ЗАНЯТТЯ 2 (17 травня, 18 травня)
Правові засади соціального діалогу в Україні.
Колективні договори та угоди.
Колективні трудові спори.
Методичні вказівки до практичних занять
ЗАНЯТТЯ 1 (17 травня, 18 травня)
Теоретичні запитання
1. Поняття та основні принципи соціального діалогу.
2. Рівні соціального діалогу.
3. Форми соціального діалогу.
4. Сторони та суб’єкти соціального діалогу:
4.1. Поняття та види сторін і суб’єктів соціального партнерства.
4.2. Репрезентативність сторін соціального діалогу.
4.3. Професійні спілки: поняття, види, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
4.4. Організації роботодавців та їх об’єднання: поняття, види, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
4.5. Органи соціального діалогу: поняття, види, порядок створення, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
4.6. Національна служба примирення і посередництва: поняття, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
5. Акти соціального діалогу.
6. Загальна характеристика колективних угод:
6.1. Поняття та сторони колективних угод.
6.2. Сфера укладення та дії колективних угод.
6.3. Зміст та структура колективних угод.
Запитання для самоконтролю
1. Чи є тотожними поняття «соціальний діалог» та «соціальне партнерство»? Відповідь обґрунтуйте.
2. Дайте порівняльну характеристику правового статусу Національної тристоронньої соціально-економічної ради та Національної служби посередництва і примирення. Розкрийте особливості статусу цих суб’єктів.
|
|
|
3. Чи тотожні поняття «суб’єкт соціального діалогу» та «орган соціального діалогу»? Чи створена система органів соціального діалогу в Україні?
4. Чи мають право працівники брати участь в управлінні організацією згідно з законодавством України?
5. Чи сторони соціального діалогу можуть укладати інші, крім колективних договорів і угод, акти соціального партнерства? Якщо так, то наведіть приклади таких актів.
6. Окресліть законодавчі критерії, що визначають сферу дії колективних угод в Україні.
7. Чи тотожні поняття «сфера укладення колективних угод», «сфера дії колективних угод», «поширення дії колективних угод», «приєднання до колективних угод»?
8. Чи існує в Україні практика приєднання суб’єктів соціального діалогу до колективних угод? Якщо так, то за якою процедурою відбувається приєднання?
9. Чи є обов’язковими положення колективної угоди для роботодавця, що вийшов з членів організації роботодавців, яка її уклала?
10. Законодавець передбачив повідомну реєстрацію галузевих і регіональних угод. Проте генеральні угоди не підлягають реєстрації. Чи не помилився законодавець у цій ситуації?
|
|
|
11. Чиє чинними положення незареєстрованої галузевої угоди?
12. Виберіть будь-яку генеральну угоду, що укладалася в Україні, ознайомтеся із зобов’язаннями сторін та проведіть аналіз (дослідження) фактичного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Розв’язати задачі
1. У березні 2013 р. Наконечна, звільнившись з роботи за власним бажанням, звернулася до місцевого суду про стягнення з роботодавця заборгованої заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв’язку з затримкою термінів її виплати. Також вона вимагала виплатити вихідну допомогу у розмірі п’яти середніх місячних заробітних плат, що було передбачено галузевою угодою.
У судовому засіданні сторони подали тексти галузевої угоди, в яких спірне питання було викладене по-різному. Крім того, з’ясувалося, що ця галузева угода не була зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Взявши до уваги зазначені обставини, суддя відмовив Наконечній у задоволені позовних вимог у частині виплати вихідної допомоги.
Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
|
|
|
2. Під час переговорів з укладення колективного договору виборний орган первинної профспілкової організації та представник роботодавця не досягнули домовленостей з ряду питань. Одним із них було встановлення скороченого робочого тижня для сімейних працівників, на вихованні в яких є малолітні діти. Виборний орган первинної профспілкової організації наполягав на встановленні цього положення у колективному договорі, оскільки у галузевій угоді така пільга була вже передбачена як гарантія, а порядок її надання повинен визначатися сторонами соціального діалогу на локальному рівні.
