Дитяча опера у творчості сучасних українських композиторів



На сучасному етапі найпопулярнішими дитячими операми можна вважати твори В.І. Степурко – «Музична крамничка» та І.Я. Кириліної – «Вовк-чарівник».

Степурко Віктор Іванович сучасний видатний український композитор. Закінчив Київську державну консерваторію ім.П.І.Чайковського за спеціальністю "композитор", диригент хору, лауреат премії ім.Льва Ревуцького, Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Духовні псалми"-2000, кавалер ордена Святого Рівноапостольського князя Володимира (111-ступеня), лауреат музичної премії Київської обласної державної адміністрації [4].

Творчу діяльність розпочав у 1982 році. Віктор Іванович - Член Спілки композиторів України. Від дня заснування і дотепер Степурко В.І є керівником народного аматорського колективу хорового ансамблю "Свят-коло" Макарівського районного Будинку культури. Творчий доробок композитора різножанровий: від пісень та музики для дітей до симфонічних та оперних полотен.

Хорові твори В.І.Степурка звучали на престижних Міжнародних фестивалях та конкурсах у Великобританії, Франції, Німеччині, Польщі. В.І Степурко постійно працює над вирішенням проблем державного духовного відродження в Україні, виконує обов'язки члена Організаційного Комітету Міжнародного музичного фестивалю "Прем'єри сезону".

Кириліна Ірина Яківна – український композитор.

Народилася 25 березня 1953 р.

Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1988).

Заслужений діяч мистецтв України (1999).

Гран-прі "Пісенний вернісаж-1998" (Премія Президента України).

Музичні твори І.Я.Кириліної тримали всесвітнє визнання.

Для творчості І. Я. Кириліної ("Розгнівалась на літо зима", "В лісі є зелена хата", "Не такий апельсин") характерне використання сучасних ритмів у поєднанні з народними мелодико-ритмічними зворотами, емоційною виразністю творів, прозорістю фактури, що викликає гаму позитивних емоцій [11].

Проведемо порівняльний аналіз даних творів.

В.І. Степурко – «Музична крамничка».

У другій половині ХХ століття у вітчизняній музиці висувається ціле сузір'я оперних композиторів, і в їхньому ряду помітне місце належить В.І. Віктору Іванович Степурко. Він є автором семи оперних творів.

Творчий доробок композитора об'ємний і насичений — від пісенних жанрів та музики для дітей (опера «Музична крамничка») до симфонічних та оперних партитур (концерт для флейти та симфонічного оркестру, симфонічна картина «Острови дитинства»). Створив сім симфонічних творів.

Велику популярність здобули хорові твори композитора.

Підхід В.І. Степурко до оперного жанру сформульований самим композитором так: «Мені дуже близькі слова О. Блока про мистецтво, як єдиному потоці поезії, музики, театру, і я не уявляю для себе занять музикою самої по собі, поза цього потоку».

В оперній творчості композитора зазначені вище тенденції викликали до життя таке явище як «поетичний театр». Його елементи проявляються як в операх для «дорослих», так і в операх для «дітей».

Це: «Музична крамничка» (у двох редакціях) і симфонічна картина «Острови дитинства». Оскільки точного наукового визначення «поетичного театру» поки немає, його складові в рамках дипломної роботи виводяться з аналізу більш зримих, «речових» компонентів оперного матеріалу.

Тому предметом нашого дослідження стали драматургія і принципи музичних характеристик в «Музична крамничка» і «Острови дитинства». У роботі зачіпаються питання співвідношення текстів літературних першоджерел опер та їх лібрето, особливості музичного втілення композитором літературних сюжетів, драматургічні, стильові і композиційні принципи, властиві цим творам. Все це дозволяє більш чітко сформулювати поняття «поетичного театру».

У «Музичній крамнички» (судячи з аналізу двох редакцій) композитор, посилюючи елементи «поетичного театру» у другій редакції, від більш «дорослої» варіанту опери прийшов до більш «дитячому», в якому акцент робився на атмосфері казки і дива театру. Для цього композитором були зроблені деякі зміни в другій редакції опери в порівнянні з першою.

