КТ та МРТ анатомія головного мозку

ПРОМЕНЕВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

Головний та спинний мозок знаходяться у черепі та хребтовому стовпі. Ці кісткові структури захищають центральну нервову систему людини від зовнішнього впливу.

Череп являє собою комплекс з'єднаних між собою кісток, що служать для опори та захисту головного мозку, органів зору, нюху, смаку, початкових відділів травної та дихальної систем. Відповідно до вмісту порожнини черепа він поділяється на мозковий та лицевий відділи. У мозковому черепі виділяють основу та склепіння. До складу мозкового черепа входять такі кістки: парні тім'яна та скронева кістки і непарні потилична, лобова, решітчаста та клиноподібна кістки. До складу лицевого черепа входять: парні піднебінна, вилична, носова, сльозова кістки, верхня щелепа і нижня носова раковина та непарні під'язикова кістка, нижня щелепа і леміш.

Кістки склепіння мозкового черепа та кістки лицевого черепа з'єднуються між собою за допомогою швів. Кістки основи черепа з'єднуються між собою за допомогою безперервних хрящових з'єднань - синхондрозів. Шви склепіння черепа мають власні назви: 1) сагітальний шов утворений сагітальними краями тім'яних кісток; 2) лямбдоподібний шов подібний за формою до грецької букви λ розміщений між потиличною та тім'яними кістками; 3) вінцевий шов знаходиться між лобовою та тім'яними кістками.

Склепіння черепа утворене тім'яними кістками, лусками лобової, потиличної та скроневих кісток, бічними частинами великих крил клиноподібної кістки. Зовні кістки склепіння черепа вкриті окістям черепа.

Хребет утворений сукупністю 33-34 хребців, з яких 24 хребці вільні (7 шийних, 12 грудних та 5 поперекових), а решта - зрощені між собою хребці, що утворюють крижову кістку (5 крижових хребців) і куприк (4-5 куприкових хребців). Кожний хребець має тіло хребця та дугу хребця. Дуга хребця приєднується до тіла за допомогою двох ніжок дуги хребця, що переходять у пластинку дуги хребця. Тіло та дуга хребця оточують хребцевий отвір. Сукупність хребцевих отворів усіх хребців складає хребтовий канал, в якому міститься спинний мозок. Вгору та вниз від дуги прямують парні верхні і нижні суглобові відростки. Суглобові відростки містять парні верхні та нижні суглобові поверхні і обмежують ззаду хребцеві вирізки.

У хребтовому стовпі є вигини вперед (шийний та поперековий лордози) та вигини назад (грудний та крижовий кіфози). Хребці з'єднані один з одним тілами та суглобовими відростками. Між тілами хребців знаходиться міжхребцевий симфіз у вигляді міжхребцевого диску, який складається з драглистого ядра та волокнистого кільця. Дуговідросткові суглоби утворені суглобовими поверхнями суглобових відростків сусідніх хребців.

Основним методом променевого дослідження черепа та хребта є рентгенографічний. Краніографія починається з виготовлення оглядових рентгенограм у прямій та бічній проекціях. Для детальнішого вивчення окремих ділянок черепа використовують додаткові проекції: потиличну (аксіальну) - для вивчення кісток основи черепа, носопідборідну - для вивчення приносових пазух, носолобову - для вивчення кісток лицевого черепа та деякі інші.

Мал..1. Рентгенограми черепа в прямій та бічній проекціях.

На рентгенограмах вивчають розміри черепа, його конфігурацію, товщину кісток, звертається увага на можливі кісткові та судинні зміни, патологічні процеси у порожнині черепа.

Товщина кісток склепіння черепа становить 0,4-1,0 см. На фоні дрібно-коміркової структури кісток склепіння помітні просвітлення артеріальних борозен, венозних пазух твердої мозкової оболони, диплоїчних вен, ямочок павутинних грануляцій, пальцевих втиснень. В повітроносних кістках основи черепа помітні просвітлення пазух (лобової, клиноподібної, верхньощелепної) та комірок решітчастої та скроневої кістки.

