IV. Закріплення вивченого матеріалу
Виразне читання віршів І. Гнатюка, М. Петренка про долю України
Чи співзвучні ідеї віршованих творів П. Тичини, І. Гнатюка, М. Петренка
з думами, настроями, які викликала у вас картина В. Павліщука?
«ЦИТЬТЕ, ВІТРИ! ЦИТЬТЕ, БУЙНІ!..»
Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!
В лузі не гудіте!
Моє горе лягло спати,
Так не побудіте.
Ох, заснуло воно в серці,
Як в норі гадюка;
Наче легше мені стало,
Наче менше мука.
Цитьте, вітри! Цитьте буйні!
Горя не будіте!
Дайте мені, молодому,
Хоч на час спочити!
Бо те горе нескінченне,
Боже, надоїло;
Чую, серденько від його
В крові закипіло.
Що ж те горе колихало,
Від чого заснуло?
Мабуть, мила чорнобрива
К серцю пригорнула?
Сеї ласки я не знаю,
В сьому не кохаюсь:
Коли тяжко мені стане,
К дубу пригортаюсь!
Моє горе, моє люте
Вздохи колихали;
Сльози, пісні жалісливі
Його присипляли.
Уморили моє горе
Не жарти дівочі:
Ох,
Вибили його з сили
Безсонії ночі.
Цитьте ж, вітри, не гудіте,
Нехай йому спиться!
Мука мені, як проснеться:
Душа розболиться!
Ой, загули буйні вітри,
Похилились лози:
Чую, де ж мої сльози?
(М. Петренко)
Наболівся думами і словом,
Саднами душі і мозолів,
Як не бився з лихом стоголовим,
Але ще живу — не відболів.
Ще в чаду людського безголів’я
Хрипну з крику — ридма, як німий, —
Ні, душею ще не відболів я,
Не змирився з вироком «Амінь».
Ще не зрікся болю, хоч камінно
|
|
|
Щелепи знеболюють його, —
Ним же я вростаю в Україну
З кляпом в горлі стогону свого.
І, не ставши перекотиполем,
Перейшовши в землю чи в траву,
Оживу невибіленим болем,
У болючім слові оживу.
(І. Гнатюк)
Слово вчителя
Гіркота обману, образ розтерзаної України постає у творах П. Тичини 1918–1919 рр. Поет, як багато його сучасників, опинився на роздоріжжі.
З одного боку, П. Тичина вірив, що революція принесе українцям соціальне, національне й духовне визволення:
Вставай, хто серцем кучерявий!
Нова республіко, гряди!
З іншого, поет усвідомлює:
Не будь ніколи раю
У цім криваві краю…
Загострене сприйняття навколишнього передчуття біди, пекучий біль за Україну народжують рядки:
Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?
Хто ж так люто кинув на поталу нас?
А трагедія на Україні тим часом розгоралася…
Поетична хвилина пам’яті
Заздалегідь підготовлений учень читає «Хвала поетові» М. Стельмаха.
V. Домашнє завдання
Скласти електронні презентації життєпису П. Тичини, його творів.
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 119; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!