Розділ 8. Пригоди в лабораторії.
– Довго ми тут будемо? – по інтересувалась Шастя.
– Ніхто не знає, – гірко відповіла Анастасія.
Вони всі сиділи у темному підвалі, тут їх замкнули борці за наказом Штерна. Професор був в не собі від ярості, спочатку він хотів чи не пошматувати всіх учнів, але з часом він упокоївся і наказав закинути всіх в підвал. В підвалі було темно і сиро, спочатку учні штовхались і галасували, та згодом вони почали розрізняти один одного в темноті.
Де не де на підлозі, можна було побачити блакитну кров, ніхто її не помітив до того часу, поки Ната захоплено не повідомила:
– Голуба кров? Інтересно, наче у скорпіонів і павуків.
Ніхто не відповів на її слова,навіщо їм всім тратити сили? Всі уже були вимучені, друзі просиділи (де хто простояв) цілу ніч, ніхто крім Сойка і Яда не заснув. Та більшість після пожаліли, що не виспались, так би хоч сили набрались.
– Давайте шукати вихід, – рішуче закликала всіх Тіна, у неї одної все ще залишився ентузіазм.
– А й справді, – відкликнувся Хар. – Ми не можемо сидіти і нічого не робити, – уперто продовжив він.
– В твоїх словах є доля правди, – підтвердила Карен. – Але де тут вихід? Як ти його знайдеш? – прищурившись запиталась дівчина.
Після цих слів оживився Алекс.
– А й справді, здається вихід є, я дивився на план лабораторії. Десь в стіні має біти пустота, там має бути щось на подобі винного погребу. Ну а звідти, має бути вихід.
– Повтори, будь ласка! Ти знав що звідси є вихід, але мовчав усю ніч? Чого ти чекав? – розізлившись пробурмотіла Даяна.
|
|
|
Алекс винувато струсив плечима і подивився прямо в очі Даяни.
– Я забув, тим більше я не вдивлявся в план, згадати його дуже важко.
– Але ти згадав і це головне! – гаряче крикнула Вікі і усміхнулась.
Анастасія оглянула всіх присутніх і тихо сказала:
– Вікі права, завдяки Алекса у нас зявилася надія, а це уже перший крок до виходу з ситуації.
ФІК ОЛЕКСІЙ
Розділ 9. Лазівка в погріб.
Учні погодилися з Анастасією і розповзлися по підвалу, кожен хотів знайти ділянку стіни з проходом. Але це не було легкою задачкою, прохід добре замаскували. Тоді Сеня вирішив пошукати за ящиками з мотлохом, він покликав інших і учні разом відсунули мотлох подальше від стіни.
Учні кинулися до стіни і стали постукувати, Сеня також постукував допоки не побачив невеликого виступу в низу, хлопець опустився і пригледівся. Він постукав по виступу і відчув під ним пустоту, Сеня зрадів і повідомив про знахідку іншим.
– Люди, походу я знайшов лазівку.
Всі згрудилися навколо Сені, а той в чергу почав тягнути за виступ, почувся скрип, всі здивовано ахнули, а Даяна не втрималась і дорікнула.
|
|
|
– Не люди, щось інше.
– Що, що інше? – звернулась Ната.
– Не знаю, але не люди, – логічно відповіла Даяна.
За допомогою інших хлопців Сеня відкрив люк зигзагної форми, він поглянув в низ. В низу він нічого не побавив крім дерев’яної підлоги. Сеня набрав повітря і стрибнув, за ним послідували інші. Останнім стрибнув Арій і закрив за всіма люк.
В кімнаті було мокро, це відчув ще Сеня, який стрибнув самий перший і встиг оглянути кімнату. Ця рідину була і ще липкою і прилипала до їхніх тіл і одягу, учні намагалися вирватися, але усе марно, рідина їх не відпускала.
– Ну ось, Алекс, ми тебе так любимо! Ти завжди знайдеш найкращий вихід з ситуації, – проголосили друзі.