Зокрема, посилено драматургічна роль такого персонажа як: Продавець повітряних куль. Він у другій редакції, виріс до рівня сверхгероя, який не тільки виконує місію з порятунку Суок і допомоги позитивно налаштованому народу, але й несе функцію своєрідного оповідача, який спостерігає за всім, що відбувається і роз'яснює деякі події дітям.

В цілому, вийшли яскраві твори - і з драматургічної, і з музичної точок зору. З їх матеріалу стає ясно, що в умовах різних напрямів, течій і стилів музики ХХ століття, В.І. Степурко залишається вірним собі і своєму «поетичному» погляду на один з найпрекрасніших музично-театральних жанрів - жанр опери.

Опера-казка І.Я. Кириліної – «Вовк-чарівник».

Для творчості І. Я. Кириліної (“Розгнівалась на літо зима”, “В лісі є зелена хата”, “Не такий апельсин”) характерне використання сучасних ритмів у поєднанні з народними мелодико-ритмічними зворотами, емоційною виразністю творів, прозорістю фактури, що викликає гаму позитивних емоцій.

Казка як своєрідний жанр народної творчості здавна посідає важливе місце у фольклорі всіх народів світу. Згадки про казку (як і її зразки) знаходимо в різноманітних писемних пам'ятках, що дійшли до нашого часу крізь віки і тисячоліття.

Звичайно, кожна казка, як, до речі, й твори інших жанрів фольклору, певний елемент нової дійсності засвоювала не механічно, не прямолінійно, а в своєрідному, передусім художньо-естетичному аспекті. Тим-то нове в казці тієї або іншої історичної доби щоразу й неминуче «зливається із старим в одне органічне ціле».

З погляду жанрових особливостей опера-казка «Вовк-чарівник» є досить характерним художнім твором. Завдяки своїй специфічній природі, своєрідній універсальності охоплення життєвих явищ опера-казка як жанр за тривалий період свого розвитку помітно розрослася (причому — за різними ознаками та по багатьох лініях), давши початок відмінним між собою щодо жанрових ознак художнім різновидам, які, проте, ніколи остаточно не поривають із своєю природною жанрово-генетичною основою і фактично є органічною складовою частиною того широкого поняття, що звичайно у фольклористиці пов'язується з терміном опера-казка.

Опера-казка «Вовк-чарівник» І.Я. Кириліної виходить за межі традиційного поняття жанру; скоріше це — окремий, специфічний масив, який об'єднує в собі різнохарактерний щодо художніх, композиційних та загалом жанрових особливостей матеріал.

Як відомо, в казках східних слов'ян дуже поширений образ вовка. Справа в тому, що саме вовк, у слов'ян здавна був особливо шанованою, «священною (тому, що найбільш небезпечною) твариною»

Отже, мабуть, не випадкові в українському фольклорі повір'я про вовкулаків (про вовків, у яких наче б за певних обставин може часом перекинутись людина). До речі, в давнину (ще до нашої ери) ці повір'я були поширені й серед племен, розселених у районі Верхнього Подніпров'я.

Про одне з цих племен — неврів (чи «наварів»), яке дехто з дослідників вважає одним з ранніх слов’янських племен, згадує й стародавній грецький історик Геродот. Посилаючись на сповнені різних домислів грецькі та скіфські перекази, Геродот переповідав повір'я про вовкулаків.

Він фактично приписував таку здатність неврам, серед яких це повір'я було поширене і які уявлялись йому чарівниками. «Щорічно, — писав Геродот, — кожен невр стає на кілька днів вовком, а потім знову набуває свого попереднього вигляду».

Серед українських казок про тварин є давня за походженням казка (відома в кількох порівняно незначних варіантних відмінностях) про вовка-«колядника» (або «щедрівника»), на основі неї побудований сюжет опери-казки І.Я. Кириліної.

