Реалізація конкретних функцій менеджменту через загальні (приклади)

Характеристика факторів внутрішнього середовища організації

Фактори внутрішнього середовища організації	Зміст внутрішнього середовища організації
1. ЦІЛІ	Конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації (групи). Відрізняються за тривалістю та змістом. Існує значний різновид цілей залежно від характеру організації.
2. СТРУКТУРА	Взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), які виконують служби або підрозділи. Поєднуються горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації. Можна виділити високу і плоску структури управління організацій.
3. ЗАВДАННЯ	Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією, людьми.
4. ТЕХНОЛОГІЯ	Спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (продукт, виріб). Історично технологія формувалась у процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації; механізації та автоматизації із застосуванням конвеєрних складальних систем. Британська дослідниця Джоан Вудворд поділила технології на три групи: 1) технології дрібносерійного та індивідуального (одиничного) виробництва; 2) технології масового або великосерійного виробництва; 3) технології безперервного виробництва. Згідно з підходом американського соціолога Джеймса Томпсона можна виділити: 1) багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля); 2) посередницькі технології (банківська справа); 3) інтенсивні технології (монтаж кінофільму). В Україні виділяють індивідуальні, дрібносерійні, серійні, великосерійні, масові та масово-потокові технології.
5. ПРАЦІВНИКИ	Найважливіший внутрішній ситуаційний фактор організації. Його роль визначається здібностями, кваліфікацією, обдарованістю, освітою, потребами, сприйняттям корпоративного духу, знаннями (фаховістю), поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням (склад групи, до якої входять), наявністю якостей лідера тощо.
6. РЕСУРСИ	Термін походить від фр. ressources – допоміжний засіб, від лат. resurgo – підіймаюсь, виникаю, поновлююсь знову. Це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані в разі потреби для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів. Тут маються на увазі ті ресурси, якими організація володіє, але ще не використовує для здійснення своєї діяльності. Основними ресурсами для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства є такі: - трудові (робоча сила); - матеріальні (сировина, матеріали, комплектування тощо); - фінансові (власні кошти, кредити, інвестиції та ін.); - інформаційні (результати маркетингових досліджень, замовлення, запити, оферти, повідомлення тощо); - технологічні (техніка, технологія тощо); - енергетичні (паливо, мастила та ін.) тощо.