У стоматологічній практиці для отримання розгорнутого зображення щелеп та зубів використовуються панорамна томографія, яка виконується вузьким щілинним пучком рентгенівських променів при синхронному обертанні обстежуваного і касети напівциліндричної форми з рентген плівкою.

Хребет досліджують, виконуючи рентгенологічні знімки досліджуваного відділу хребта у прямій та бічній проекціях. На рентгенограмах простежуються тіла, остисті, поперечні та суглобові відростки, ніжки дуг хребців, деякі інші структури. Звертають увагу на висоту тіл хребців та міжхребцевих дисків, яка порівнюється з такими вище- та нижчерозташованими структурами, рівномірність цієї висоти, кісткову структуру хребців, звапнення. Стабільність положення хребців досліджують на рентгенограмах при згинанні та розгинанні тулуба чи голови.

Мал..2. Рентгенограми та мієлографія хребта в бічній та прямій проекціях.

Для дослідження судинних уражень головного мозку використовують ангіографію, а останнім часом - дигитальну субтракційну ангіографію. Найчастіше контрастують внутрішню сонну артерію (каротидна ангіографія) після чого виконують серію рентгенограм зі швидкістю 2-6 знімків за секунду. Спочатку з'являється зображення внутрішньомозкових артерій, потім поверхневих вен мозку, пізніше -глибоких мозкових вен і венозних пазух. Виявляються внутрімозкові гематоми, порушення мозкового кровообігу, інсульти, аневризми тощо.

Мал..3. КТ ангіограми норма.

В минулі роки для дослідження лікворних просторів і шлуночків мозку використовували пневмоенцефалографію та вентрикулографію, коли пункційним шляхом частину спинномозкової рідини замінювали на повітря і на рентгенограмах отримували рельєфне рентгеннегативне зображення підпавутинних просторів та шлуночків мозку відповідно. У зв'язку з необхідністю виконання травматичних процедур (люмбальна або субокципітальна пункція для виконання ппневмоенцефалографії, пункція бічного шлуночка після трепанації черепа для виконання вентрикулографії), останнім часом ці методики витіснені комп'ютерною та магнітно-резонансною томографіями.

КТ та МРТ анатомія головного мозку

Аксіальна проекція. Для зручності аналізу анатомічних зображень в аксіальній проекції виділяють три рівні зрізів: верхній, середній та нижній. Кожен із них (КТ) має приблизно по 3—4 зрізи.

Зрізи верхнього рівня розташовані над шлуночками мозку. На двох найвищих зрізах добре помітно поздовжню щілину великого мозку, борозни і звивини лобової татім'яної часток головного мозку. Нижче від них визначається стовбур мозолистого тіла, а латеральніше від нього — біла речовина на-півовального центра. В бічних відділах простежуються звивини та борозни конвекситальної поверхні головного мозку.

На середньому рівні серединно визначається мозолисте тіло. Спереду та ззаду від нього у вигляді вузької смужки простежується поздовжня щілина великого мозку, а з боків—тіла бічних шлуночків. На зрізі, що проходить під стовбуром мозолистого тіла, візуалізуються передні роги та тіла бічних шлуночків з хоріої-дальними сплетеннями. По периферії мозку простежуються звивини та борозни лобових, тім'яних та потиличних часток.

Нижній рівень зрізів умовно починається від намету мозочка. На ньому серединно спереду простежується поздовжня щілина мозку, по боках від якої визначаються базальні відділи лобових часток мозку. В краєтворний відділ виходять скроневі (вискові) частки, між якими спереду міститься хіазмальна цистерна. На її тлі визначаються передні мозкові артерії та хіазма. Позаду хіазми лежать гіпоталамус, ніжки мозку з міжніжковою цистерною та чотиригорбистість. Серединно виявляється округле зображення перетину водопроводу мозку. Горбки чотиригорбистості обернені вгору й назад в однойменну цистерну, на тлі якої визначається поперечна смугастість черв'яка мозочка. На нижніх зрізах цього рівня до вказаних анатомічних елементів додається зображення мозочка та інших базальних структур.