Тут вовк забирає («виколядовує») у діда овечку, козу, коня, бабу, а потім і самого діда, відносить усе це до себе в ліс і з'їдає. У творі мовби відлунює думка первісної людини про її безпорадність, безсилість перед сильним звіром, якого неможливо перемогти, а можна лише якось задобрити, принісши йому щось у жертву.

 

Висновки

Отже, в результаті проведення дослідження нами були вирішені наступні завдання:

1. Розкрито дитячу оперу як жанр музичного мистецтва. Дитяча опера – не просто тематичне відгалуження або частина області музики для дітей. Вони представляє особливий естетико-семантичний тип музичного мислення, що припускає і особливий тип змісту й особливі прийоми формоутворення, має свою діалектику, свої історичні етапи розвитку і власну жанрову логіку. Дитяча опера здатна стати різновидом навіть майданного подання або вуличної вистави, перенесеного в стіни театру і говорить на ускладненому музичній мові; вона передбачає різницю драматургічних рішень, може трактуватися як опера-казка, опера-памфлет, опера-епос, опера-притча.

2. Проаналізовано історію та шляхи розвитку жанру дитячої опери (на прикладі М.Лисенко, К.Стеценко). Крім, цих двох опер Лисенко написав, ще велику, оперу. „Тарас Бульба". Були ще надруковані „Зима й Весна", невелика, опера в двох картинах, призначена для виконування молодими силами, Також ,.Коза–Дереза", — комічна дитяча опера на одну дію з прологом. Ця опера написана на мотиви популярних народних пісень. При чому автор пристосувався до дитячих голосів з таким умінням, яке дуже рідко можна зустрінути в усій дитячій літературі. Є ще надруковані оперетки: „Наталка Полтавка", „Чорноморці", та дитяча опера „Пан Коцький".

3. Досліджено жанрові особливості дитячої опери у творчості М.Лисенка, К.Стеценка. К.Г.Стеценко написав дві дитячі опери: «Лисичка, Котик і Півник» та «Івасик-Телесик». Свою оперу “Лисичка, Котик і Півник” український радянський композитор Кирило Стеценко написав для дитячого виконання. Сюжет її взято з народної казки, в якій розповідається про вірну дружбу. Казка вчить бути справжнім другом, допомагати товаришу в біді, не довіряти улесливим обіцянкам ворога.

Так, пісня Рака із опери М.Лисенко «Коза-Дереза» написана на мотив української народної пісні «І шумить і гуде», пісня Вовка із цієї ж опери - на мотив народної пісні «Ой, під вишнею». Яскравість образних характеристик, простота і виразність мелодійної лінії, що дає влучне відчуття кожної дійової особи, невимушеність і динамічність опери сприяють розвитку уяви, фантазії, художньо-образного мислення дітей.

4. Виявлено розвиток дитячої опери в сучасному українському музичному мистецтві. Українська дитяча опера широко використовує народну казку або історичні сюжети, тематично базується на житті українського народу, нашої природи; в музиці - черпає зі скарбниць фольклору. Правда, сьогодні маємо трансформацію жанру: драматурги використовують у творах вже не казкові сюжети, а свої власні, і не конче казкові, а композитори висловлюються не мовою народної музики, а власною, авторською, використовуючи інколи народні мотиви.

5. Охарактеризовано стильові і тематичні особливості сучасної української дитячої опери. Кожна опера має своє стилістичні ознаки, виходячи з напрямку та стилю творчості кожного з композиторів та з умов, в яких вони перебували. Так, опера Ведмежа порада Євгена Ореста Садовського базується на українських народних інтонаціях, весь музичний матеріал пройнятий української пісенністю і мелодійністю. Фактично, вона вся побудована на українських інтонаціях.

6. Оцінено використання жанру дитячої опери у творчості сучасних українських композиторів. На сучасними етапі найпопулярнішими дитячими операми можна вважати твори В.І. Степурко – «Музична крамничка» та І.Я. Кириліної – «Вовк-чарівник».

