ХІ Тести для перевірки кінцевого рівня знань

Х Ситуаційні задачі.

1. До лікаря звернувся хворий з наявністю горба. Скаржиться на «набрякання» у верхній третині правого стегна по передній поверхні. При огляді: утворення 6 х 6 см. з чіткими границями, м’якоєластичної консистенції, безболісне, шкіра над ним не гіперемована, береться в складку, перкутовний звук тупий, кахлевий поштовх не визначається. Лікар ставить діагноз грижі і рекомендує хворому хірургічну операцію.

Чи згодні Ви з цим висновком?

Що слід уточнити в такій ситуації?

Що Ви запропонуєте для уточнення діагнозу і лікування?

2. Хворий 48 років у раннім дитинстві переніс туберкульозний коксит. Останні 25 – 30 років болі у суглобі не турбували. Біль з'явився 4 місяці назад. За минулий час із приводу туберкульозу не лікувався, до лікарів не звертався.

Який можливий діагноз?

Що варто зробити для уточнення діагнозу?

3. Хворий 45 років госпіталізований у хірургічне відділення зі скаргами на не різкий біль у лівому колінному суглобі і його набряклість. Хворіє протягом декількох місяців. При огляді відзначається припухлість і згладжування контурів суглоба. Кінцівка знаходиться в змушеному положенні (трохи зігнута). Визначається балотування надколінка. Шкірна складка на лівому стегні більше чим на правому.

Ваш можливий діагноз?

Як по автору називається симптом стовщення складки?

Які додаткові методи дослідження необхідні для уточнення діагнозу?

4. У хворого С., 49 років в області кута нижньої щелепи маються множинні нориці з убогим гнійним відокремлюваним. Дослідження гнояки показало, що він містить друзи.

Про яке захворювання варто думати?

Які діагностичні заходи необхідно зробити?

Запропонуйте план лікування цього хворого.

5. Хворий Д., 20 років, надійшов у клініку з третинним сифілісом, з гумозною виразкою лівої гомілки, гумозним остеоперіоститом лівої великій берцовій кістки і лівостороннім гонитом. У верхній третини лівої гомілки – дві виразки величиною в 8 х 4 см кратерообразного характеру, зі значним інфільтратом по периферії. Лівий колінний суглоб стовщений, хворобливий при натисненні на нього і при рухах, у сумці суглоба мається випіт. Шкіра над суглобом не змінена, свищів немає. Реакція Васермана ++++, реакція Пірке – негативна. На рентгенограмі лівої більшеберцовой кістки в проксимальному метафізі мається гумозне вогнище деструкції з склерозом і значними періоститами. Суглобні поверхні лівого колінного суглоба нерівні, на бічних сторонах епіфізів суглоба розростання остеофітів.

Яке лікування варто провести хворому?

6. Хворий І., 39 років, страждає туберкульозним гонитом зліва на протязі 15 років. Неодноразово лікувався в стаціонарі та санаторіях. Наступило клінічне оздоровлення. Працевлаштований. Чи можна казати про якусь фазу туберкульозного процесу?

1. Артритична

2. Преартритична

3. Остеосклеротична

4. Не можна.

7. У хворого С., 28 років, на рентгенограмі знайдена чітка округла ділянка просвітлення(1,8 х 2,0 см) біля внутрішнього виросту стегна. Діагноз: туберкульозний гонит, преартритична стадія. Який вид оперативного лікування показано?

1. Резекція суглоба та ендопротезування.

2. Некректомія.

3. Резекція суглоба.

4. Пункція.

5. Артоз.

8. Шкірно-алергійна реакція у хворих з актиномікозом дають позитивний результат у:

1. 10%;

2. 30%;

3. 90%;

4. 100%.

9. Внутрішньошкірна проба з актинолівзатом у хворих з актиномікозом складається у введенні внутрішкірно 0,3 мл. препарату. При позитивній реакції виникає набряк і гіперемія в окружності місця ін'єкції на:

1. 0,5 см.

2. 1,0 см.

3. 1,5 см.

У хірургічне відділення поступив хворий, 39 років, з підозрою на защемлену правосторонню стегнову грижу. В анамнезі у хворого туберкульоз легенів. При огляді під правою паховою складкою на передньо-внутрішній поверхні стегна визначається пухлиноподібне утворення розміром 3´6 см щільноеластичної консистенції, фіксоване, безболісне. Шкіра над ним не змінена. Тривалість захворювання приблизно 4 доби.

Поставте попередній діагноз?

Які методи обстеження Ви проведете для його уточнення?

У приймальне відділення лікарні доставлений хворий через 40 хв. після незначної травми (впав з ліжка) зі скаргами на болі в області грудного відділу хребта. В анамнезі у хворого туберкульоз легенів. По рентгенограмі хребта є підозна на компресійний перелом VIII та IX грудних хребців.

