. Морфо-функціональна характеристика: зони, будова, види ендокриноцитів, регуляція їх секреторної активності. Гормони кіркової речовини надниркової залози: регуляція секреторної активності ендокриноцитів різних зон, їх мішені і біологічні ефекти. Гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальна система: принципи регуляції, біологічна роль.
Мозкова речовина надниркової залози: будова, клітинний склад, гормони, їх дія.
Особливості кровопостачання та іннервації надниркових залоз. Структурні та функціональні зв’язки між кірковою і мозковою речовиною. Симпато-адреналова система: склад, принципи функціонування, біологічне значення.
Щитоподібна залоза. Розвиток. загальний план будови, тканинний склад. Фолікули: будова, клітинний склад. Тироцити Т: будова, секреторний цикл, його регуляція, гормони, їх мішені та біологічні ефекти. Перебудова фолікулів у зв'язку з різною функціональною активністю. Гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдна система.
Тироцити С: джерела розвитку, локалізація, будова, регуляція, гормони, їх мішені та біологічні ефекти.
Прищитоподібні залози. Розвиток, будова та клітинний склад.
Принципи регуляції обміну кальцію: гормони щитовидної та прищитовидної залоз. Клітини мішені гормонів у кістковій тканині, нирках, шлунково-кишковому тракті. Структурно-функціональні зміни кісток за умов зміну балансу гормонів.
Одиничні ендокриноцити неендокринних органів. Дифузна ендокринна система: локалізація, клітини, їх гормони та біологічна роль. Нейроендокринні клітини АРUD-системи, локалізація, гормони та їх дія.
РОЗДІЛ 3.
СИСТЕМА ОРГАНІВ КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ.
Загальна морфофункціональна характеристика і класифікація органів кровотворення та імуногенезу.
Система імунного захисту. Неспецифічний та специфічний імунітет. Антиген-презентуючі клітини: структура, маркери, функціональне значення. Види лімфоцитів. Кластери диференціювання (CD). Класифікація Т-лімфоцитів: Т-цитотоксичні, Т-гелпери, Т-регуляторні клітини, етапи утворення, маркери, функціональне значення. В-лімфоцити: класифікація, маркери, функціональне значення.
Червоний кістковий мозок. Локалізація, будова та функції, тканинний склад, цитоархітектоніка, васкуляризація.
Утворення клітин, які забезпечують неспецифічний імунний захист. Натуральні кілери. Антиген-незалежна проліферація та диференціювання В-лімфоцитів.
Жовтий кістковий мозок. Вікові зміни.
Тимус (загруднинна залоза) як центральний орган Т-лімфцитопоезу. Локалізація, будова, тканинний склад, функції. Часточка тимусу: будова, функціональні зони. Епітеліоретикулоцити: типи, будова, маркери функціональне значення. Лімфоцитопоез у тимусі. Позитивна і негативна селекція лімфоцитів. Тільця тимуса (Гассаля).
Вікова та акцидентальна інволюція.
Селезінка: локалізація, будова та функції. Строма селезінки: тканинний склад, роль у функціонуванні. Судинна система і особливості кровопостачання селезінки. Паренхіма селезінки: тканинний та структурний склад, біла та червона пульпа. Біла пульпа: зони, клітинний склад, функціональне значення. Червона пульпа: компоненти, структурний склад, функціональне значення.
Лімфатичні вузли: локалізація, будова і функції. Функціональні зони лімфатичних вузлів. Кіркова речовина: зони, клітинний склад, функціональне значення. Тимус-залежна зона. Мозкова речовина: структурні компоненти, клітинний склад мозкових тяжів.
Система пазух лімфатичних синусів. Гістофізіологія лімфатичних вузлів.
Лімфоїдна тканина слизових оболонок та шкіри.
Клітинні основи імунних реакцій. Етапи імунної реакції. Міжклітинні кооперації та регулятори імунних реакції. Морфологічні прояви реалізації імунних реакцій в периферійних органах імуногенезу та крові.
РОЗДІЛ 4. НЕРВОВА СИСТЕМА.
Загальна морфо-функціональна характеристика. Закономірності розвитку. Класифікація (анатомічна та функціональна).
Центральна нервова система. Сіра та біла речовина. Нервові центри: типи, цитоархітектоніка. Гістогематичні бар’єри мозку. Оболони мозку: тканинний склад, особливості будови, функції. Судинне сплетення. Хороїдальні епендимоцити. Спинномозкова рідина. Ліквородинаміка. Фільтрація, циркуляція, реабсорбція спинномозкової рідини. Гематолікворний бар’єр. Павутинні зернистості.
Головний мозок. Загальна характеристика: розвиток, будова, функції. Відділи.
Великий мозок. Кора великого мозку: звивини, борозни, функціональні поля, морфологічні типи нейронів. Пірамідні й непірамідні нейрони: будова і функціональне значення. Нейроглія кори. Гістофізіологія кори великого мозку: шари, цитоархітектоніка, мієлоархітектоніка. Морфологічні типи кори: гранулярний та агранулярний типи, зв’язок с функціями кори.