У «Музичній крамнички» (судячи з аналізу двох редакцій) композитор, посилюючи елементи «поетичного театру» у другій редакції, від більш «дорослої» варіанту опери прийшов до більш «дитячому», в якому акцент робився на атмосфері казки і дива театру. Для цього композитором були зроблені деякі зміни в другій редакції опери в порівнянні з першою. Для творчості І. Я. Кириліної (“Розгнівалась на літо зима”, “В лісі є зелена хата”, “Не такий апельсин”) характерне використання сучасних ритмів у поєднанні з народними мелодико-ритмічними зворотами, емоційною виразністю творів, прозорістю фактури, що викликає гаму позитивних емоцій.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого розв’язку чекають такі питання, як визначенні місця жанру дитячої опери в розвитку музичного мистецтва різних країн світу, визначення впливу жанрових особливостей дитячої опери на виховання та навчання дітей.

 

 

Список використаних джерел

1. Алексеев З.Е. Фольклор в контексте современной культуры / З.Е.Алексеев. – М.: Сов. композитор, 1988. – 236 с.

2. Афанас’єва Н.В. Вивчення творчості сучасних українських композиторів в загальноосвітній школі (методичні рекомендації) // Теорія і методика мистецької освіти. — К., 2003. — Вип.4. — С.156–161.

3. Блок В. Музика С.Прокофьева для детей/В.Блок.-М.: Музьіка,1989 - 78с.

4. Видатні Макарівці. Віктор Сетпурко [Електронний ресурс] – Режим доступу до джерела: http://makarivets.com/stepurko.html

5. Вороніна О.В. Роль естрадно-вокального мистецтва у становленні художнього світогляду підлітків // Матеріали науково-практичної конференції «Парадигма творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду». — Острог, 2010. — Вип. 2. — С.110–115.

6. Голубенко С. Хто започаткував жанр дитячої опери / Сергій Голубенко // Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва: 1915-1975. Том І /Редкол.: О. Лисяк, Г.Лужницький (гол. ред.), Л.Полтава та ін. -Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто: Об'єднання мистців української сцени (ОМУС), 1975. - С.261-263.

7. Горбенко С.С. Українська дитяча хорова література: Нав.-метод. посібник. – К.: НПУ, 2004. – Ч.ІІ. – 207 с.

8. Золотовицька І.Л., Д. Клєбанов /І. Л.Золотовицька. - К.: Муз.Україна, 1980 – 44 с.

9. Кабалевский Д.Б.Композитор и музика для детей: Прекрасное побуждает доброе.-М.: Сов.композитор, 1976. - 59 с.

10. Карпенко Є. Дитяча опера як засіб естетичного виховання/ Є.Карпенко, Н.Карпенко //Мистецтво та освіта. - 2007. - №4. - С. 40-44.

11. Кириліна, І. Я. Мій комсомол: (збірник пісен) / І. Я. Кириліна. - Киев : Музична Украина., 1989. - 71 с.

12. Кияновська Л. Українська музична культура: Нав. посібник. – Тернопіль: СМП “Астон”, 2000. – 184 с.

13. Кротова Т.Ф. Становлення і розвиток інтересу до музичного виконавства у старшокласників на основі особистісно-орієнтованого підходу: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02. Київський нац. ун-т культури і мистецтв. – К., 2004. – 20 с.

14. Кумеда Т.А. Особливості композитора і стиль його творчості в музичній культурі (60 – 80-ті роки ХХ ст.) // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. 3’2005. – К.: Міленіум, 2005. – С. 96 – 101.

15. Леонтович-Башук Н. Український дитячий театр у Вінніпегу, Канада /Наталія Леонтович-Башук // Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва: 1915 - 1991. Том ІІ. /Редкол.: О. Лисяк, Г.Лужницький (гол. ред.), Л.Полтава та ін. - Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто: Об'єднання мистців української сцени (ОМУС), 1992. -
С. 538 -540.

16. Мартинюк Л.В. Використання обробок календарно-обрядових пісень Миколи Лисенка в роботі з молодшими школярами в дитячому музичному театрі/ Л.В.Мартинюк// Теорія і методика мистецької освіти. - Вип 5 - К.; НПУ, 2004. - С. 197-204.