Представник роботодавця категорично відмовлявся від включення цього положення до колективного договору, оскільки вважав, що згідно з чинним законодавством надання додаткових пільг є правом роботодавця, а не його обов’язком. До того ж роботодавець був переконаний, що галузева угода його не стосується, оскільки він не брав участі в її укладенні та підписанні та не уповноважував будь-кого іншого представляти його інтереси під час укладення цієї угоди.
Чи є правомірною вимога виборного органу первинної профспілкової організації та відмова роботодавця? Обґрунтуйте свою відповідь.
|
|
|
ЗАНЯТТЯ 2 (17 травня, 18 травня)
Теоретичні запитання
1. Загальна характеристика колективного договору:
1.1. Поняття та сторони колективного договору.
1.2. Сфера укладення та дії колективного договору.
1.3. Зміст та структура колективного договору.
2. Правове регулювання ведення переговорів з укладення колективних договорів та угод:
2.1. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів та угод.
2.2. Порядок проведення переговорів з укладення колективних договорів та угод.
2.3. Укладення колективного договору та угод.
2.4. Порядок реєстрації колективного договору та угод.
3. Контроль за виконанням колективного договору та угод.
4. Відповідальність за порушення законодавства про колективні договори і угоди та недотримання чи невиконання колективних договорів і угод.
Запитання для самоконтролю
1. Чи не вбачаєте ви суперечностей між ч. 1 і ч. 2 ст. 11 КЗпП України, що визначають критерії сфери укладення колективного договору?
2. Хто є сторонами колективного договору в акціонерному товаристві?
3. Чи може стороння юридична особа бути представником роботодавця під час проведення переговорів з укладення колективного договору (ст. 12 КЗпП України)?
4. Чи укладається колективний договір у фермерському господарстві? А в кооперативі? А в міністерстві? А з роботодавцем – фізичною особою?
5. Скільки найманих працівників має працювати у роботодавця, щоб з ним можна було укласти колективний договір? Чи укладається колективний договір, якщо у роботодавця працює один працівник?
6. Чи можна укласти колективний договір без інформативних умов?
7. Якщо працівник влаштувався на роботу після укладення колективного договору, то чи поширюються положення останнього на цього працівника?
8. Чи може роботодавець, організація роботодавців, об’єднання організацій роботодавців ініціювати укладення колективного договору, угод?
9. Проаналізуйте 2-3 колективні договори щодо їхньої відповідності чинному законодавству України.
10. Підготуйте проекти документів, необхідних для здійснення реєстрації колективного договору, наприклад, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Розв’язати задачі
1. У новоствореній приватній фірмі постало питання про укладення колективного договору. Група працівників уповноважила директора фірми виступити з ініціативою про укладення колективного договору з її власником. Останній не заперечував проти підписання колективного договору, але вважав, що укладення колективного договору це право, а не обов’язок власника. Крім того, у новостворених юридичних особах приватної форми власності колективний договір можна укладати не раніше ніж через один рік після того, як буде повністю укомплектовано штат. Більше того, власник вважав, що директор фірми повинен виступати уповноваженим органом самого власника під час укладення колективного договору, а не представляти інтереси працівників. І найбільш вагомим аргументом власника у відмові укласти колективний договір було те, що всі умови праці працівників (а їх було лише 4) узгоджені в трудових договорах і потреби в укладенні додаткового договору немає.
Проаналізуйте наведену ситуацію та оцініть аргументи власника.
2. 18 лютого 2013 р. в акціонерному товаристві «Агрегат» закінчувався строк дії колективного договору. Оскільки ні представник роботодавця, ні рада трудового колективу, які підписали цей договір, не розпочали переговори про його переукладення, виборний орган первинної профспілкової організації 4 лютого направив голові товариства письмову пропозицію розпочати переговори щодо підписання нового колективного договору. Не отримавши у визначені законом строки ніякої відповіді, виборний орган первинної профспілкової організації 13 лютого звернувся до спостережної ради товариства. Остання 20 лютого створила комісію і розпочала переговори з виборним органом первинної профспілкової організації про укладення колективного договору на новий термін.
На конференції найманих працівників, скликаній для ухвалення проекту колективного договору 15 березня, голова ради трудового колективу, посилаючись на ст. З Закону України «Про колективні договори і угоди», просив конференцію відхилити проект як такий, що підготовлений неналежними сторонами. При цьому він запевнив, що вже 16 березня будуть розпочаті переговори з головою товариства про продовження чинності старого колективного договору на новий річний термін.