Характеристика факторів зовнішнього середовища організації прямої дії

Фактори зовнішнього середовища прямої дії	Характеристика фактора
Фактори зовнішнього середовища прямої дії	Вплив факторів на організацію	Вплив організації на фактори
1	2	3
1. Споживачі	Будь-яка організація у ринкових умовах орієнтується у своїй діяльності на забезпечення потреб споживачів. Тобто, організації займаються виробництвом таких товарів та послуг, на які з боку споживачів існують незадоволені потреби.	Організація може впливати на формування попиту та смаків споживачів через проведення продуманої рекламної компанії, надання додаткового спектру послуг, більш привабливих пропозицій тощо.
2. Постачальники	Постачальники забезпечують організацію необхідними вхідними елементами (ресурсами). При цьому несвоєчасні поставки, підвищення цін на ресурси, недотримання вимог постачальниками знижує ефективність діяльності організації.	Організація може застосовувати диверсифікаційний підхід до постачальників, і таким чином захистити себе від певних ризиків та висувати свої вимоги до них.
3. Конкуренти	Заохочують організацію постійно вдосконалювати свою виробничо-реалізаційну діяльність з метою досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності.	Якщо організація вдосконалить споживчі, економічні, технологічні, естетичні та інші характеристики своєї продукції, то вона може суттєво впливати на своїх конкурентів.
4. Державні органи влади	До них відносять Верховну Раду України, Адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Державну податкову адміністрацію України, регіональні органи управління тощо. Усі ці структури розробляють, формулюють та затверджують засади функціонування організацій в державі та контролюють виконання та дотримання необхідних вимог.	Організації можуть вносити певні пропозиції стосовно діяльності державних органів влади, оскаржувати окремі інструкції державних органів влади, через що вимагати здійснення певних дій, тощо.
5. Інфраструктура	Включає в себе фінансові інституції, транспортні сполучення, зв’язок, консалтингові служби тощо. Впливає на швидкість та якість розрахунків, перевезення, отримання необхідної інформації, що визначає ділові відносини організації.	Організація може бути задіяна у розбудові інфраструктури регіону, надавати конкретні пропозиції щодо удосконалення конкретних складових інфраструктури тощо.
6. Законодавчі акти	Будь-яка організація в Україні функціонує на засадах базових законодавчих актів, серед яких можна виділити: Закон України “Про підприємства”, Закон України “Про підприємництво”, Закон України “Про господарські товариства”, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” та багато інших.	Організації можуть пропонувати певні зміни до законодавчих актів, виступати ініціаторами прийняття конкретних законів, критикувати законодавчу базу тощо.
7. Профспілки, партії та інші громадські організації	Профспілки на підприємствах здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства, дбають про покращання умов праці та її оплати, охорони здоров’я та відпочинку, розвитку спортивної та художньої самодіяльності. Профспілки укладають із керівництвом підприємства колективний договір, де обумовлюються усі питання, пов’язані з умовами, оплатою та організацією праці тощо. Партії беруть безпосередню участь в законотворчому процесі, результати якого надалі безпосередньо впливають на організацію. Можуть бути (як і профспілки) ініціаторами страйків, опозиційних дій та ін.	Керівництво організації може відхиляти умови профспілок, не погоджуватись з окремими вимогами, вести переговори з профспілковими організаціями тощо. Організації можуть лобіювати свої інтереси в законодавчих та виконавчих органах влади через представників партійних організацій тощо.
8. Система економічних відносин у державі	Формує умови, правила та принципи функціонування організації. В ринкових умовах підприємство працює за законами попиту, пропозиції, конкуренції тощо.	Якщо умови функціонування підприємств в окремій економічній системі стають нестерпними, то організації можуть протестувати, вимагати створення інших умов їх діяльності.
9. Організації-сусіди	Впливають на організацію, працюючи з нею на одних площах, використовуючи спільні комунікації, склади, приміщення тощо.	Організація може відокремити комунікації, викупити приміщення, що орендуються організаціями сусідами, тощо.