– Справді? – Алекс підняв брів. – Я цього не хотів, я ж не знав що тут таке, тільки здогадувався.
– Тяжко було поділитися своїми догадками з нами? – насупивши брови запиталасяШастя.
– Тяжко, – огризнувся Алекс.
– Годі, – сказала Анія. – У мене від вас голова розболілась.
– Не тільки в тебе, – добавила Ася.
Сеня слухав це все в пів вуха, йому пришла геніальна ідея, яку потрібно було втілити в життя.
АРСЕН БІЛОУС
Розділ 10. Збиті з пантелику.
– Люди, а знаєте, мені пришла на думку одна ідея, – почав Сеня. – Можливо, найкращим рішенням буде перестати опиратися.
|
|
|
Учні почали перешіптуватися, деякі все ж таки перестали опиратися, але інші ще намагалися звільнитися за допомогою сили.
– Ви чули! – скомандував Майло. – Невже у вас є кращі ідеї?
Пізніше компанія перестала перепиратись, всі зупинились і замерли. Рідина сповзла на підлогу і утворила незрозумілої форми кучку. Учні звільнилися і розім’яли своє задубіле тіло. Нарешті вони позбулися цієї бридкої рідини.
Нарешті учні прийшли в себе і почали оглядатися один на одного, зрозумівши що все поки що гаразд, вони успокоїлися. Стало чутно що деякі почали перешіптуватися, а Кейт неочікувано для самої себе знайшла щось подібне на ліхтарик. Але розібратися з цією конструкцією дівчина не змогла, «ліхтар» перекочував до хлопців, та світло розлилось тільки коли він опинився в руках Майло.
Учні полегшено видихнули, вони стали більш рішучими і оговтавшись взялися за пошуки виходу з погребу, принаймні погребом це вважала більшість.
Майло, який тримав у руках «ліхтарик» став посередині, що би світло рівномірно розливалося по погребу. Пошуками виходу більше займалися хлопці, дівчата в свою чергу присіли на підлогу, хоча деякі вирішили постояти.
|
|
|
– Агов, ви нічого не помітили? – запиталася у всіх Вікі.
Друзі переглянулись, деякі з них у відповідь закивали, деякі очікували поки їм розкажуть, а деякі навіть не моргнули, настільки вони були зосереджені.
– А що ми мусили помітити? – висловив загальне питання Майло.
Вікі у відповідь прищурилась.
– Невже ви не бачите? – здивовано проплела вона. – Ми міняємось, стаємо більш…
– Пропорційними, – підказала Ната.
Вікі у відповідь легенько кивнула.
– Що ж це означає? – збентежено прошепотіла Тіна.
ФІЯЛКА МИХАЙЛО
Розділ 11. Фурор.
Річард наблюдав за всім і про себе усміхався, невже вони не розуміють, що не можуть усе знати. Он, Анастасія схопилася за голову і вишукує в своїй голові місце для переробки інформації, а Ната розглядає кожен сантиметр свого тіла. Кожен сприймав інформацію по різному, тому думки і висновки в кожного були різні. У Річарда теж була своя думка, але вважати її стоячою було хибним рішенням.
– Давайте будемо думати логічно! – крикнула до всіх Анія, підійшовши до центру погребу. – Ми починаємо мінятися, ставати більш пропорціональними, що в цьому світі є неподобством. Ви бачили які не симетричні тут речі, не всі звісно, але більшість . Отже, якщо ми стаємо більш схожими на минулих самих себе, то зробимо такий висновок, що уже через декілька днів ми станемо не похожими на сьогоднішніх себе. Ми станемо такими, якими були до цього випадку.
Всі роззявили рота, хтось хотів щось заперечити та не міг, а хтось просто від здивування. Анія так точно описала все, що деяким не знадобилося навіть десять хвилин, щоби переварити всю інформацію.
– Хм, в нашому випадку, це не є вдалим збігом обставин, – обережно помітила Яся.
– В нашому випадку, немає нічого вдалого, – додала Шастя.
