Поняття чуттєвого та раціонального у пізнанні
Пізнання як процес складається з двох нерозривних моментів –
чуттєвого та раціонального. Чуттєве пізнання – основа чуттєвого до-
свіду. Воно ґрунтується на відчуттях, котрі є необхідним джерелом
пізнання. Це – слух, дотик, зір, смак, нюх. Основними формами чуттєво-
го пізнання є відчуття, коли суб’єктом сприймаються окремі сторони,
властивості речі; сприйняття, коли відбувається цілісне відображення
предмета й уявлення, коли подумки людина відтворює те, що вона ба-
чила раніше, що колись сприймала безпосередньо. Фактично, чуттєве
пізнання – це активне, живе споглядання, “мислення” образами.
Відчуття – це відображення окремих властивостей предметів та
явищ внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття людини,
які пов’язують її із зовнішнім світом. Основними видами відчуття є:
зорові (світлові або кольорові), слухові, смакові, нюхові, дотикові.
Вони виникають і під впливом процесів, що відбуваються в людському
організмі.
Сприйняття – це чуттєве відображення предметів та явищ дійс-
ності в сукупності притаманних їм властивостей за безпосередньої дії
їх на органи чуття людини. Сприйняття – це цілісний, багатоаспект-
ний чуттєвий образ дійсності, який виникає на основі відчуттів, але не
є їх механічною сумою. Уявлення – це форма чуттєвого відображення,
яка відтворює властивості дійсності за допомогою слідів, залишених у
|
|
|
пам’яті предметами, що раніше сприймалися суб’єктом.
Уявлення – це чуттєвий образ предмета, який уже не діє на органи
чуття людини. Уявлення дає можливість зіставляти різні сприйняття і
наочно уявляти властивості, зв’язки та взаємовідношення речей, які в
даний момент безпосередньо не сприймаються.
Отже, для чуттєвого пізнання в цілому характерне відображення
дійсності в наочній формі, наявність безпосереднього (без проміжних
ланок) зв’язку людини з навколишнім світом, відображення головним
чином зовнішніх індивідуальних особливостей предметів і процесів,
їх деяких загальних властивостей. Вихід же за межі чуттєвого пі-
знання досягається за допомогою мислення, тому чуттєве відобра-
ження і його основні форми хоч і є необхідною стороною пізнання,
все ж обмежені в своїх можливостях давати істинні знання, оскільки
чуттєво даний предмет завжди сприймається в безпосередній єдності з
суб’єктом. Тому знання про дійсність досягається подальшим розви-
тком форм пізнання, які виводять за межі безпосередньої чуттєвості.
Отже, наступний рівень пізнання є раціональне пізнання.
Раціональне пізнання (від латин. rationalis – розумний) здійсню-
ється на рівні мислення. Мислення є процесом узагальненого, суттєвого
|
|
|
відображення дійсності в таких його основних формах, як поняття,
судження, умовивід.
Мислення – це вища форма ідеального відображення об’єктивної
реальності, яка полягає в цілеспрямованому, опосередкованому й уза-
гальненому пізнанні суб’єктом істотних властивостей та відношень
речей, у творчому створенні нових ідей, у прогнозуванні тих чи інших
дій, явищ, подій.
Поняття – це форма мислення, що відображає загальні й істотні
ознаки предметів та явищ дійсності. Своїм логічним змістом поняття
відтворює таку діалектичну закономірність пізнання, як зв’язок одинич-
ного, особливого та загального, хоча в понятті вони і не розчленовані,
їх розчленування та виявлення співвідношення розкриваються в більш
складній формі думки – судженні, наприклад, “сніг”, “стіл”, “держава”
тощо. У цих поняттях не беруться до уваги їхні конкретні ознаки (який
“сніг” – пороша, брудний, чистий; який “стіл” – письмовий, столовий,
сосновий; яка “держава” – демократична, тоталітарна, правова та ін.),
думка концентрується на загальному, що притаманне цим речам та
явищам.
Судження – форма мислення, в якій за допомогою зв’язку понять
|
|
|
щось стверджується або заперечується стосовно об’єкта пізнання. У су-
дженнях виявляється зв’язок між речами, речами та їх властивостями,
розкривається їх зміна, дається визначення. Наприклад, “Україна – євро-
пейська держава”; “Штучний супутник Землі не є планетою”. Речен-
ня, котре не є заперечувальним чи стверджувальним, не виражає суд-
ження. Наприклад, окличні, питальні речення на зразок: “Принеси
книжку!”, “Хто хоче дати відповідь на запитання?”.
Умовивід – форма мислення, за допомогою якої з одних думок
(засновків) одержують нові думки – висновки. Перехід до нового знання
в умовиводі здійснюється не шляхом звертання до даних чуттєвого
досвіду, а опосередковано, на основі логіки розвитку самого знання,
його власного змісту.
Таким чином, процес пізнання здійснюється у формах чуттєвого
та раціонального відображення. Однак слід пам’ятати, що чуттєве та
раціональне – це не ізольовані один від одного ступені пізнання, а діа-
лектично взаємопов’язані сторони єдиного пізнавального процесу, які
лише в єдності можуть давати адекватну картину дійсності.
Чуттєве та раціональне пізнання знаходяться в органічній єдності,
взаємодії. Не буває раціонального пізнання поза чуттєвим і, навпаки,
|
|
|
чуттєвого пізнання поза раціональним. Свідченням їх нерозривної єдно-
сті є хоча б те, що вже в уявленні (основній формі чуттєвого пізнання) є
елементи раціонального, абстрактного, узагальнюючого. Бо уявлення –
це відтворення у свідомості людини того, що колись було. Уявлення –
це згадування того, що найбільш запам’яталося, що є для суб’єкта
важливим. При цьому втрачається безпосередність того, що уявляється,
тому не всі ознаки баченого відтворюються.
Яскравим прикладом єдності чуттєвого і раціонального у пізнанні
може бути така його форма, як інтуїція (від лат. – уважно дивлюся).
Інтуїція – це здатність людини осягнути істину, передбачити ситуацію
через безпосереднє чуттєве споглядання, без логічного, раціонального
доведення. Це, так би мовити, пряме “бачення” сутності явища чи про-
цесу. Звичайно, такою формою відображення дійсності володіє не кожна
людина. Основними рисами такої інтуїції є: безпосередність (відсутні
перехідні логічні ланки доведення), несподіваність (раптовість) спалаху
думки, неусвідомленість шляхів досягнення нового знання, яким чином
це відбулося.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 698; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!