Характеристика факторів зовнішнього середовища організації непрямої дії

Фактори зовнішнього середовища організації непрямої дії	Характеристика факторів зовнішнього середовища організації непрямої дії	Приклади впливу на організацію факторів зовнішнього середовища непрямої дії
1	2	3
1. Міжнародні події	Будь-які події політичного, економічного, соціального, військового характеру, що відбуваються у світі і зачіпають більше двох країн світового співтовариства.	Внаслідок терактів у США були заборонені протягом певного часу усі авіарейси, що з’єднували цю країну з іншими країнами світу. Організації з інших держав, які співпрацювали з постачальниками із США, не змогли своєчасно отримати необхідні ресурси для забезпечення виробничо-господарської діяльності.
2. Міжнародне оточення	Характеризує економічний, політичний, соціальний стан країн, з контрагентами яких співпрацює підприємство.	Якщо одна із сусідніх держав (де розміщуються контрагенти вашої організації) застосувала економічні санкції до нашої країни, то у відповідь вона може також запровадити певні економічні обмеження (заборона імпорту чи експорту певних видів товарів, введення адміністративних бар’єрів тощо). Звичайно, тоді організація може втратити можливість співпрацювати з контрагентами сусідньої держави.
3. Науково-технічний прогрес (НТП)	Це процес розвитку науки й техніки, що зумовлює глибокі перетворення в усіх прошарках суспільства. Особливістю НТП є високі темпи розвитку науки, скорочення часу впровадження фундаментальних наукових винаходів, створенням прогресивних технічних засобів, технологій тощо.	Підприємство впроваджує нову сучасну технологічну лінію виробництва радіаторів. Це дає можливість покращити якість продукції та зменшити її вартість. Зрозуміло, що в таких умовах продукція підприємства стає більш конкурентоспроможною за усіма параметрами. Тобто підприємство стає серйозним конкурентом для усіх організацій, що працюють на ринку систем опалення.
4. Політичні обставини	Це обставини, що склались в процесі формування державного устрою, проведення реформ, розвитку суспільства, політичної боротьби тощо.	Напередодні парламентських виборів політики приймають сприятливі для функціонування підприємств законодавчі акти для популяризації своєї громадянської позиції (зменшення податків, зростання пільг тощо).
5. Соціально-культурні обставини	Відображають загальний рівень культури в країні, стан соціального забезпечення громадян, доходи на душу населення, соціальну стабільність, розвиток мистецтв, літератури, науки тощо.	Високий рівень культури і доходів населення сприятиме формуванню висококваліфікованої робочої сили, що у свою чергу забезпечить виготовлення якісної конкурентоспроможної продукції.
6. Рівень техніки та технології	Демонструє відповідність стану техніки та технології сучасним вимогам: ресурсоекономності, простоті у застосуванні, використанні новітніх інформаційних та комп’ютерних систем, високому рівню автоматизації, безпечності, продуктивності тощо.	Якщо на підприємстві застаріле обладнання, яке є небезпечним для працівників, високотравматичним, то профспілки будуть вимагати від керівників такого підприємства закупівлі сучасного устаткування для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці робітникам.
7. Особливості міжнародних економічних відносин	Включають особливості здійснення міжнародної торгівлі, міграції робочої сили, вивозу капіталу, міжнародних фінансово-кредитних та валютних відносин.	Певні тарифні чи нетарифні обмеження, що застосовуються іноземними країнами відносно країни базування вашої організації можуть зробити економічно невигідною співпрацю з контрагентами, що функціонують у цих країнах.
8. Стан економіки	Характеризує загальний рівень розвитку економіки: високорозвинена; слаборозвинена; економіка, що розвивається; перехідна (трансформаційна) тощо.	Якщо у країні ринкова економіка характеризується високим рівнем розвитку (Японія, США), то, як правило, у будь-якій галузі існує сильна конкуренція, оскільки антимонопольне законодавство запобігає створенню умов для формування монополії.

ПРОЦЕС МЕНЕДЖМЕНТУ

Процес менеджменту – це послідовність певних завершених етапів, виконання яких сприяє забезпеченню управлінського впливу керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей організації.

Процес менеджменту охоплює певні категорії, такі як керуюча та керована системи організації, функції менеджменту, методи менеджменту, управлінські рішення, комунікації, керівництво тощо. Таким чином, послідовно здійснений та завершений процес менеджменту, утворює управлінський цикл.

На рисунку організація розглядається як відкрита система, що має входи та виходи, а також складається з керуючої та керованої систем, що тісно взаємодіють, оскільки є органічно взаємопов’язаними. Керуюча система включає ті складові елементи, які забезпечують процес управління. До складу керованої системи входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.

Рис. Графічна модель процесу менеджменту

1 етап процесу управління працівниками полягає в реалізації функцій менеджменту, до яких відносяться будь-які види управлінської діяльності, наприклад, планування виробництва та реалізації продукції, управління розробкою технологій, конструюванням виробу, управління обліком, управління підрозділом в організації тощо.

2 етапом процесу менеджменту є формування методів менеджменту, тобто способів впливу керуючої системи на керовану. До методів менеджменту можна віднести план виробництва, план прискорення науково-технічного розвитку, матеріальні стимули до праці, технологічну документацію виготовлення виробу тощо.

Таким чином 3 етап процесу менеджменту полягає у формалізації методів менеджменту, що супроводжується створенням механізмів трансформації методів менеджменту в накази, розпорядження, вказівки тощо. Після цього управлінські рішення (формалізовані методи менеджменту) за каналами прямого зв’язку надходять з керуючої системи в керовану і здійснюють необхідний управлінський вплив, який забезпечує виконання виробничо-господарських операцій, виготовлення певних виробів, надання послуг, забезпечує досягнення виробничих, фінансових, економічних та інших результатів. Якщо управлінські рішення в керованій системі недостатньо спрацьовують (не виконуються, виконуються частково, виконуються з відхиленнями тощо), то інформація про усі неточності, недоліки, відхилення за каналами зворотного зв’язку надходить в керуючу систему (тобто виконується процедура регулювання), в якій апарат управління розробляє необхідні заходи.