Мозочок: локалізація, будова, функції. Кора мозочку: шари, цитоархітектоніка. аферентні та еферентні волокна. Міжнейронні зв’язки у корі мозочка. Зв'язок мозочка з іншими відділами ЦНС.
Стовбур мозку: відділи, особливості структурної організації, функціональне значення. Сітчасті ядра.
Спинний мозок. Загальна морфо-функціональна характеристика. Сіра речовина: роги, ядра, нейрони, зв’язки з іншими відділами ЦНС. Біла речовина. Передні, бічні та задні канатики: структурний склад, функціональне значення. Провідні шляхи.
Периферійна нервова система: ганглії, периферійні нерви, закінчення.
Периферійний нерв: загальний план будови, структурний склад. Ендоневрій, периневрій, епіневрій. Гемато-нейральний бар’єр.
Нервові ганглії: види, загальний план будови.
Чутливі нервові вузли (спинномозкові та черепні). Джерела розвитку. Будова: тканинний склад, нейрони, гліоцити, функціональне значення.
Соматична нервова система. Соматична рефлекторна дуга: складові елементи, локалізація, міжнейронні зв’язки, функціональне значення. Проста і складна рефлекторна дуга.
Гістофізіологія вегетативної (автономної) нервової системи. Загальна морфофункціональна характеристика. Симпатичний та парасимпатичний відділи. Метасимпатична нервова система.
Вегетативні ганглії. Види, джерела розвитку. Будова: тканинний склад. Нейрони симпатичного та парасимпатичного гангліїв: морфологічна і функціональна характеристика, гліоцити, волокна. Інтрамуральні ганглії: локалізація, морфологічна і функціональна характеристика, нейромедіатори
Вегетативна рефлекторна дуга: складові, локалізація, нейромедіатори.
РОЗДІЛ 5. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ.
Сенсорні системи: види, ланки, функціональне значення.
Загальна характеристика органів чуттів. Класифікація органів чуття. Клітинні і молекулярні основи рецепції.
Зоровий аналізатор (око та споріднені структури): ланки, їх структурні компоненти, принципи функціонування.
Орган зору. Джерела та хід розвитку. Очне яблуко: загальний план будови, оболонки, їх частини, тканинний склад та функції. Особливості будови у передньому та задньому відділах.
Камери ока. Водяниста волога: роль у функціонуванні і трофіці структур ока. Гідродинаміка ока. Фільтрація водянистої вологи: локалізація, структура циліарних відростків, будова пігментного і непігментного епітелію, механізми фільтрації. Гемато-аквеозний бар’єр. Циркуляція і реабсорбція водянистої вологи. Райдужково-рогівковий кут (кут передньої камери ока). Перекладкова сітка. Венозна пазуха білкової оболонки (шлемів канал).
Функціональні апарати ока: діоптричний, акомодаційний, рецепторний, допоміжний.
Діоптричний апарат: структурні компоненти, загальні ознаки світло заломлюючих структур, джерела їх трофіки.
Рогівка, шари, трофіка, структурні і молекулярні детермінанти рефракції. Передній епітелій. Стовбурові клітини лімбу: роль у регенерації, застосування у регенераторній медицині. Строма рогівки: кератоцити, хімічний склад міжклітинної речовини. Ендотелій рогівки: будова, механізми транспорту, роль у підтриманні гідрофільності і трофіки рогівки.
Кришталик: поверхні, зони, трофіка. Капсула кришталика. Епітелій кришталика: будова, механізми транспорту, функціональне значення, регуляція. Кіркова речовина і ядро кришталика. Морфогенез кришталикових волокон, його регуляція. Ріст і регенерація кришталика. Війкове кільце. Структурні основи заломлення світла.
Скловидне тіло: будова, особливості хімічного складу матриксу, функції, трофіка.
Акомодаційний апарат: райдужка, війкове тіло. Райдужка: шари, особливості клітинного складу, м’язи райдужки, їх регуляція, роль у пристосуванні до інтенсивності освітлення. Війкове (циліарне) тіло: частини, м’язи, регуляція, циліарна корона, роль у зміні форми та заломлюючої сили кришталика.
Фоторецепторний апарат. Сітківка. Тканинний склад, трофіка. Нейрони та гліоцити сітківки. Шари сітківки. Цитоархітектоніка. Пігментний епітелій сітківки: будова і функції.
Фоторецепторні клітини: частини фоторецепторного нейрону, особливості будови дендриту, зоровий пігмент, механізми рецепції світла. Паличкові та колбочкові нейрони: кількість, локалізація, будова, функціональне значення. механізми фото рецепції.
Жовта пляма. Зоровий нерв. Диск зорового нерву (сліпа пляма)
Трофіка сітківки. Власне судинна оболонка: шари, будова. Основний комплекс. Гематоретинальний бар’єр.
Допоміжний апарат ока. Сльозині залози і сльозина рідина. Кон’юнктива: будова, функціональне і діагностичне значення. Вікові зміни.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!