Зрізи на рівні дна турецького сідла дозволяють виявити серединно: гіпофіз, до якого по боках прилягають кавернозні синуси з внутрішніми сонними артеріями, а позаду сідла — основну артерію. За ними визначаються: міст, ретикулярна формація та верхня частка мозочка, оточена мозочковим наметом. У бічних відділах простежуються звивини скроневої та потиличної часток великого мозку.

Зрізи під дном турецького сідла спереду проходять через клиноподібну пазуху, а ззаду через міст з цистернами, над яким лежать ніжки мозочку. Срединно між ними, позаду моста, визначаються IV шлуночок мозку, зубчасте ядро та нижні частки мозочка.

Зрізи під клиноподібною пазухою, крім передніх відділів скроневих часток та мозочка, дозволяють виявити, довгастий мозок з порожниною IV шлуночка та мосто-мозочкові цистерни. На тлі останньої (МРТ) чітко простежуються присшково-завитковї (VIII пара) нерви з завиткою та півколовими лабіринтами.

Коронарна проекція. Зрізи в коронарній проекції можна умовно розділити на третини (передню, середню і задню), котрі деякою мірою відповідають черепним ямкам.

На зрізах головного мозку, виконаних через передню черепну ямку (від рівня входу в орбіту до верхівки останньої), визначаються обидві лобові частки великого мозку. Вони розділені поздовжньою щілиною мозку, у верхньому відділі якої розташоване трикутне розширення, зумовлене поперечним перетином верхнього сагітального синуса. Добре простежуються звивини та борозни лобових часток, а також межа між сірою і білою речовинами мозку.

Нарівні середньої черепної ямки, відповідно до верхівок орбіт, у лобових частках великого мозку з'являється зображення передніх рогів бічних шлуночків, латеральніше від них визначаються сочевицеподібні ядра, а під лобовими частками — передні відділи скроневих.

Відповідно до рівня прехіазмальної борозни клиноподібної кістки, між передніми рогами бічних шлуночків мозку візуалізуєтьея коліно мозолистого тіла, а назовні від них—головка хвостатого ядра та лушпина з розташованою між ними внутрішньою капсулою. Серединно внизу на тлі цистерни зорового перехрестя (хіазмальної) визначається поперечний переріз передніх мозкових артерій, нижче від котрих містяться перерізи зорового перехрестя (хіазми) чи самих зорових нервів. На цьому рівні на КТ сканах добре візуалізуються передні клиноподібні відростки. Під ними залягає кавернозний синус з внут-рішньокавернозною частиною сонної артерії. Ці судини нечітко диференціюються між собою, а на МРТ сканах — також і з повітрям клиноподібної пазухи.

Зрізи, що проходять через турецьке сідло, дозволяють, крім тіл бічних шлуночків, тіла хвостатого ядра, внутрішньої капсули та лушпини, визначити зовнішню капсулу, огорожу, найзовнішню капсулу та острівцеву частку, оточену одноіменною цистерною. Скронева частка мозку міститься відповідно до бічних відділів середньої черепної ямки. На тлі хіазмальної цистерни чітко визначається зорове перехрестя з розташованим над ним перерізом передніх, а збоку—середніх мозкових артерій. Між кавернозними синусами міститься гіпофіз, що залягає в турецькому сідлі (центральній частині середньої черепної ямки). В кавернозних синусах, латеральніше від сонної артерії, можна виявити перерізи окорухових нервів (СМIII, IV, VI), а нижче, поблизу верхівки піраміди —трійчастий вузол.

Зрізи, що проходять через задню черепну ямку, крім анатомічних структур великого мозку, дозволяють вивчати анатомічні структури середнього мозку й мозочка.

