Зміст і значення робочого проектування в землеустрої.



Робочий проект (РП) є суміщеною стадією проектування, який призначений для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта.

Робочий проект розробляється на основі погодженої плану­вальної документації, державних програм розвитку галузі, завдань на проектування, архітектурно-планувальних завдань, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робочий проект складається із:

- пояснювальної записки з техніко-економічними показниками;

- робочих креслень;

- кошторисної документації;

- розділу організації будівництва;

- оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

Пояснювальна записка може викладатися на листах загальних даних відповідного розділу робочого проекту.

Усі матеріали робочого проекту видаються замовнику в чотирьох примірниках.

Робочий проект підлягає погодженню з:

- районним відділом земельних ресурсів і органами містобу­дування і архітектури;

-органами місцевого самоуправління, які видали технічні умови на підключення до джерел постачання або інженерних комунікацій.

Робочий проект до його затвердження підлягає обов'язковій державній експертизі відповідно до діючого законодавства.

Подання проектної документації на погодження, експертизу і затвердження є обов'язком замовника і виконується за його рахунок. Проектувальник зобов'язаний захищати проектні рішення.

Проектна документація вступає в силу після її затвердження інвестором (замовником).

Завдання на проектування затверджує замовник, а погоджує проектувальник. Зміст завдання на проектування може змінюватися згідно з особливостями об'єктів, що проектуються і умов будівництва.

Після отримання завдання на проектування на об'єкт проекту­вання виїжджають вишукувальники - топографи, ґрунтознавці, геоло­ги, гідрологи залежно від проекту, що буде розроблятися. Після проведення робіт вишикувальники здають звіти головному інженеру проекту, на підставі яких будуть прийматися проектні рішення і прово­дитися інженерні розрахунки.

Проектувальники детально вивчають всі представлені вихідні матеріали і приступають до проектування. Всі проектні рішення повинні відповідати нормативним документам – ДБН, СНиП.

Далі проектувальники роблять підрахунки об'ємів робіт запроектованих заходів. Об'єми робіт необхідно підраховувати дуже детально, тому що це впливатиме на вартість будівництва.

Маючи об'єми робіт, складається кошторисна документація. Кошториси бувають локальні, об'єктні та зведений кошторис.

Локальні кошториси складаються на конкретний вид робіт. Наприклад, кошторис на виніс проекту в натуру, культуртехнічні роботи та інші. Об'єктні кошториси складаються на підставі локальних кошторисів на окрему групу робіт. Наприклад, земляні роботи, гідротехнічні роботи та інші. Зведений кошторис складається на підставі об'єктних кошторисів. У зведений кошторис також вклю­чаються затрати на проектно-вишукувальні роботи, тимчасові будівлі та споруди, утримання дирекції, авторський нагляд, подорожчання на зимовий характер робіт та інше.

У якості показника економічної ефективності запроектованих заходів приймають строк окупності капіталовкладень. Також, показниками економічної ефективності можуть бути: рентабельність, фондовіддача, собівартість, коефіцієнт земельного використання.

 

Види та методика розробки робочих проектів.

Робочі проекти дозволяють землекористуванням та землеволодінням , господарським способом та за допомогою підрядних організацій поетапно здійснювати багато розробок, передбачених в проектах міжгосподарського та внутрігосподарського землеустрою, перш всього пов’язані з освоєнням земель, їх покращенням і охороною, розміщенням різних об’єктів будівництва і влаштуванням території угідь.

Основні види робочих проектів:                                                                                                                                                          

- впорядкування присадибних земель;

- будівництво внутрігосподарських шляхів та обладнання основних скотопрогонів;

- будівництво ставків і водоймищ;

- устрій лиманів;

- зрошення земель;

- осушення земель;

- рекультивація земель та покращення малопродуктивних угідь зі знятим родючим шаром;

- терасування крутих схилів;

- меліорація солончакових ґрунтів;

- капітальне планування земель з переустроєм ірігаціонної мережи;

- культуртехнічні заходи;

- прискорене залуження крутих схилів;

- будівництво протиерозійних гідротехнічних і протиселевих споруд;

- облісення пісків, ярів, ям та інших земель, непридатних для сільськогосподарського використання;

- створення полезахисних лісосмуг;

- здійснення протиерозійних агротехнічних заходів;

- планування польових станів;

- обладнання джерел польового та пасовищного водопостачання;

- устрій території та закладка багаторічних насаджень;

- створення та устрій території зрошуваних культурних пасовищ та сіножать;

- планування колективних садів;

- освоєння земель та устрій території підсобних господарств, промислових та інших підприємств і організацій.

Більшість робочих проектів складається на основі схем та проектів внутрігосподарського землеустрою.

Зміст робочих проектів в кожному районі і господарстві залежить від зонального розміщення, спеціалізації і міжгосподарських зв’язків, економічних, природних та інших особливостей об’єктів проектування. В перелік елементів включають ті структурні чистини по яким необхідно скласти робочі креслення, кошторисні розрахунки для фінансування і практичної реалізації.

Порядок і зміст робіт по різним видам проектів відрізняється. Процес проектування ведеться поетапно. Робляться камеральні та польові підготовчі роботи. Аналізується зібраний матеріал і визначається їх повнота і якість, потім складається завдання на розробку проекту, яке затверджується в установленому порядку. При розробці використовують необхідні нормативні документи , інструкції та інше. в заключені виконують техніко-економічні розрахунки.

Складання проекту включає розміщення на плані його елементів і розрахунково-пояснювальну записку.

Записка складається:

- розрахунок об’ємів робіт;

- потреба в робочій силі;

- потреба в матеріальних ресурсах.

Якщо це об’єкти які забезпечують сільськогосподарську продукцію встановлюють :

- плануєму врожайність;

- валові збори та їх розподіл;

- собівартість продукції;

- вартість товарної продукції;

- затрати праці;

- ефективність капітальних вкладень;

- термін окупності.

 


Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 555; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!