При цьому керівництво виступає видом управлінської діяльності, який об’єднує трудові процеси всіх працівників організації, забезпечує реалізацію функцій та формування методів менеджменту, розроблення і прийняття управлінських рішень, а також формалізує вплив керуючої системи на керовану, тобто 4 етапом процесу менеджменту є забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва. Керівництво є об’єднувальною функцією в структурі категорій менеджменту, тобто виконує роль двигуна, який визначає напрямки діяльності апарату управління, ефективність управлінських рішень, ступінь досягнення цілей організації.

Усі вищеописані етапи менеджменту супроводжуються комунікаціями, тобто процесами обміну інформацією, її змістом між працівниками, підрозділами, іншими організаціями.

ФУНКЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

Під функціями менеджменту слід розуміти види управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують формування способів управлінського впливу. Вони відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.

Узагальнена класифікація функцій менеджменту представлена на рисунку.

Рис. Класифікація функцій менеджменту

На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті, що дозволить підкреслити панівну роль конкретних (часткових) функцій менеджменту і важливу роль загальних (основних) функцій, та виділити об’єднувальну функцію. Загальні (основні) функції беруть участь у будь-яких управлінських процесах (планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання), конкретні (часткові) – це функції з допомогою яких здійснюються конкретні управлінські процеси. Об’єднувальною функцією менеджменту є керівництво, вона пронизує усі управлінські процеси в організації. При цьому визначальну роль відіграють конкретні функції менеджменту, які реалізуються через основні.

У свою чергу конкретні функції можна класифікувати за ознаками процесів і об'єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності. За ознакою процесів управління конкретні функції менеджменту поділяються на управління основним виробництвом, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріально-технічним забезпеченням, патентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю тощо.

За ознакою об'єкту — це управління підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою тощо.

За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності — управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

На сучасному етапі розвитку менеджменту до загальних функцій відносять: планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання.

Безперервне протікання функцій менеджменту формує технологію менеджменту, при цьому кожна функція є складовим елементом цього процесу. Технологія управління характеризується безперервністю, циклічністю, послідовністю, стійкістю, мінливістю, цілевизначеністю, зворотним зв’язком тощо.

Взаємозв’язок загальних і конкретних функцій менеджменту

Реалізація будь-яких конкретних функцій, які відображають процес, об'єкт управління або елемент виробничо-господарської діяльності, здійснюється шляхом застосування загальних функцій, тобто планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання. Взаємозв’язок загальних та конкретних функцій менеджменту та їх місце у процесі управління працівниками показано на рисунку.

Рис. Функції менеджменту: взаємозв’язок та місце у процесі управління

Функції планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання можна вважати загальними (основними), оскільки будь-яка інша управлінська діяльність буде здійснюватись шляхом послідовного їх застосування, а саме:

- планування процесу, діяльності об’єкту, виробничо-господарської діяльності;

- організування процесу, діяльності об’єкту, виробничо-господарської діяльності;

- мотивування працівників, які здійснюють певні процеси, забезпечують діяльність об’єкту, виробничо-господарську діяльність;

- контролювання процесу, діяльності об’єкту, виробничо-господарської діяльності;

- регулювання процесу, діяльності об’єкту, виробничо-господарської діяльності.

