Кодекс законів про працю 1922 року
Кодекс законів про працю УСРР, як відмічалось, повністю відповідав КЗпП РСФРР і введений з ним в один день – 19.11.1922. Складався з 17 розділів і 192 статей. Проголошувалось, що норми Кодексу поширюються на всіх осіб, які працюють за наймом і є обов’язковими для всіх підприємств, установ, господарств незалежно від форм власності, для всіх, хто застосовує найману працю за винагороду. Проголошувались недійсними договори і угоди про працю, які погіршували умови праці в порівняні з нормами Кодексу. Наймання і надавання робочої сили проводилося виключно на основі добровільної згоди працівників. Трудова повинність могла застосовуватись у виняткових випадках (для боротьби зі стихійним лихом, при недостатності робочої сили для здійснення найважливіших державних завдань), лише на підставі спеціальних постанов РНК УСРР або уповноважених ним органів.
Наймання робочої сили проводилось через органи Уповнаркомпраці, тобто встановлювалась монополія державної біржі праці, що розглядалась як “охорона трудящих від експлуатації їх капіталістичними елементами”, боротьба з безробіттям1. Основними формами залучення до праці були колективні трудові договори. Регламентувались правила укладання останніх, порядок їх виконання, наслідки порушення. Значна увага присвячена ПВТР, нормам виробітку, підставам і розміру оплати праці (не менше обов’язкового мінімуму, встановленого для даної категорії праці державою), гарантіям і компенсаціям.
|
|
|
Тривалість нормативного робочого дня за КЗпП становила 8 годин. Пільги були встановлені для неповнолітніх (16-18 рр.), тих, хто працював на підземних роботах, для осіб розумової і конторської праці (6-год. робочий день). Надурочна робота, як правило, не допускалась. Всім трудящим надавався щотижневий безперервний відпочинок тривалістю не менше 42 годин, а також у святкові дні (6 днів на рік), чергова щорічна відпустка із збереженням заробітку.
КЗпП регулював питання учнівства, праці жінок і неповнолітніх, охорону праці, розгляд і розв’язання спорів про порушення трудового законодавства і щодо застосування найманої праці (в примусовому порядку – в особливих сесіях нарсудів або в примирному порядку – в примирних номерах, третейських судах, розцінково-конфліктних комісіях). Заборонив застосування праці жінок і неповнолітніх на важких і шкідливих виробництвах і підземних роботах, на нічних змінах, категорично заборонив нічну і надурочну роботу вагітних і матерів, які годують груддю, встановлював пільги для останніх.
Не дозволявся прийом на роботу осіб, молодших за 16 років; для неповнолітніх у виняткових випадках встановлювався 4-годинний робочий день. Уповнаркомпраці і Південбюро ВЦРПС мали право регулювати мінімальну кількість неповнолітніх для окремих галузей промисловості. Встановлював, що жодне підприємство не зможе бути відкрито, пущено в хід або переведено в інше приміщення без санкції органів охорони праці та санітарно-промислового і технагляду.
|
|
|
Детально регламентувались права профспілок на виробництві, їм надавалось право виступати перед різними органами від імені найманих працівників бути їх представниками з усіх питань праці і побуту, визначались їх обв’язки та обов’язки адміністрації у справі сприяння роботі профспілок.
КЗпП соціальне страхування поширював на всіх осіб найманої праці, незалежно від місця роботи, їх характеру й тривалості способів розрахунку з працівниками. Соцстрахування охоплювало:
- подання лікарської допомоги;
- видача допомоги по безробіттю;
- видача додаткової допомоги;
- видача допомоги по безробіттю;
- видача допомоги по інвалідності;
- видача допомоги членам сім’ї трудящих за наймом у разі смерті або безвісної відсутності їх годувальника.
Страхові внески до фонду соцстраху вносилися наймодавцями. Заборонялися будь-які обкладення і вирахування із зарплати працівників на проведення їх соцстрахування.
КЗпП став основним нормативним актом, на основі якого відбувалося регулювання трудових відносин у початковий період непу. Але згодом в УСРР почали набувати силу загальносоюзні акти в галузі трудового права. Загалом КЗпП УСРР 1922 року став міцною базою чіткого і ясного регулювання трудових відносин, важливим засобом забезпечення інтересів всіх працюючих.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 778; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!