IV. Закріплення вивченого матеріалу



Виразне читання віршів І. Гнатюка, М. Петренка про долю України

Чи співзвучні ідеї віршованих творів П. Тичини, І. Гнатюка, М. Петренка

з думами, настроями, які викликала у вас картина В. Павліщука?                    

«ЦИТЬТЕ, ВІТРИ! ЦИТЬТЕ, БУЙНІ!..»

Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!

В лузі не гудіте!

Моє горе лягло спати,

Так не побудіте.

Ох, заснуло воно в серці,

Як в норі гадюка;

Наче легше мені стало,

Наче менше мука.

Цитьте, вітри! Цитьте буйні!

Горя не будіте!

Дайте мені, молодому,

Хоч на час спочити!

Бо те горе нескінченне,

Боже, надоїло;

Чую, серденько від його

В крові закипіло.

Що ж те горе колихало,

Від чого заснуло?

Мабуть, мила чорнобрива

К серцю пригорнула?

Сеї ласки я не знаю,

В сьому не кохаюсь:

Коли тяжко мені стане,

К дубу пригортаюсь!

Моє горе, моє люте

Вздохи колихали;

Сльози, пісні жалісливі

Його присипляли.

Уморили моє горе

Не жарти дівочі:

Ох,

Вибили його з сили

Безсонії ночі.

Цитьте ж, вітри, не гудіте,

Нехай йому спиться!

Мука мені, як проснеться:

Душа розболиться!

Ой, загули буйні вітри,

Похилились лози:

Чую, де ж мої сльози?

(М. Петренко)

Наболівся думами і словом,

Саднами душі і мозолів,

Як не бився з лихом стоголовим,

Але ще живу — не відболів.

Ще в чаду людського безголів’я

Хрипну з крику — ридма, як німий, —

Ні, душею ще не відболів я,

Не змирився з вироком «Амінь».

Ще не зрікся болю, хоч камінно

Щелепи знеболюють його, —

Ним же я вростаю в Україну

З кляпом в горлі стогону свого.

І, не ставши перекотиполем,

Перейшовши в землю чи в траву,

Оживу невибіленим болем,

У болючім слові оживу.

(І. Гнатюк)

Слово вчителя

Гіркота обману, образ розтерзаної України постає у творах П. Тичини 1918–1919 рр. Поет, як багато його сучасників, опинився на роздоріжжі.

З одного боку, П. Тичина вірив, що революція принесе українцям соціальне, національне й духовне визволення:

Вставай, хто серцем кучерявий!

Нова республіко, гряди!

З іншого, поет усвідомлює:

Не будь ніколи раю

У цім криваві краю…

Загострене сприйняття навколишнього передчуття біди, пекучий біль за Україну народжують рядки:

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

А трагедія на Україні тим часом розгоралася…

Поетична хвилина пам’яті

Заздалегідь підготовлений учень читає «Хвала поетові» М. Стельмаха.

V. Домашнє завдання

Скласти електронні презентації життєпису П. Тичини, його творів.


Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 119; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!