На зрізі, що проходить через зовнішній слуховий хід піраміди, ще отримують зображення відповідних анатомічних структур лобових та скроневих часток. Між лобовими частками, як і на попередніх зрізах, простежується поздовжня щілина мозку. Під нею лежить стовбур мозолистого тіла, а нижче — тіла бічних шлуночків та прозора перегородка. Серединно під ними визначається III шлуночок мозку. З боку до кожного з бічних шлуночків тісно прилягає хвостате ядро, а до III шлуночка — таламус. Лате-ральніше від таламусів простежується внутрішня капсула, між якою і острівцевою часткою міститься смугасте тіло (бліде ядро, лушпина та огорожа). На незначному відтинку з'являється зображення звивин тім'яної частки. В медіальному відділі скроневих часток визначається нижній ріг бічного шлуночка, оточений звивиною морського коника. На тлі мосто-мозочкової цистерни виявляють міст, а інколи судини основи черепа — хребетні й основну артерії з її розгалуженням на задні мозкові.

На зрізі позаду піраміди ще зображуються тіла бічних та III шлуночків мозку, задніх базальних ядер і внутрішньої капсули. Краще визначаються міст та довгастий мозок, а на межі між ними можна побачити тоненькі смужки присінково-завиткового та лицевого нервів, що спрямовані до внутрішнього слухового ходу піраміди. На тлі мозочково-довгастої цистерни, крім вказаних нервів, можна визначити хребетні артерії.

Сагітальна проекція. Сагітальні зрізи дозволяють вивчати серединні структури мозку. На середин ному сагітальному зрізі в надтенторіальному просторі зображаються борозни і звивини внутрішньої поверхні півкуль великого мозку (лобової, тім'яної та потиличної часток). Під ними на всій відстані простежується мозолисте тіло. На МРТ сканах воно дає нижчий сигнал, ніж мозкова тканина великих півкуль. Коліно мозолистого тіла спереду і згори обмежує прозору перегородку, нижче від якої визначається III шлуночок мозка. На тлі III шлуночка простежується чітко окреслений округлий перетин міжта-ламічного зрощення. В передньому і задньому відділах III шлуночок звужується і утворює по дві заглибини: у передньому — зорову і лійкову, а у задньому — шишкоподібну і надшишкоподібну. Між зоровою і лійковою заглибинами розташована хіазма, яка оточена хіазмальною цистерною. Під хіазмаль-ною цистерною в гіпофізарній ямці турецького сідла визначається гіпофіз. Особливості зображення гіпофіза див. у підрозділі "Позамозкові пухлини". Ззаду III шлуночок мозку переходить у водопровід мозку. Водопровід спереду і знизу обмежений покрівлею середнього мозку, а зверху і ззаду — пластинкою чотиригорбистості, верхні та нижні горбки якої обернені в однойменну цистерну. У верхньому відділі останньої, позаду III шлуночка мозку, міститься шишкоподібне тіло.

В субтенторіальному відділі, позаду схилу основи черепа, визначаються міст і довгастий мозок. Останній є дном IV шлуночка мозку. Дах IV шлуночка утворюється верхнім та нижнім парусами мозку, які під тупим кутом сходяться до вентральної поверхні мозочка. Дорсальна поверхня мозочка оточена цистернами: зверху — чотиригорбистості, ззаду — великої вени мозку (Галена), знизу — мозочково-довгастомозковою. Остання, як і цистерна моста, донизу продовжується у лікворний простір спинномозкового каналу.