Учні погодилися з Шастею, на даний час вдача про них забула. Та надія на те, що все іще владнається була, тому ніхто не хотів опускати руки.
– У нас все вийде, – переконливо висказалась Тіна.
– Сподіваємось, – все що зміг вимовити Річард.
– З таким підходом, тобі нічого не світить, – образилася Тіна. – Якщо будеш переконливим і впевненим в своїх рішеннях, то долі все ж таки прийдеться признати твою перемогу.
– Розумні слова, – зауважила Анастасія.
– Все, припиніть говорити. Ми просто втрачаємо час, а працівники уже можуть схопитися за нас і забити тривогу.
Всі обернулися до Даяни, інколи її невеличкі замітки створювали фурор. Як не як, та ці слова освіжили і привели до порядку. Усі нарешті погодилися з тим, що розмови тут не умисні.
РІЧАРД РУДЕНКО
Розділ 12. Іллеанці.
Сонце заходило за горизонтом, а дівчина, як завжди, сиділа на порозі свого будинку і мотала ногою туди, сюди. Вона явно знала, що друзі, які пішли вранці на експедицію, повернутися вже через пару хвилин. Точніше, Андрі бачила дане видовище.
Групка крокувала з бухти, дивлячись собі під ноги, боячись озирнутися і подивитися на жителів, а вже тим більше на інші групи. Судячи по невеселим поглядом у цієї групки нічого не вийшло.
– Ось це була довга експедиція! – відказала Андрі невесело усміхнувшись. – Побачимося в хелі, дорогі ви наші, – трохи розвеселившись крикнула вона.
В даному спорудженні мешкали половина інопланетян цієї планети, звісно та половина, якій повезло більше чим другій. Недавно учні згрупувалися і кожен вирішив чим буде займатися, більшість провела час з користю, а от чи зробили це Ріка, Танія і Вад нам необхідно буде, як найшвидше дізнатися.
– Ну, щось вийшло? – ось що говорив зам за себе погляд Яри.
Вад похмро оглянув всіх, хто зібрався у головній кімнатці і вирішив почати:
– Ми старалися зібрати відомості про лабораторію і професора, – важливим тоном почав він. – Звісно, якоїсь надсекретної інформації ми не получили, та дещо ми все таки змогли дізнатись, – після цих слів хлопець глянув на Танію, та все зрозуміла і зібравшись продовжила.
– Чекол – це наукова лабораторія, яка об’єднує в собі декілька невеликих лабораторій, у неї є як би чотири поверхи і по секрету, нам розказав один інопланетянин,що нижче першого поверху знаходиться підвал, а звід ти йдуть декілька тунелів, які ведуть в різні частини міста. На першому і другому поверхах знаходиться музей, а також кабінет професора( це ми знаємо самі), на третьому і четвертому різні кабінети, декілька офісів і купа різних приміщень. Чекол – видатна лабораторія, в її стінах інопланетяни зробили багато визначних відкриттів. Але про…
– Але саме професор Штерн був одним з її засновників, та багато разів він був втягнутий в різного роду скандали. Але він завжди виходив чистим з води, – перервала Ріка.
– Дуже багато «але», – тверезо помітила Ната.
– Та це нічого не змінює, – резонно відповіла Ріка.
Ната пропустила цю замітку скрізь вуха:
– Це все? Невже так мало.
Вад насупився і відповів, – Попробуй сама дізнатися більше, цей народик недуже любить поговорити. Але тобі ж не знати,ти цілий день просиділа тут.
Тут Яра вступилася за Нату:
– По перше, цей «народик» має свою назву – іллеанці, по друге, потрібно знати як завести діалог, а оскільки більшість в цьому не тямлять, то нічого дивного, – тут вона сердито зиркнула на всіх. – Ну а по третє, Наталя залишилася тут, щоби пошукати хоч якусь інформацію в довідниках і дізналася багато корисного.
ВЛАДИСЛАВ БОЙКО
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 419; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!