Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
1. Похідні сульфонілсечовини — букарбан, бутамід, глібенкламід (манініл), гліквідон (глюренорм), гліклазид (діабетон).
2. Бігуаніди — глібутид (адебіт, буформін), метформін (сіофор).
3. Різної будови — глюкобай (акарбоза), ізодибут.
Похідні сульфонілсечовини (букарбан, бутамід тощо) стимулюють утворення ендогенного інсуліну в підшлунковій залозі.
Бігуаніди та препарати різної будови (глібутид тощо) підвищують споживання глюкози тканинами, зменшують усмоктування глюкози в травному каналі.
Застосовують для лікування інсулінонезалежного діабету, хворим з ожирінням на фоні діабету І типу, під час комбінованої терапії діабету.
4. Глюкокортикоїди, або глюкокортикостероїди— гормони кіркової речовини надниркових залоз, що впливають на всі види обміну речовин.
Класифікація глюкокортикостероїдів (ГКС)
ГКС пероральні та ін'єкційні.
1.1. Природного походження — гідрокортизон (кортизол),
кортизон.
1.2.Синтетичні ГКС — преднізолон (мазипредон), метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.
2. ГКС інгаляційні — пульмікорт (будезонід), бекломет (беклометазон), інгакорт (флунізолід).
3. ГКС для зовнішнього застосування — апулеїн (будезонід),
фторокорт (кеналог, тріамцинолон), деперзолон (преднізолон, мазипредон), кутерид (бетаметазон), синафлан,
флуцинар, лоринден, локакортен, синалар.
Фармакологічна дія ГКС:
— протизапальна;
|
|
|
— протиалергійна;
— протишокова;
— імунодепресивна (пригнічують утворення антитіл, імуногенез);
— антитоксична;
— пригнічують синтез лімфоїдної та сполучної тканин.
Преднізолон (мазипредон) — синтетичний ГКС, активніший за гідрокортизон у 2—3 рази.
Застосовують для лікування ревматизму, колагенозів (захворювань сполучної тканини — системний червоний вовчак, склеродермія), бронхіальної астми, тяжких алергійних реакцій, шоку, колапсу різного типу (травматичний, алергійний, геморагічний, септичний, кардіогенний шок), при трансплантації органів тощо.
Побічна дія — стероїдний діабет, стероїдна виразка шлунка, схильність до інфекцій, набряки, артеріальна гіпертензія, остеопороз, перезподіл жирової тканини, психози,синдром відміни.
Протипоказаний при виразковій хворобі, інфекційних захворюваннях, цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії, еклампсії, у період вагітності.
Терапію ГКС проводять тоді, коли всі інші методики вже вичерпано. У гострих випадках її здійснюють за життєвими показаннями. Ці обмеження пов'язані з великою кількістю і тяжкістю ускладнень. У всіх гострих випадках ГКС вводять короткочасно (1-3 дні) у великих дозах – від 0,2 -1,0 на добу у перерахунку на преднізолон. При хронічних захворюваннях ГКС призначають на термін від 4 -6 тижнів і більше в дозі 0,02 – 0,05 на добу. При тривалому застосуванні ГКС перед їх відміною дозу препарату поступово зменшують. Це роблять з метою профілактики синдрому відміни (гостра недостатність кіркової речовини надниркових залоз, загострення основного захворювання)
|
|
|
ГКС інгаляційні застосовують при нападах бронхіальнї астми, бронхоспазмах.
ГКС для зовнішнього застосування використовують у вигляді мазі при алергійному дерматиті, псоріазі, нейродермітах, інфекційно-запальних хворобах шкіри; у вигляді мазі для очей і крапель – при алергійних кон'юнктивітах тощо.
Протипоказані при вірусних ураженнях шкіри і слизових оболонок.
5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- естрогени;
- гестагени.
Естрогени продукуються в яєчниках. Вони стимулюють розвиток жіночих статевих ознак, спричинюють проліферацію ендометрія (зміни в ендотелії, що сприяють імплантації заплідненої яйцеклітини).
Класифікація естрогенів
1. Стероїдні естрогени – естрон (фолікулін), естрадіол, естріол (овестин), етинілестрадіол (мікрофолін).
2. Нестероїдні естрогени – синестрол (гексестрол), диместрол.
|
|
|
Естрон (фолікулін) – природний фолікулярний гормон у вигляді олійного розчину.
Застосовують при гіпоплазії, недорозвиненні статевих органів (інфантилізмі), дис - і аменореї (розладах менструального циклу), для стимуляції пологів, при патологічному клімаксі.
Побічна дія – маткові кровотечі.
Гестагенні гормони (прогестини – від лат.pro gestatio – для вагітності) виробляються жовтим тілом яєчників. Їх фізіологічна роль – сприяння збереженню вагітності у І триместрі.
Класифікація гестагенів
Натуральний прогестерон.
Синтетичні прогестагени.
2.1.Структурно близькі до прогестинів – дидрогестерон (дуфастон), медроксипрогестерону ацетат, мегестролу ацетат, медрогестон.
2.2.Структурно близькі до тестостерону – алілестренол (туринал),норетистерон (норколут), лівоноргестрел, етинодіол.
Прогестерон - гормон жовтого тіла яєчників.
Застосовують при невиношуванні плода (для його збереження), безплідності, дисменореї, гіперпластичних процесах у міометрії (маткових кровотечах), ендометріозі, патологічному клімаксі.
Побічна дія внаслідок тривалого застосування – маскулінізація плода жіночої статі, підвищення А/Т, набряки.
6. Контрацептивні (протизаплідні) засоби – це гормональні препарати, які застосовують для запобігання небажаній вагітності.
Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 326; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!