Економічна характеристика активів



Для здійснення своєї діяльності підприємство повинно володіти певним майном. Майно у всіх його видах називається активами. Вартість активів відображена у балансі підприємства. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до визнання та розкриття його статей визначаються П(С)БО 2.

Згідно з П(С)БО 2 п.4 активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому. Отже, активи – це не всі ресурси, що є у підприємства, а лише ті, які принесуть йому в майбутньому економічну вигоду. Якщо на дату складання балансу актив не є джерелом вигоди (не може бути використаний чи проданий), він не може бути відображений у балансі, а має бути списаний на витрати, що будуть відображені в «Звіті про фінансові результати» в складі інших операційних витрат.

Для кращого сприйняття і розуміння даних фінансової звітності, задоволення інформаційних потреб широкого кола споживачів активи класифікують за різними ознаками, основними серед них є ті, які наведені на рис. 2.24.

Порядзпоняттям «активи», векономічній літературі зустрічається поняття «капітал». У теоретичному аспекті капітал є специфічною економічною категорією, яка в економічній теорії трактується як вартість, що приносить додаткову вартість. Тому, з точки зору фінансового аналізу, капітал – це засоби, вкладені суб’єктом господарювання в свої активи для початку або продовження господарської діяльності з метою отримання прибутку. В такому розумінні поняття «активи» і «капітал» є тотожними.

Актив балансу відображає напрям розміщення капіталу, його предметно-речовий склад. Він визначає капітал як сукупність матеріальних, нематеріальних, грошових цінностей. З цих позицій капітал ділиться на основний і оборотний (рис. 2.25).

Основний капітал – це зв’язаний, немобільний, на довгий час виведений з обороту (іммобілізований) капітал. Він пов’язаний з вкладеннями підприємства з довготерміновою метою в нерухомість, акції, облігації, нематеріальні цінності. Тому в його складі виділяють такі активи: нематеріальні, матеріальні (основні засоби, незавершене будівництво), фінансові (довгострокові фінансові інвестиції та довгострокова дебіторська заборгованість) та інші необоротні активи.

Рис. 2.24 Класифікація активів підприємства

 

Рис. 2.25. Загальна структура капіталу підприємства

Оборотний капітал – це капітал, який постійно знаходиться в обороті і споживається в процесі одного операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дня складання балансу. Оцінюючи майновий стан по оборотному капіталу, можна виділити наступні групи активів: матеріальні активи (запаси), фінансові активи (грошові кошти, дебіторська заборгованість та поточні фінансові інвестиції).

Загальна вартість майна (обсяг капіталу) підприємства, що перебуває в різних фізичних формах, дорівнює валюті балансу (форма №1, рядок 280 або 640).

Пасив балансу відображає склад капіталу з позицій власності – власний і позичений.

 

Підсумок активу балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу (рис. 2.26).

 

Рис. 2.26. Основне балансове рівняння

 

 

7.2. Значення, завдання та інформаційне забезпечення
аналізу активів підприємства

Фінансовий стан підприємства – це сукупність показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про обсяг, структуру та якість активів. Забезпеченість підприємства активами і їх ріст характеризує масштаби його діяльності та рівень надійності, відображає здатність адаптуватися до змін зовнішнього середовища, створює широкі можливості для поліпшення ефективності господарювання, дає можливість визначити платоспроможність та ліквідність, спрогнозувати ймовірне банкрутство.

У процесі аналізу активів підприємства вирішуються наступні завдання:

· Загальна оцінка активів підприємства в цілому і в розрізі його видів; виявлення причин, що зумовили цю зміну, оцінка наслідків зміни.

· Оцінка стану, структури і тенденцій зміни основного капіталу.

· Вивчення складу, структури оборотного капіталу.

· Оптимізація складу капіталу в розрізі його видів.

· Оцінка ефективності використання активів підприємства і відшукання шляхів її підвищення.

Інформаційним джерелом для аналізу слугують:

· Регістри бухгалтерського обліку:

· журнал 4 «Облік необоротних активів і фінансових інвестицій»;

· відомості аналітичного обліку капітальних інвестицій, фінансових інвестицій, нематеріальних активів (4.1; 4.2; 4.3);

· журнал 3 «Облік розрахунків, довгострокових і поточних зобов’язань», (розділи 1, 2);

· відомості аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками (3.1); з різними дебіторами (3.2); з постачальниками та підрядниками (3.3); з виданих і отриманих векселів (3.4); за іншими операціями (3.5); з бюджетом (3.6).

· Дані фінансової звітності:

· форма №1 «Баланс»;

·  форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності».

3. Дані статистичної звітності:

· форма №1-Б «Звіт про фінансові результати, дебіторську і кредиторську заборгованість».

4. Дані фінансового плану.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 207; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!