Поняття та значення фінансової стійкості та ділової активності в сучасних умовах господарювання
Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які відображають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання капіталу, його реальні та потенційні фінансові можливості. Він є синтетичним показником, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства. У свою чергу фінансовий стан підприємства прямо залежить від результатів його діяльності. Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, неповного та неритмічного забезпечення необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед найманими працівниками, власниками та державою.
Розуміння сутності поняття “фінансова стійкість” дуже важливе, бо визначає підхід до його оцінки, вимірювання й управління, виявляє необхідні умови для успішної фінансово-господарської діяльності.
Огляд і аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати [1;33;34;37;64;65], що серед науковців немає єдиної точки зору щодо трактування категорій «фінансова стійкість» і «ділова активність». Дана ситуація негативно впливає на аналітичні процеси, не дає змоги задовольнити потреби підприємств в розробці фінансової стратегії. Розуміння сутності цих категорій дуже важливе, бо визначає підхід до їх оцінки, вимірювання й управління, виявляє необхідні умови для успішної діяльності.
|
|
|
Крім поняття «фінансова стійкість підприємства» з’являються інші терміни - “фінансова стабільність”, “фінансова сталість”, “фінансова рівновага”, “ринкова стійкість”, “фінансова спроможність”, “економічна спроможність”, “економічна стійкість”, “виробничо-фінансова стійкість”, “організаційно-фінансова стійкість”, “фінансово-економічна стійкість” тощо.
Аналізуючи суть перерахованих понять даних дослідниками, можна виявити два основних підходи до їх розуміння.
Перший - пов’язаний з загальною фінансовою структурою капіталу підприємства, його залежністю від зовнішніх кредиторів і інвесторів.Він ґрунтується на єдиному визначенні категорії «фінансова стійкість», трактуючи її як стан фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, що забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого ризику.
|
|
|
Другий підхід передбачає розуміння даної категорії не тільки з позиції стійкості капіталу, а також ресурсної стійкості підприємства і стійкості управлінння ( адекватність організаційної та виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринковій кон'юнктурі).
Фінансова стійкість, яка визначається загальною фінансовою структурою капіталу підприємства, ґрунтується на дотриманні таких принципів
[34] :
Принцип 1. Раціональна політика залучення позиченого капіталу (незалежність).
Принцип 2. Необхідна достатність прибутковості функціонування капіталу (прибутковість).
Принцип 3. Підтримка ліквідність функціонуючого капіталу на оптимально необхідному рівні (ліквідність),
Принцип 4. Необхідний рівень динамізму функціонування капіталу, ділової та ринкової активності підприємства.
Принцип раціональної політики залучення позиченого капіталу(незалежності) ґрунтується на ефекті фінансового важеля, і необхідності забезпечення незалежності суб'єкта господарювання від зовнішніх кредиторів з метою запобігання його банкрутству.
Принципнеобхідної достатності прибутковості функціонування капіталу (прибутковості)передбачає, що рівень економічної рентабельності повинен забезпечувати нарощування власного капіталу підприємства у розмірі, необхідному для його стійкого функціонування, яке містить у собі: 1)відновлення основних засобів і довгострокові фінансові вкладення; 2)поповнення власних оборотних засобів, достатніх для підтримки поточної ліквідності і забезпечення незалежності підприємства; 3)виплати дивідендів на рівні, що задовольняє інтереси акціонерів (власників); 4)матеріальне стимулювання найманих робітників підприємства.
|
|
|
Принцип підтримки ліквідності функціонуючого капіталу наоптимально необхідному рівні (ліквідності) передбачає дотримання певного співвідношення між групами зпозичених та власних коштів і їх розміщенням.
Принцип необхідною рівня динамізму функціонування капіталу передбачає достатність швидкості оборотності функціонування капіталу по всіх його фазах. У протилежному випадку підприємство починає втрачати ліквідність, а відтак — незалежність і стійкість.
Наведені вище чотири принципи фінансової стійкості функціонування підприємства, вимірюються за допомогою показників, які будуть розглянуті нижче, .
У процесі аналітичного дослідження необхідно вирішити наступні завдання:
|
|
|
проаналізувати залежність підприємства від позичених коштів;
встановити рівень автономії підприємства, тобто рівень його незалежності від зовнішніх джерел фінансування;
оцінити рівень достатності власних фінансових ресурсів для формування майна підприємства;
виявити частку власного капіталу, який знаходиться в мобільній формі;
визначити забезпеченість матеріальних активів власним оборотним капіталом, виявити надлишок чи нестачу останнього та оцінити наслідки;
визначити рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами праці;
оцінити показники платоспроможності і ліквідності підприємства;
систематизувати основні фактори, що зумовлюють кризовий стан фінансового розвитку підприємства та розробити заходи фінансової стабілізації;
оцінити рівень ділової та ринкової активності підприємства і запропонувати шляхи його росту;
спрогнозувати напрямки розвитку фінансової стійкості і розробити рекомендації щодо її підвищення.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!