М’які лікарські форми. Аерозолі.
План
1. Загальна характеристика м’яких лікарських форм, їх класифікація.
2. Технологія приготування і виписування м’яких лікарських форм
2.1 Мазей;
2.2 Паст;
2.3 Лініментів;
2.4 Кашок;
2.5 Суппозиторіїв.
3.Аерозолі їх значення та практичне застосування.
¨ Література
1.Гальчинська О. К. Фармакологія. – К.: Аграрна освіта, 2013. – 64 – 74, 77 – 79с.
2.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта, 2001. – 269 - 290 с.
Мазь ( Unguentum)– м’яка лікарська форма, що має в’язку консистенцію і призначена для зовнішнього застосування.
Мазі одержують змішуванням різних лікарських речовин з формотворними речовинами (мазевими основами). Як мазеві основи беруть: вазелін (Vaselinum), вазелінове масло, або рідкий парафін (Oleum Vaselini, Paraffinum liguidum), твердий парафін (Paraffinum solidum).
З жирів тваринного походження для мазевих основ найчастіше використовують очищений свинячий жир (Adeps suillus) інколи використовують волове сало (Sebum bovi) і гусячий жир.
З рослинних олій до складу мазевих основ включають соняшникову олію, персикову.
Для виготовлення мазевих основ використовують також віск, безводний і водний ланолін (Lanolinum).
Розрізняють прості і складні мазі. Прості мазі складаються з однієї діючої й однієї формотворної речовини. Тепер більшість простих і складних мазей випускається фармацевтичною промисловістю в готовому вигляді. Їх виписують тільки в скороченій формі без зазначення складу офіцинально.
|
|
|
Скорочений пропис
Rp.: Unguenti Sulfuris 30 % - 50.0
D. S. Зовнішнє.
Розгорнутий пропис
Rp.: Sulfuris 15.0
Vaselini ad 50.0
M.f. unguentum
D. S. Зовнішнє.
Пасти ( Pastae) – це різновидність мазі, що містить не менше як 25% порошкоподібних речовин.
Пасти належать до не дозованих лікарських форм, тому в прописі зазначають загальну їх кількість . Магістральні пасти виписують тільки в розгорнутій формі із зазначенням усіх інгредієнтів та їх кількості. Рецепт (після пропису) закінчують словами – змішай щоб утворилась паста. Якщо порошкоподібних речовин у пасті менше ніж 25%, до неї додають тальк, білу глину, крохмаль.
Технологія виготовлення пасти така сама, як і мазі. Розчинні лікарські речовини спочатку розчиняють у відповідній рідині, а нерозчинні – розтирають в найдрібніший порошок. Якщо порошкоподібних речовин кілька, в тому числі й індиферентних, то їх спочатку змішують. Основу пасти розплавляють на водяні бані, наполовину остуджують, а потім змішують з діючими речовинами, які знаходяться в нагрітій ступці, і розтирають суміш до однорідної маси.
Пасти характеризуються вираженою підсушувальною, адсорбуючою і протизапальною дією. Застосовуються зовні. Пропис рецептів такий як і мазей.
|
|
|
Лініменти ( Linimentum) – рідка мазь, призначена для зовнішнього застосування. Більшість лініментів – це однорідні суміші у вигляді густих рідин. Ними можуть бути емульсії, суспензії. Вони можуть бути у вигляді студенистої маси, що плавиться при температурі тіла.
Виготовляють лініменти змішуванням складових частин у ступці або речовин, що легко змішуються, у склянках.
Для виготовлення їх найчастіше використовують: розчин аміаку, скипидар, хлороформ, олію блекоти, камфорний спирт.
Офіцинальні лініменти виписують за скороченою формою
Rp.: Linimenti Synthomycini 5%- 50.0
D.S. Зовнішньє. Наносити на поверхню рани два рази в день.
Магістральні лініменти виписують у розгорнутій формі
Rp.: Sulfuris 15.0
Chloroformii 30.0
Vaselini ad 50.0
M.f. linimentum
D. S. Зовнішнє.
Кашк A ( E lectuarium ) – м’яка лікарська форма, призначається для внутрішнього застосування. Має консистенцію густого меду.
