Харчові отруєння немікробного походження.
Харчові отруєння продуктами рослинного походження (фіто токсикози). До рослинних токсинів належать токсичні білки, небілкові амінокислоти, глікозиди, щавлева кислота та ін.
Отруєння токсичними білками (зокрема фазином) може виникнути при використанні недостатньо термічно оброблених бобових (квасоля, соя). Намочування квасолі у воді на 18 годин призводить до зменшення вмісту фазину на 25-65%.
Отруєння глікозидами – ціаногенні сполуки (ядра мигдалю, абрикос, вишень, персиків, слив). Виділення синільної кислоти можливе при подрібненні кісточок. Виробництво варення та джемів із кісточкових плодів не становить небезпеки для здоров’я людей, оскільки в процесі варки фермент, який розщеплює амигдалин, втрачає свою активність і синильна кислота не утворюється.
Отруєння кофеїном – зерна кави та листя чаю містять алкалоїд кофеїн, який підвищуючи артеріальний тиск, може негативно впливати на ССС. (Описані випадки так званої «смерті листонош» у м. Копенгагені (Данія) внаслідок традиції пригощати їх кавою у кожній оселі, куди вони приносили листи).
Отруєння соланіном – міститься у позеленілій та пророслій картоплі.
Для запобігання цим отруєнням необхідно дотримуватись правил приготування та дози вживання цих продуктів.
Отруєння грибами – в Україні щорічно виникає понад 2000 випадків важких отруєнь грибами, які у 10-15% випадків завершуються смертю. Кількість легких отруєнь значно більша, але здебільшого залишається незареєстрованою. Серед отруєних грибами до 25% - діти. Для запобігання отруєнням грибами необхідно вживати у їжу лише добре знайомі гриби, дотримуватися технологій приготування, а при перших ознаках отруєння – робити промивання шлунку та негайно звертатися у лікарню.
|
|
|
Отруєння отруйними рослинами виникають теплої пори року, частіше серед дітей та туристів, котрі вживають в їжу незнайомі рослини, а серед них – понадь 100 отруйних. Найпоширеніші є блекота чорна, дурман, віха отруйна, собача петрушка, чемериця біла, мак польовий беладонна, рицина. Профілактика отруєнь отруйними рослинами зводиться до роз’яснювальної роботи з населенням, знайомством з отруйними рослинами, знищенням їх біля дитячих закладів.
Харчові отруєння внаслідок міграції токсичних речовин із обладнання, інвентарю, пакувальних матеріалів. На сучасному етапі розвитку харчової промисловості у виникненні харчових отруєнь певне значення мають сполуки, які переходять у харчові продукти з тари та пакувальних матеріалів, а також з обладнання. Наприклад, з апаратури, тари та пакувальних плівок у харчові продукти можуть перейти солі важких металів (свинець, мідь, цинк, олово) та різні органічні речовини. Свинець забруднює харчові продукти при використанні луджених консервних банок, посуду та апаратури. Впровадження в харчову промисловість нових видів жесті, покритих спеціальними лаками, є радикальним заходом запобігання надходженню свинцю до консервованих продуктів. Важливо також не використовувати низькоякісні емалі та фарби, які містять свинець, для покриття поверхні апаратури та пакувальної тари.
|
|
|
Отруєння рибами та молюсками. Риби та молюски за певних умов стають причиною виникнення харчових отруєнь. Для запобігання цим явищам необхідно дотримуватися умов та шляхів приготування рибної їжі.
5. Гельмінтози. Глистові захворювання, або гельмінтози – велика група поширених захворювань, збудниками яких є гельмінти. Гельмінти (глисти) звичайно живуть в органах і тканинах людини або тварини. Більшість гельмінтів паразитують у кишківнику (аскариди, гострики, ціп’як бичачий, волосоголовці), дворот котячий – в печінці, ехінокок може поселитися у печінці, легенях, мозку. Розрізняють біо- та геогельмінтів. Перші з них потребують для свого розвитку проміжного господаря. Вони передаються людині чи тварині з продуктами тваринного походження (м’ясо, риба), де містяться личинки гельмінтів (ціп’як бичачий, ціп’як свинячий, дворот котячий). Геогельмінти розвиваються без проміжних господарів, часто у ґрунті, з якого через брудні руки, фекалії потрапляють до людини чи тварини (аскариди)
Боротьба з геогельмінтами зводиться до виявлення та лікування хворих, роз’яснювальної роботи серед населення, санітарно-профілактичних заходів (в сільській місцевості очищення територій садиб від сміття, ремонт туалетів; ретельне миття та очищення овочів, фруктів, зелені).
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!