Більшістю голосів конференція схвалила проект колективного договору й уповноважила спостережну раду і виборний орган первинної профспілкової організації підписати його не пізніше 25 березня. Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
3. Робітник складального цеху Марків отримав повідомлення про те, що через 2 місяці він буде звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штатів. Марків домовився з начальником цеху, аби той дозволив йому передчасно (за одну годину до завершення зміни) залишати роботу для того, щоб знайти нове місце праці. У табелі виходу на роботу Марківу проставлявся повний робочий день. Виявивши це порушення, бухгалтерія під час звільнення вирахувала із зарплати Марківа 700 грн. На засіданні комісії по трудових спорах, де розглядалася скарга Марківа, начальник цеху посилався на колективний договір, згідно з яким працівникам, які звільняються за п. 1 ст. 40 КЗпП України, надається протягом двох місяців 5 годин на тиждень для пошуків роботи з оплатою їхнього середнього заробітку. На думку бухгалтерії, цей пункт колективного договору є незаконним, оскільки оплата може проводитися лише за фактично відпрацьований час. Як вирішити трудовий спір?
4. До керівника заводу фрезерних верстатів звернулися з заявою про укладення трудового договору дружина військовослужбовця строкової служби Палюх і син інженера цього заводу Салій. Враховуючи, що ці дві заяви були подані на одне вакантне місце, керівник погодився укласти трудовий договір з сином працівника заводу. При цьому він посилався на те, що згідно з умовою колективного договору дітям і членам сімей працівників заводу надається першочергове право працевлаштування на вакантні місця. Вважаючи, що її права порушені, дружина військовослужбовця звернулася зі скаргою до прокурора району.
Чи підлягає скарга задоволенню?
5. На фабриці виник спір між найманими працівниками і виборним органом первинної профспілкової організації з приводу того, хто повинен представляти інтереси працівників під час ведення переговорів з укладення колективного договору. Ситуація ускладнювалася тим, що 100 зі 105 працівників фабрики висловили недовіру виборному органу первинної профспілкової організації та обрали власного представника для ведення переговорів з укладення колективного договору.
Як вирішити цю конфліктну ситуацію?
6. Обговорюючи проект колективного договору, представник роботодавця заперечував проти положення, яке надавало право представникам найманих працівників брати участь у розподілі та використанні прибутку товариства. Він обґрунтував свої вимоги тим, що відповідне право не передбачене статутом товариства. Представник же виборного органу первинної профспілкової організації наполягав, щоб таке положення було записане у колективному договорі.
Дайте правовий аналіз наведеної ситуації
7. На комбінаті «Сірка» у поточному році утворилася дуже складна фінансово-економічна ситуація, у зв’язку з чим при укладенні колективного договору на наступний рік до нього було внесено ряд нових положень. Зокрема, дозволялося, як виняток, залучати неповнолітніх працівників (за згодою виборного органу первинної профспілкової організації) до шкідливих робіт на термін до 1 місяця і переносити їм відпустку на осінь або весну, зменшувати розмір заробітної плати.
Ваша думка щодо правомірності цих положень.
ЗАНЯТТЯ З
Теоретичні запитання
1. Поняття та предмет колективних трудових спорів.
2. Види та сторони колективних трудових спорів.
3. Правове регулювання виникнення колективних трудових спорів:
3.1. Порядок формування вимог найманих працівників, професійних спілок.
3.2. Порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або професійної спілки.
3.3. Виникнення колективних трудових спорів і порядок реєстрації вимог найманих працівників.
4. Порядок розгляду колективних трудових спорів:
4.1. Послідовність розгляду і вирішення колективного трудового спору.
4.2. Розгляд колективних трудових спорів примирними комісіями.
4.3. Розгляд колективних трудових спорів за участю незалежного посередника.
4.4. Розгляд колективних трудових спорів трудовими арбітражами.
4.5. Роль Національної служби посередництва і примирення у вирішенні колективних трудових спорів.
5. Правове регулювання проведення страйку:
5.1. Право на страйк та його обмеження.
5.2. Порядок оголошення страйку.