До складу кашки входять лікарські і формотворні речовини. З формотворних використовують ті самі речовини, що і при виготовленні болюсів, пілюль, зокрема житнє борошно, порошок алтейного кореню, воду.
|
|
|
Виготовляють кашки перед вживанням, а в окремих випадках за 1 – 2 дні до приймання. Зберігають у сухому прохолодному місці в банках. Для виготовлення їх спочатку змішують порошкоподібні лікарські і формотворні речовини в ступці. Потім додають рідкі формотворні речовини і знову змішують до однорідної маси. Кількість формотворних речовин у рецепті не зазначають, а пишуть скільки потрібно, а далі щоб утворилась кашка.
Консистенція кашки може бути густа, як м’якуш хліба, або рідка, як свіжий мед.
Дають кашки частіше свиням, м’ясоїдним тваринам, рідше коням і рогатій худобі за допомогою шпателя на корінь язика.
Виписують кашки у розгорнутій формі.
Приклад виписування кашки:
Rp.: Analgini 3.0
Farinae secalinae et
Aquae coctae q. s.
M.f . electuarium molle
D. S. Внутрішньо.
Супозиторії ( Suppositorium) – дозовані лікарські форми. Вони тверді при кімнатній температурі і розплавляються при температурі тіла тварини.
Розрізняють супозиторії ректальні (свічки) suppositoria rectalis, вагінальні suppositoria vaginalia , палички bacilli.
Супозиторії бувають різної форми: циліндричної або конічної – для введення в пряму кишку; кулясті або яйцеподібні – для введення у вагіну; паличкоподібні – для введення у сечівник.
|
|
|
Як формотворну основу для виготовлення супозиторіїв використовують масло какао (Oleum Cacao), офіцинальну основу бутирол (Butirolum), желатино – гліцеринову суміші. Лікарські речовини в супозиторіях застосовують для місцевої, а в ректальних супозиторіях – інколи для резорбтивної дії.
Тепер більшість супозиторіїв випускають у готовому вигляді.
Супозиторії, що випускаються фармацевтичною промисловістю, як і всі офіцинальні лікарські форми, виписують у скороченій формі. При цьому пропис починається з назви лікарської форми. Після прийменника cum (з) пишуть назву лікарської речовини та її дозу. Рецепт закінчується приписом D.t.d N і сигнатурою.
Зразок рецепта
Rp.: Suppositorii cum Іchthуoli 0.1
D.t.d. N 6.
S. ректално.
Розгорнута форма рецепт
Rp.: Analgini 3.0
Olei Cacao q.s.
M. f . suppositorium rectalia
D.t.d. N 6.
S. Ректально.
Аерозолі – це дуже дрібні частинки твердих або рідких речовин, які знаходяться в газоподібному середовищі у зваженому стані. Їх поділяють на тумани і дими.
Дими звичайно містять тверді частки, а тумани – крапельки рідких речовин, що знаходяться в постійному русі. Використовують аерозолі для інгаляції або для зовнішнього застосування. Одержують їх за допомогою аерозольних балонів, аерозольних генераторів і розпилювачів.
Аерозольні балони це металева ємність циліндричної форми з спеціальними балонами де знаходиться лікарський препарат і пропеллент, що витискує його із балона. Як пропеллент найчастіше використовують зріджений фреон. Вказана суміш знаходиться в балоні під тиском 2 – 3 атмосфери і виділяється назовні у вигляді аерозолю при натискуванні на клапан. Перевага аерозольних балонів полягає в тому, що вони зручні для використання, портативні, надійно захищені від висихання і забруднення.
Аерозольні генератори – апарати спеціальної конструкції для одержання аерозолів. За принципом дії вони бувають механічні і термомеханічні.
Аерозольні розпилювачі бувають різної конструкції. Принцип їх роботи полягає в тому, що із компресора під тиском 0,5 – 1,5 атмосфери в розпилювач подається стиснуте повітря, під дією якого рідкі речовини перетворюються у найдрібніші частинки, які заповнюють приміщення.
Залежно від природи частинок розрізняють аерозолі бактеріальні, дезінфікуючі, хіміотерапевтичні, протигельмінтні, антидотні тощо. Аерозольний метод застосування лікарських речовин досить перспективний.
? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Дати визначення що таке мазь?
2.Технологія виготовлення та виписування мазей.
3. Дати визначення що таке паста
4.Технологія виготовлення та виписування паст.
5.Дати визначення що таке лінімент?
6.Технологія виготовлення та виписування лініментів.
7.Технологія виготовлення та виписування кашок.
8.Технологія виготовлення та виписування свічок.
9.Значення та застосування аерозолей.
ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ
Фармакодинаміка.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 417; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!