Який патологічний процес може бути у хворого?

До дільничного лікаря звернулась 80-літня жінка зі скаргами на болі в шиї зліва. Хворіє приблизно 2 тижні. 30 років тому перенесла інсульт. Наявний правосторонній геміпарез. Приблизно 1 рік назад вперше виявилау себе в лівій підщелепній ділянці, а згодом і на шиї щільні вузли, які помірно збільшувались. Два тидні назад в лівій підщелепній ділянці відкрилась нориця, з якої виділяеться невелика кількість рідкого гною з жовтувато-сірими грудочками. Шкіра навколо не змінена.

Ваш діагноз?

Які додаткові методи обстеження Ви призначите для його підтвердження?

В поліклініку на прийом до хірурга прийшов хворий зі скаргами на болі в області правого кульшового суглоба, наявність пухлиноподібного утворення в правій підколінній ямці. При огляді виявлені виражена атрофія м’язів правого стегна, позитивний симптом Александрова, флюктуація в області пухлиноподібного утворення в правій підколінній ямці. Хірург виконав пункцію пухлиноподібного утворення, отримав гній.

Яка помилка була допущена хірургом?

Які додаткові методи обстеження необхідно було провести?

14. У хворого, який був доставлений у приймальне відділення лікарні зі скаргами на болі в області правого стегна, відмічається різка болючість при пальпації останнього. В анамнезі у хворого туберкульоз легенів. При огляді відмічаються атрофія м’язів стегна, позитивний симптом Александрова, обмеження рухливості у правому кульшовому суглобі. На рентгенограмі визначаються прояви остеопорозу та перелом верхньої третини стегна зі зміщенням кісткових уламків по довжині з заходженням їх до 3-4 см.

Ваш діагноз?

Яку допомогу Ви надасте хворому?

У хворого, який звернувся до лікаря зі скаргами на болі при ковтанні, під час огляду виявлений бугристий, щільний, розміром 10´15 см інфільтрат в підщелепній ділянці зліва. Шкіра над ним синюшно-багрового кольору. Температура тіла 36,7°С.

Ваш попередній діагноз?

Як Ви поступите з пацієнтом?

У хворого, який був доставлений до хірургічного стаціонару зі скаргами на болі в животі, при огляді в правій клубовій ділянці виявлений дерев’янистої щільності бугристий нерухомий інфільтрат розміром 10´12 см. Флюктуація в проекції пухлини не визначається, шкіра над нею не змінена. Перитонеальні симптоми негативні. Температура тіла 36,6°С. Хворіє протягом 14-16 днів.

Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

Які додаткові обстеження можна назначити?

В поліклініку на прийом до хірурга прийшла 26-річна жінка зі скаргами на болі в правій гомілці., особливо вночі. Не заміжня. Веде безпорядний спосіб життя. Травму гомілки виключає. Вважає себе хворою приблизно 2,5-3 місяці. При огляді визначається болюча м’якої консистенції припухлість передньої поверхні правої великогомілкової кістки.

Ваш попередній діагноз?

Які додаткові обстеження Ви призначите?

Як Ви поступите з хворою?

ХІ Тести для перевірки кінцевого рівня знань

1) При ураженні туберкульозним процесом хребців відбувається розрушення їх:

1. тіл;

2. дужок;

3. поперечних відростків;

4. остистих відростків;

5. зв’язкового апарату.

2) Які форми ураження суглобів зустрічаються при туберкульозному процесі?

1. кісткова, фунгозна, ексудативна;

2. інфільтративна, метастатична;

3. все вище перераховане.

3) Позитивна проба Манту вказує на:

1. сприйнятливість організму до туберкульозної агресії;

2. відсутність інфікування організму туберкульозною паличкою;

3. інфікування організму туберкульозною паличкою.

4) Що відноситься до характерних рентгенологічних ознак туберкульозу кісток?

1. локальне розрідження та порушення структури кісткової тканини;

2. відсутність реакції зі сторони окістя;

3. наявність секвестра типу “шматочка таючого цукру”

4. відсутність зони склерозу навколо вогнища;

5. все вище перераховане.

5) Який метод обстеження є найбільш інформативним при обстеженні хворих туберкульозом кісток?

1. УЗД;

2. сканування;

3. ангіографія;

4. комп’ютерна томографія;

5. реовазографія.

6) Назвіть один із ранніх діагностичних ознак кісткового туберкульозу:

1. пульсуючі болі;

2. виражена запальна реакція;

3. висока температура тіла;

4. безпричинна поява випоту в суглобі;

5. інтоксикація, лихоманка.

7) Які методи оперативного лікування застосовують при кістково-суглобовому туберкульозі?