5.3. Порядок проведення страйків.
5.4. Гарантії для працівників під час страйку. Визнання страйку незаконним: порядок та правові наслідки визнання страйку незаконним.
6. Відповідальність сторін за порушення та невиконання законодавства про порядок розгляду колективних трудових спорів.
Запитання для самоконтролю
1. Чи тотожні поняття «колективні трудові спори» та «колективні трудові конфлікти»?
2. Чи може колективний трудовий спір виникнути з ініціативи роботодавця?
3. Чи вправі роботодавець відмовитися від виконання рішення примирної комісії?
4. Хто призначає голову трудового арбітражу? Чи може ним бути особа, яка не працює у роботодавця, що є стороною колективного трудового спору?
5. Чи можуть працівники під час страйку перебувати вдома чи, наприклад, поїхати до родичів в інше місто?
6. Згідно з чинним законодавством суд вправі визнати страйк незаконним. Чи можна у наведеному випадку вважати суд одним з суб’єктів, що вирішує колективний трудовий спір? Чи є суд суб’єктом, що вирішує колективні трудові спори?
7. Що таке локаут? Яке ваше ставлення до встановлення у законодавстві України права на локаут?
8. Чи зараховується час, протягом якого працівники брали участь у страйку, до їхнього трудового стажу? Страхового стажу?
9. Чи можна службових осіб, з вини яких виник страйк, вважати такими, що порушили трудову дисципліну?
10. Як довго може тривати страйк? Чи доцільно в законодавчому порядку врегулювати максимальну тривалість страйку?
Розв’язати задачі
1. Наймані працівники однієї із шахт поставили перед її керівництвом вимоги щодо збільшення всім працівникам тривалості додаткової відпустки за роботу на підземних роботах з 12 до 18 календарних днів. Керівництво шахти відмовило у задоволенні вимоги шахтарів, посилаючись на відсутність фінансових можливостей і на те, що сторони колективного договору не повноважні змінювати час відпочинку усіх шахтарів.
Чи виник у цій ситуації колективний трудовий спір? Чи вказані вимоги шахтарів можуть становити предмет колективного трудового спору?
2. Після того як за результатами третього кварталу два цехи автокранового заводу були позбавлені премії, виник конфлікт. На засіданні виборного органу первинної профспілкової організації, де розглядалася колективна скарга працівників, було встановлено, що згідно з Положенням про преміювання, схваленим директором заводу за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, передбачається квартальне преміювання підрозділів за досягнення високих показників якості продукції основного виробництва. Оскільки заводом було отримано низку рекламацій на якість продукції, випущеної у третьому кварталі, то цехи, які найбільш винні у випуску браку, за розпорядженням директора були позбавлені премії за цей квартал.
Виборний орган первинної профспілкової організації більшістю голосів підтримав керівництво заводу.
Не погодившись із таким рішенням, уповноважені представники працівників цехів розпочали збір підписів про проведення страйку.
Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
3. У зв’язку з загостренням криміногенної ситуації в місті та нападом озброєних осіб на одну з автомашин швидкої допомоги, в результаті чого постраждав екіпаж, водії лікарні швидкої допомоги поставили питання про забезпечення належних умов праці та підвищення у зв’язку з цим зарплати за роботу у нічний час. Свої вимоги вони оформили протоколом загальних зборів і наступного дня подали його копію головному лікарю. Через три дні водіїв було поінформовано, що створення безпечних умов праці у нічний час не належить до компетенції лікарні, тому необхідно звертатися до органів охорони правопорядку. Щодо зарплати, то тут теж можливості обмежені, оскільки заробітна плата фінансується з місцевого бюджету, а тому немає жодних варіантів для її збільшення.
Відразу після закінчення зборів представники водіїв заявили вимогу про створення спеціальної комісії для врегулювання конфлікту, інакше вони негайно розпочнуть страйк. Не отримавши протягом трьох днів позитивної відповіді, водії за рішенням загальних зборів з 1 грудня розпочали страйк. При цьому за рішенням страйкому 8 машин швидкої допомоги продовжували працювати.
4 грудня виконком міської ради на вимогу головного лікаря звернувся до суду про визнання страйку незаконним.
Якою є ваша думка щодо правомірності дій працівників і керівництва лікарні?