Парасагітальний зріз через решітчастий лабіринт, крім звивин великого мозку, дозволяє визначити стан хвостатого ядра і таламуса. Простежуються бічні відділи III шлуночка та мозолистого тіла. Отримують зображення особливостей структури мозочка, в тому числі й зубчастого ядра. Більш латеральний зріз через медіальний відділ орбіти дозволяє вивчити стан також інших підкіркових ядер: внизу над оптичним трактом визначається сочевицеподібне ядро, яке від розташованого позаду нього таламуса відділяється внутрішньою капсулою. Над ними зображується головка хвостатого ядра, вище і назад від котрої простежуються тіла бічних шлуночків. Зріз, що проходить через верхівку орбіти, зразу ж за нею дає поперечний переріз середньої мозкової артерії. Позаду і вище за неї визначаються огорожа і бліде ядро з розташованою між ними внутрішньою капсулою. Крім того, отримують зображення задніх відділів тіл бічних шлуночків мозку та нижнього рога з супроводжуючою його звивиною морського коника (гіпо-кампа).

Комп'ютерну томографію черепа виконують у кістковому режимі в аксіальній або фронтальній площині. Залежно від ділянки, що вивчається, визначають кількість зрізів та їх товщину (від 1 до 0,2 см). Повне дослідження голови складається з 12-17 зрізів, залежно від їх товщини. Інколи для отримання додаткових відомостей про осередок ураження застосовують методику контрастного підсилення: обстежуваному вводять водорозчинну контрастну речовину внутрішньовенно чи ендолюмбально. Мозкова речовина на КТ має денситометричну щільність+35- +39 Нu і виглядає світліше, ніж спинномозкова рідина шлуночків мозку. Кров у мозкових судинах не дає зображення на комп'ютерних томограмах, тому що близька за щільністю до мозкової тканини (+30 - +44 Нu). КТ дозволяє впевнено виявляти патологічні зміни кісток та наявність звапнень, денситометрична щільність яких знаходиться у межах +480-+800 Нu

Мал..4. КТ норма.

Магнітно-резонансна томографія надає можливість отримати диференційоване зображення м'яких структур головного та спинного мозку, зокрема сірої та білої речовини, судин, нервових корінців в усіх трьох просторових вимірах, що надає цьому методу променевого дослідження провідної ролі під час діагностики мозкових уражень.

Мал..5. МРТ Т1.

Ультрасонографія головного мозку можливо лише у новонароджених і дітей грудного віку, коли ще є тім'ячка у склепінні черепа. При цьому детектор ультразвукового апарата встановлюють над переднім тім'ячком. Показами до цього дослідження є черепно-мозкові травми, запальні захворювання мозку та мозкових оболон, підозра на наявність пухлини, аномалії розвитку та деякі інші. У дорослих можливе використання А-методу (ехоенцефалографія), коли через скроневу кістку визначають розташування серединних структур мозку - його шлуночків та стовбура. Допплерографія застосовується для дослідження швидкості кровотоку у судинах, що живлять мозок.

Радіонуклідне дослідження центральної нервової системи використовують для виявлення ділянок ураження мозку, перфузії мозкової тканини, мозкового кровотоку. Сцинтиграфічно через 1-2 год після введення РФП (^99пТс-ДТПА, ¹²³І-амфетамін) локальне ураження мозку (пухлина, абсцес, інфаркт, гематома), може бути виявлене у вигляді "гарячого вогнища". За допомогою ПЕТ з використанням ¹⁵О можна визначити патологічні осредки мозкової тканини зі зміненим кисневим обміном. Мозковий кровоток можна дослідити після внутрішньовенного введення альбуміну, міченого ^99пТс, і виконання серії сцинтиграм зі швидкістю 2-3 кадри за секунду.

Мал..6. Сцинтиграма, ПЕТ та ОФЕКТ головного мозку.

Циркуляцію спинномозкової рідини досліджують на серії сцинтиграм через 4, 24, 48 та 72 години після субарахноідального введення РФП. Препарат заповнює увесь підпавутинний простір спинного та головного мозку, цистерни мозку. Період його напіввиведення становить 12-24 год і залежить від віку обстежуваного: у молодих людей радіонуклід виводиться швидше, у людей похилого віку - пізніше. Якщо РФП потрапляє до шлуночків мозку і залишається там після 24 годин, це свідчить про гідроцефалію.

Дата добавления: 2021-12-10; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!