1. пункції та вскриття гнійників;

2. економні резекції суглобів;

3. резекції в межах здорових тканин;

4. ампутації;

5. все вище перераховане.

8) Що є характерним для актиномікоза щелепно-лицевої ділянки?

1. дерев’яниста щільність та нечіткі межі інфільтрата;

2. валикоподібні складки шкіри в ділянці ураження;

3. залучення в інфільтрат шкіри та прилежачих тканих;

4. синюшно-багрове забарвлення шкіри над інфільтратом;

5. все вище перераховане.

9) Актиномікотичний процес при ураженні шлунково-кишкового тракту звичайно локалізується в:

1. стравоході, шлунку;

2. тонкій кишці;

3. сліпій кишці;

4. сигмовидній кишці;

5. прямій кишці.

10) Чи є можливим метастазування при актиномікозі?

1. можливо лімфогенним шляхом;

2. можливо венозним шляхом;

3. можливо артеріальним шляхом;

4. можливо всіма вище перерахованими шляхами;

5. неможливо.

11) Із оперативних методів лікування при актиномікозі застосовуються всі нижче перераховані, крім:

1. резекція легені або кишки;

2. вскриття вогнищ розпаду та абсцесів;

3. лазерного та механічного видалення грануляцій;

4. розширених резекцій з видаленням регіонарних лімфовузлів;

5. видалення інфільтрата в межах здорових тканин.

12) Яке ускладнення може спостерігатись після вскриття актиномікотичного абсцесу?

1. збільшення інфільтрату;

2. формування нориці;

3. обсеменіння органів та метастазування;

4. все вище перераховане;

5. ускладнень не спостерігається.

13) З консервативних методів лікування при актиномікозі застосовується все перераховане нижче, крім:

1. УВЧ-терапія;

2. рентгенотерапії;

3. антибіотикотерапії;

4. використання йодистих препаратів;

5. ін’єкції актинолізатів.

14) Яке джерело інфікування відіграє основну роль у розвитку актиномікоза?

1. екзогенний (аероби – тип Бострема);

2. ендогенний (анаероби – тип Вольф-Ізраеля).

15) Актиноміцети, які ростуть анаеробно, проявляють свої патогенні властивості тільки тоді, коли вони попадають в:

1. повнокровні тканини;

2. ішемізовані тканини;

3. багаті глікогеном тканини.

16) Де найбільш часто локалізується актиномікозне вогнище?

1. в кишечнику;

2. в легенях;

3. в кінцівках;

4. на обличчі та шиї;

5. в паренхіматозних органах.

17) Периостити при вторинному сифілісі найбільш часто виявляються на:

1. кістках черепа;

2. ребрах та грудині;

3. тазових кістках;

4. передній поверхні кісток гомілки;

5. всіх вище перерахованих кістках.

18) Де переважно локалізується процес при сифілітичному ураженні довгих трубчастих кісток?

1. в епіфізі;

2. в метафізі;

3. в діафізі;

4. в спонгіозному суглобовому кінці;

5. однаково вражає всі ділянки.

19) При сифілітичному ураженні кісток рентгенологічно виявляється:

1. порозна деструкція кістки;

2. склероз кістки;

3. остеоперіостит;

4. деформація кістки;

5. все вище перераховане.

20) Назвіть вхідні ворота лепроматозної інфекції?

1. верхні дихальні шляхи;

2. шлунково-кишковий тракт;

3. ушкодження шкіри та слизових оболонок.

21) Яка тривалість інкубаційного періоду при лепрі?

1. до 1 року;

2. до 2 років;

3. до 3 років;

4. до 5 років;

5. більше 6 років.

22) При лепроматозному типі лепри переважно вражаються:

1. шкіра та підшкірна клітковина;

2. спиномозкові нерви;

3. тканини ретикулоендотеліальної системи;

4. паренхіматозні органи;

5. все вище перераховане.

23) При туберкульозній формі лепри переважно вражаються:

1. шкіра та підшкірна клітковина;

2. спиномозкові нерви;

3. тканини ретикулоендотеліальної системи;

4. паренхіматозні органи;

5. все вище перераховане.

24) Чи вражаються при сифілісі суглоби?

1. так;

2. ні.

25) При третинному сифілісі може спостерігатись:

1. періостит;

2. остит;

3. остеомієліт;

4. все вище перераховане.

26) Які суглоби найбільш часто вражаються при сифілісі?

1. колінні, гомілково-стопні;

2. міжфалангові;

3. міжхребцеві;

4. плечові, тазо-стегнові;

5. висково-нижньощелепні.

27) Назвіть клінічні форми проявлення нокардіоза, які найбільш часто зустрічаються:

1. плевропневмонія;

2. абсцес легені;

3. емпієма плеври;

4. абсцес головного мозку;

5. все вище перераховане.

Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 64; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!