4. Після того як колективний трудовий спір не було вирішено у примирній комісії, сторони конфлікту, незважаючи на усі зусилля, так і не змогли протягом п’яти днів сформувати трудовий арбітраж. За цих умов загальні збори прийняли рішення про оголошення страйку, який повинен був розпочатися на п’ятий день після офіційного повідомлення дирекції банку про початок страйку.
Дирекція банку, отримавши повідомлення про початок страйку, звернулася наступного дня до місцевого суду з позовом про визнання його незаконним.
Суддя відмовив у прийнятті позову, мотивуючи тим, що страйк ще не розпочався, а тільки прийнято рішення про його проведення, тому потрібно докласти зусиль, щоб запобігти його початку. Більше того, на думку судді, вимоги страйкарів про збільшення заробітної плати не мають політичних мотивів, тому відсутні підстави для визнання такого страйку незаконним. Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
5. 9 травня 2008 р. з ініціативи виборного органу первинної профспілкової організації цукрового заводу відбулися загальні збори працівників, на яких було вирішено чергувати цехами, щоб блокувати відвантаження цукру зі складу заводу, та створити страйковий комітет. 15 травня значна частина працівників заводу на чолі з керівником виборного органу первинної профспілкової організації вийшла на мітинг, перекрила дорогу до цукрового заводу та заблокувала його роботу. Такими діями заводу були завдані значні збитки, оскільки не було вчасно виконано зобов’язань за цивільно-правовими договорами.
У серпні 2008 р. цукровий завод звернувся до суду із позовом про визнання страйку незаконним і притягнення членів страйкового комітету та працівників до матеріальної відповідальності. Вирішіть справу.
Нормативний матеріал до теми
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.
2. Європейська соціальна хартія (переглянута) (1996 р.). — Соціально-трудові відносини та вирішення трудових спорів. — К.: Основа, 2002. — С.694.
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 рік). — Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / упор. Ю.К. Качуренко. — К.: Наук. думка, 1992.
4. Конвенція Міжнародної організації праці про свободу асоціацій та захист права на організацію № 87 (1948 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 434-438.
5. Конвенція Міжнародної організації праці про застосування права на організацію та ведення колективних переговорів № 98 (1949 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 530-533.
4. Конвенція Міжнародної організації праці про сприяння колективним переговорам № 154 (1952 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1965-1999 рр. Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Том 2. — С. 1180-1183.
5. Рекомендація Міжнародної організації праці про колективні договори № 91 (1951 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1919-1964 рр. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 545-546.
6. Рекомендація Міжнародної організації праці про добровільне примирення та арбітраж № 92 (1951 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1919-1964 рр. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 547.
7. Рекомендація Міжнародної організації праці про консультації та співробітництво між роботодавцями і працівниками на рівні підприємства № 94 (1952) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1919-1964 рр. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 580.
8. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 18, 19-20, 21-22. — Ст. 144.
9. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25-26. — Ст. 131.
10. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — Додаток № 51. — Ст. 131.
11. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1971. — № 50. • Ст. 375.
12. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 28. — Ст. 255.
13. Закон України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» від 22 червня 2012 р. // Офіційний вісник України. — 2012. — № 59. — Ст. 2366.
14. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 45. — Ст. 397.
15. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 34. — Ст. 227.
16. Закон України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 36. — Ст. 361.
15. Указ Президента України від 02.04.2011 р. № 347/2011 «Про Національну тристоронню соціально-економічну раду» // Офіційний вісник України. — 2011. — № 26. — Ст. 1048.
16. Положення про Національну службу посередництва і примирення, затверджене указом Президента України від 17 листопада 1998 р. № 1258/98 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 46.
17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів» від 5 квітня 1994 р. № 225 // ЗП Уряду України. — 1994. — № 8. — Ст. 193.
18. Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, затверджено наказом Національної служби посередництва і примирення від 21 липня 2011 р. № 73. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2114:2011-07-21-13-36-18&catid=23:2010-02-04-16-48-30&Itemid=30.