17. Михайловская Н. Музика и дети/ Н.Михайловская - М.:Сов.композитор,1977 - 259 с.

18. Омельченко А. І. Музично-естетичне виховання в українській педагогіці кінця ХVI-XVIII століть: Дис… канд. пед. наук: 13.00.02. Бердянський держ. педагогічний ін-т ім. П. Д. Осипенко. – К., 2001. – 205 с.

19. Павлишин С. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович /Стефанія Па-влишин. - Л.: Бак, 2004. - 160 с.

20. Полтава Л. Українська дитяча опера і оперета / Леонід Полтава // Альманах Українського Народного Союзу. - Джерзі Ситі - Нью-Йорк: "Свобода", 1971. - С. 119-131.

21. Пономаренко Я.Г. Особистісні детермінанти інтерпретації молодшими школярами музичного тексту: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2006. – 18 с.

22. Прокоф’єва Л.Б. Проблема розвитку образного сприймання музики молодшими школярами в історії та методиці музичного виховання: Дис… канд. пед. наук: 13.00.02. Київський держ. ун-т культури і мистецтв. – К., 1998. – 165 с.

23. Регуліч І.В. Сучасна українська музика для дітей: художньо-естетичний та методико-педагогічний аспекти. Магістерська робота. – Луцьк: Волинський державний університет ім. Лесі Українки. – 2007. – 120 с.

24. Ржевська М. На зламі часів. Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ століття у соціокультурному контексті епохи: Монографія. – К.: Автограф, 2005. – 352 с.

25. Садовський Є.О. Ведмежа порада. Дитяча вистава на три дії із співами, Надрукована у пластовому журналі "Готуйсь", поставлена дітьми школи св. Йосафата (Парма, Огайо), школою хору "Зоринка" в Тернополі (Україна) / Євген Орест Садовський. - Парма, Огайо (США), накладом автора, 2006. - 26 с.

26. Сапожнік О.В. Музично-естетичне виховання старшокласників (на матеріалі сучасної популярної естрадної музики): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02. Київський нац. ун-т культури і мистецтв. – К., 2001. – 20 с.

27. Северинова М.Ю. Художній світогляд: аналіз категоріальної структури // Україна на порозі третього тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура. - К.: Наук.-досл. ін-т “Проблеми людини”, 2000. - Т.17. -
С. 423-433.

28. Северинова М.Ю. Тенденції розвитку постмодернізму в творчості сучасних українських композиторів // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць. – Львів: Українські технології, 2001. – Вип.6. – С.29-37.

29. Тишко.Н. І.Ковач/Н.Тишко.-К.: Муз. Україна, 1980. - 51 с.

30. Фоломєєва Н.А. Педагогічні технології естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтва: Дис… канд. пед. наук: 13.00.07. Сумський держ. педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка. – Суми, 2001. – 243 с.

31. Харченко П.В. Творчість українських композиторів як джерело розвитку духовності сучасної молоді // Педагогічний процес: теорія і практика. — К., 2004. — Вип.2. — С. 251–258.

32. Червона шапочка. Казка-оперета для дітей на 3 дії. Лібретто Леоніда Полтави, музика Василя Безкоровайного. - Торонто - Нью-Йорк: Об'єднання працівників дитячої літератури, 1969. - 20 с.

33. Черінь Г. Наш Лис Микита / Ганна Черінь // Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва: 1915-1991. Том ІІ. / Редкол.: О. Лисяк, Г. Лужницький (гол. ред.), Л.Полтава та ін. - Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто: Об'єднання митців української сцени (ОМУС), 1992. - С.634-636. [дитяча опера В.Овчаренка]. Скорочений передрук за: Молода Україна (Канада). - 1971. - січень.

34. Шум А. Опера-казка "Серце Оксани" / А.Шум // "Гомін України". - 1970. - 24 січ.

 

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 2027; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!