Сторони у договорі ренти: фізичні або юридичні особи (ст. 733 ЦК).
Передання майна під виплату ренти. Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, – положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти (ст. 734 ЦК).
Вважаємо, те, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти безоплатно, не означає безоплатний характер договору ренти, оскільки на платника ренти завжди покладається обов’язок сплачувати зустрічний еквівалент одержувачу ренти (ст. 731 ЦК). «Безоплатно» тут слід розуміти як те, що у момент передання платник нічого не сплачує, і тоді до рентних відносин можна застосовувати норми ст. 721 ЦК про наслідки спричинення шкоди, завданої недоліками подарованої речі, ст. 722 ЦК про прийняття подарунка та виникнення права власності обдаровуваного з моменту його прийняття. Суперечить суті договору ренти можливість консенсуального характеру договору дарування, оскільки договір ренти не може бути консенсуальним. Суть ст. 734 ЦК полягає у тому, що правові вимоги до дарувальника є більш м'якими, ніж для продавця, оскільки він не отримує компенсації. Така сама м'якість норм потрібна й для договору ренти при безоплатній передачі майна, щоб у більшому ступені захистити одержувача ренти, який передав майно, а зустрічний еквівалент отримує тільки у майбутньому.
|
|
|
Забезпечення виплати ренти. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти. У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов'язки платника ренти. Виплата ренти може бути забезпечена шляхом встановлення обов'язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти (ст. 735 ЦК).
Відповідальність. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти (ст. 736 ЦК). Оскільки прострочення – це порушення грошового зобов'язання, то відповідальність настає відповідно до ст. 625 ЦК (сума боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), а якщо порушник – суб’єкт господарювання – то відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК (у розмірі облікової ставки НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором).
|
|
|
Форма і розмір ренти. Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг. Форма виплати ренти встановлюється договором ренти. Розмір ренти встановлюється договором. Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений договором ренти. Розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України, якщо інше не встановлено договором (ст. 737 ЦК).
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!