19. Положення про трудовий арбітраж, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 р. № 135 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=97:2010-02-25-15-07-59&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
20. Положення про посередника, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 р. № 133 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=99:2010-02-25-15-11-28&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
21. Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 р. № 131 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=254:2010-03-25-16-47-02&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
22. Положення про примирну комісію, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 р. № 130 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=100:2010-02-25-15-18-22&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
23. Положення про порядок і строки розгляду власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників, профспілки, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 17 листопада 2008 р. № 126 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=256:2010-03-25-17-08-37&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
24. Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 7 листопада 2008 р. № 84 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=255:2010-03-25-16-55-06&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
25. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) , затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 10 липня 2007 р. № 47 [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=295:2010-03-26-07-30-00&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22.
26. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки, укладена 09.11.2010 р. // Урядовий кур’єр. — 24.11.2010 р. — № 220.
27. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень статті 2, абзацу четвертого частини першої статті 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 24 грудня 2009 року № 35-рп/2009. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v035p710-09.
28. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (справа про свободу утворення профспілок) від 18 жовтня 2000 року № 11-рп/2000. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-00.
Література до теми:
1. Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. — 382 с.
2. Гончарова Г., Жернаков В. Сфера укладення колективного договору // Право України. — 2000. — № 8. — С. 85.
3. Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах // Право України. — 2000. — № 11. — С. 53.
4. Єлагін В., Багрич С. Соціальний діалог як механізм соціального партнерства: сутність походження та огляд концепцій. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu_o/2009_2/R_2/Elagin.pdf.
5. Козак З.Я., Пилипенко П.Д. Правові засади соціального партнерства // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей викладачів юридичного факультету. Випуск II. — Івано-Франківськ, 1998. — С. 126-131.
6. Комарницький В.І. Соціальне партнерство на рівні підприємства та його суб’єкти // Вісник Академії праці і соціальних відносин. — 2001. — № 3. — С. 51-57.
7. Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх вирішення на сучасному етапі. Монографія. — Луганськ: вид-во «Література», 2004. — 352 с.
8. Лосиця І.О. Колективний договір в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дисертації на здобуття наук. ступ. к.ю.н. — Харків, 1997. — 24 с.
9. Нікіфоров В.Ю. Захист профспілками соціально-трудових прав працівників в умовах ринкової економіки (теоретично-правовий аспект): Автореф. дисертації на здобуття наук. ступ. к.ю.н. — Харків, 2005.
10. Петроє О.М. Ґенеза ідеї соціального діалогу: загальноєвропейський контекст. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ingedu/2012_45/124-138.pdf.
11. Посібник з процедур, що стосуються міжнародних конвенцій і рекомендацій про працю. Переклад з англ. — Київ: Міленіум, 2002. — 52 с.
12. Прокопенко В. Правове становище профспілок: сьогодення і перспективи // Право України. — 1999. — № 6. — С. 106.
13. Процевський О. Трансформація прав профспілок України: реальність чи вимисел // Право України. — 1996. — № 7.
14. Рибницький Г.В. Колективний договір в умовах ринкової економіки: Автореф. дисертації на здобуття наук. ступ. к.ю.н. — Харків, 2005.
15. Середа О.Г. Проблеми правового регулювання діяльності організацій роботодавців // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. — Харків: Нац. юрид. акад. України. — Вип. 61. — С. 100-105.
16. Стадник М. П. Формування і розвиток законодавства з питань розв’язання колективних трудових спорів // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Під ред. Н. М. Хуторян. — К.: Ін Юре, 1999.
- Трюхан О.А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.А. Трюхан ; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2006. — 20 с. — укp.
18. Цесарський Ф.А. Захисна функція профспілок, форми її реалізації: Автореф. дисертації на здобуття наук. ступ. к.ю.н. — Харків, 2004.
19. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: Автореф. дисертації на здобуття наук. ступ. д.ю.н. — Харків, 2002.
20. Чумаченько І.М. Особливості соціального партнерства та функції профспілок в сучасних умовах ринкової економіки // Право і безпека. — 2004. — № 3. — С. 148-153.
21. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект: Монографія. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — 328 с.
22. Швець Н.М. Право на страйк та умови його реалізації. — Х.: Право, 2009. — 224 с.
23. Ярошенко О. Щодо права роботодавців на об’єднання // Право України. — 1998. — № 5. — C. 76-78.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 71; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!