Реалізація конкретних функцій менеджменту через загальні (приклади)

Конкретні функції менеджменту	Реалізація конкретних функцій менеджменту шляхом застосування загальних
1. Управління технічною підготовкою виробництва	1) Планування технічної підготовки виробництва. 2) Організація відповідних служб та підрозділів (конструкторський та технологічний відділи, ремонтна служба, служба головного механіка, служба головного енергетика тощо). 3) Стимулювання працівників служб технічної підготовки виробництва. 4) Контролювання результатів діяльності служб технічної підготовки виробництва (безпечність та надійність техніки, кількість збоїв тощо). 5) Регулювання, тобто виправлення усіх відхилень, недоліків, що були виявлені в технологічному процесі, засобах техніки та оснащення.
2. Управління зовнішньо-економічною діяльністю (ЗЕД) підприємства	1) Планування ЗЕД. 2) Організація служб та підрозділів на підприємстві, що займаються ЗЕД (відділ ЗЕД, експортний відділ, імпортний відділ, міжнародне рекламне агентство), набір спеціалістів відповідної кваліфікації тощо. 3) Мотивування працівників, що займаються ЗЕД. 4) Контролювання результатів роботи в сфері ЗЕД (ефективність здійснення ЗЕД, кількість рекламацій, скарги клієнтів, досягнення встановлених цілей тощо). 5) Регулювання полягає в усуненні виявлених у процесі контролювання відхилень, недоліків, збоїв.
3. Управління інструментальним цехом на автобудівному підприємстві	1) Планування роботи інструментального цеху. 2) Створення організаційної структури управління цехом, призначення конкретних спеціалістів на посади начальника цеху, його заступників, майстрів, бригадирів, підбір спеціалістів необхідної кваліфікації для здійснення основних робіт, формування взаємодії між керівництвом та підлеглими, формування посадових інструкцій та правил техніки безпеки тощо. 3) Розробка систем матеріального та нематеріального стимулювання працівників інструментального цеху. 4) Контролювання результатів роботи працівників інструментального цеху (продуктивності, кількості прогулів, якості продукції, браку тощо). 5) Регулювання виявлених в процесі контролювання відхилень, недоліків, внесення необхідних коректуючих дій на попередніх етапах.
4. Управління капітальним будівництвом	1) Планування капітального будівництва. 2) Створення необхідних служб та підрозділів для забезпечення здійснення капітального будівництва (проектного відділу, будівельних бригад, відділу капітального будівництва). 3) Мотивування працівників служб капітального будівництва. 4) Контролювання результатів (якості будівництва, термінів, міцності будов, витрат матеріалів, відповідності кваліфікації працівників). 5) Регулювання виявлених у процесі контролювання недоліків.
5. Управління технологічною лінією з виробництва макаронних виробів	1) Планування роботи технологічної лінії. 2) Створення необхідних підрозділів (основних виробничих бригад, ремонтної бригади) та призначення посадових осіб (майстра, технолога тощо). 3) Розробка систем матеріального та морального стимулювання працівників, праця яких пов’язана з технологічною лінією. 4) Контролювання результатів роботи (процента браку, якості продукції, продуктивності праці тощо). 5) Регулювання шляхом усунення виявлених у процесі контролювання недоліків.
6. Управління відділом кадрів	1) Планування роботи відділу кадрів. 2) Формування організаційної структури управління відділом кадрів та підбір працівників необхідної кваліфікації. 3) Мотивування працівників відділу кадрів. 4) Контролювання результатів роботи (результатів підбору в організацію необхідних спеціалістів, оформлення документації відповідно із встановленими законодавством нормами, ефективності підвищення кваліфікації працівників тощо). 5) Регулювання шляхом усунення виявлених в процесі контролювання недоліків щодо управління відділом кадрів.
7. Управління механічною дільницею	1) Планування роботи механічної дільниці. 2) Побудова організаційної структури управління механічною дільницею. 3) Мотивування працівників механічної дільниці. 4) Контролювання результатів роботи механічної дільниці (якості продукції, наявності браку, продуктивності). 5) Регулювання шляхом коректування виявлених у процесі контролю відхилень.
8. Управління збутовою діяльністю	1) Планування реалізації продукції. 2) Організація відповідних служб та підрозділів (відділу збуту, відділу маркетингу тощо). 3) Стимулювання працівників, що займаються реалізаційною діяльністю. 4) Контролювання результатів збутової діяльності (обсягів збуту, обсягів продукції на складах тощо). 5) Регулювання (усунення) виявлених у процесі контролювання відхилень.

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!