За даними опору зони проникнення пласта
При визначенні пористості за даними питомого опору зони проникнення ρ зп, параметр пористості Р п розраховується за формулою для нафтогазонасиченого пласта-колектора:
. (2.8)
Для водоносного пласта-колектора:
. (2.9)
Параметр Р нз зони проникнення визначається за формулою (2.6) з використанням величини К нз=0.3–0.4.
Опір суміші води із фільтратом промивної рідини ρ фв, яка заповнює пори у зоні проникнення, залежить від вмісту Z (0.06) залишку пластової води у зоні проникнення. Значення ρ фв за даними ρ ф і ρ в визначається наступним чином:
. (2.10)
Також величину ρ ф.в можна визначити за формулою:
. (2.11)
Визначення коефіцієнта пористості за даними комплексу методів
Розв’язання поставленого завдання, яке базується на залежностях між фізичними властивостями колекторів, їх глинистістю та нефтегазонасиченям, проводиться наступними способами:
1. За даними методу опору та потенціалів самочинної поляризації. Розв’язання вирішується за допомогою палетки, яка наведена на рисунку 2.3. Вихідними даними є величини K п r= K п р+ K гл× r в/ r гл і a ПС=D U ¥ПС/D U ¥ПС гл=0=1- h гл при r в/ r гл= const.
Рисунок 2.3 – Палетка залежностей a ПС= f (K п r) при фіксованих значеннях K гл й K п р
2. За даними ультразвукового та гамма-гамма-методів. Для рішення задачі використається палетка, одна із варіантів якої наведена на рисунку 2.4, а для випадку, коли K п gg і K п АК зв’язані з K п і K гл наступними залежностями: K п gg= K п+0,1× K гл і K п АК= K п+0,6× K гл, характерними є для досить ущільнених піщаних колекторів з розсіяним включенням глинистого матеріалу. Розміщення точки з координатами Kп gg і Kп АК у полі координатної сітки Kп= const і Kгл= const визначає невідомі Kп і Kгл.
|
|
Рисунок 2.4 – Палетки для визначення коефіцієнтів Kп і Kгл за Kп gg і Kп АК (а) і Kп gg і Kп n (б)
3. За даними нейтронного гамма-каротажу та гамма-гамма-каротажу.
Палетка для визначення K п і K гл за значеннями K п gg і K п n (Рис. 2.4, б) складена для рихлих колекторів і умов, коли K п n= K п+0,4× K гл і K п gg= K п+0,2× K гл.
У випадку нафтогазонасичених колекторів при використанні палеток для оцінки коефіцієнта пористості за даними нейтронних і гамма-гамма-методів рекомендується вносити виправлення у величини d п і K п n за вплив нафтогазонасченя пор. Для цього замість вимірюваних величин d п і K п n беруться їх виправлені значення:
; (2.12)
, (2.13)
де
; (2.14)
. (2.15)
В останніх двох формулах d і H – густина і водневий еквівалент вуглеводнів; d ф і H ф – густина і водневий еквівалент фільтрату промивної рідини; C V — об’ємна концентрація солей у даній суміші.
Виправлення Kп n d вводиться за зміну густини газонасиченої породи щодо її значення при заданому водневому вмісті у водонасиченому стані. Поправка Kп n d зростає зі збільшенням коефіцієнта пористості та перебуває в складній залежності від водневого еквівалента заповнювача порового простору H з=(1- K г) H ф+ K г H г (при K н=0). За даними Ф. Сегесмана і О. Ліу дана поправка задовольняє рівнянню наступного виду:
|
|
(2.16)
і сягає максимуму в області H з»0,5. Виправлення Kп n d може бути розрахована за наведеною формулою або представлена у вигляді палеток.
У неглинистих газоносних породах із внесенням виправлення Kп n d і густину заповнювача порового простору:
(2.17)
за даними нейтронного та гамма-гамма- методів отримаємо:
(2.18)
і густина заповнювача:
(2.19)
де H ф і d ф – водневий еквівалент і густина фільтрату промивної рідини. Отже,
, , (2.20)
, (2.21)
звідки
. (2.22)
Остання формула для колекторів, що не містять рідких і твердих вуглеводнів, може бути приведена до наступного виду:
, (2.23)
що дозволяє уточнити значення коефіцієнта пористості.
У тих випадках, коли зона проникнення фільтрату промивної рідини містить у поровом просторі нафту і газ у невідомих співвідношеннях, то для виключення їх впливу на визначення K п за даними K п n і K п gg наближено припускають:
|
|
(2.24)
4. За величинами Kп n і a ПС за номограмою, яка приведена на рисунку 2.5, при досить близьких значеннях електричних питомих опорів колектора, вміщуючих порід і промивної рідини оцінити K п за відомими параметрами K п n, w гл і aПС (при aПС=0,4, K п n=25 %, w гл=0,4 маємо K п=15,6 % (побудова abcde)).
Комплексування різних геофізичних методів дозволяє істотно підвищити точність визначення K п у неоднорідних за літології колекторах та одночасно встановити ймовірну їх літологію.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!