ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ II ВІДМІНИ

До II відміни належать: а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (брат, сом, день) та із закінченням -о (батько, Петро); б) іменники середнього роду із закінченнями -о, -є (небо, море, плече) та -а (орф. -я) (щастя, життя, зілля), крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн-.

При відмінюванні іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми.

ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ І! ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ

Залежно від лексичного значення іменники у родовому від­мінку мають закінчення -а (-я), -у (-ю).

 

Закінчення -а (-я-) мають	Закінчення -у (-ю) мають
іменники, які означають:	іменники, які означають:
1) назви істот, уособлені пред-	І) назви маси, речовини: піску,
мети, явища: лікаря, лиса, Петра, Вітра, Мороза;	чаю, свинцю (але: хліба, вівса); 2) збірні поняття: загону, колек-
2) назви міст, населених пунк­тів: Києва, Львова, Обухова,	тиву;

 

Закінчення -а (-я-) мають	Закінчення -у (-ю) мають
іменники, які означають:	іменники, які означають:
3) географічні назви з наголосом	3) назви усДнов, організацій:
на закінченні: Дністра, Дніпра, Ірпеня, Козельця;	університету, музею, театру, загсу,
4) назви мір довжини, ваги, мі­ сяців, днів тижня: кілограма, метра, березня, вівторка; 5) назви чітко окреслених кон­ кретних предметів: ножа, олів-	4) назви будівель та їх частин: даху, палацу, коридору (але: гаража, млина, хліва); 5) назви явищ природи: граду, дощу, грому, суховію, холоду;
ця, зошита, плуга;	6) назви абстрактних понять,
6) наукові терміни: іменника, атома, відмінка (але: роду.	процесів, станів: руху, мітингу, бігу, болю, жалю;
виду);	7) географічні назви, в яких на-
7) іменники середнього роду: вікна, села, знання, плеча;	голос не падає на закінчення: Кавказу, Сибіру, Єнісею, Ки-
8) назви просторових понять (зменшені форми): садка, ліска, ярка (але: лісу, саду, лугу, яру)	таю, Криму; 8) назви ігор, танців: футболу, хокею, вальсу, танцю (але: го­ пака, козачка);
	9) більшість   префіксальних іменників: вибою, накипу, запи­ су, приходу;
	10) терміни іншомовного похо-
	дження: імпульсу, сюжету,
	журналу

Примітка. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а (-я), -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення іменника: стола і сталу, двора і двору, мости і мосту, папера (документа) і паперу (матеріалу); каменя (одного) і каменю (матеріалу); листопада (місяця) і листопаду (падолист); блока (частина споруди) і блоку (об'єднання держав).

ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ІМЕННИКАХ

 

Орфограми	Правила
Букви о, є, є в закін-	Написання о, є, є в закінченнях І і II відмін
ченнях непрямих	чоловічого і жіночого роду залежить від
відмінків однини	групи іменника:
іменників чоловічо-	буква о пишеться в закінченнях іменників
го і жіночого роду І і	твердої групи: весною, краном;
II відмін	буква є пишеться в закінченнях іменників
	м'якої і мішаної груп: волею, кашею, то-
	варишеві;
	буква с пишеться в закінченнях іменників
	м'якої групи з основою на й: гаєм, героєві
Букви а, я, у, ю в	Див. с. 407--408
закінченнях родово-
го відмінка однини
іменників II відміни
Подвоєні букви на	В орудному відмінку іменників жіночого
позначення подов-	роду з чистою основою на приголосний (у
ження приголосних	початковій формі слова) відбувається по-
звуків у орудному	довження кінцевого приголосного (який
відмінку іменників	стоїть між голосними): молодь — молоддю,
III відміни	ніч — ніччю.
	Подовження в орудному відмінку не буває:
	а) якщо основа іменника закінчується дво-
	ма приголосними: радість — радістю,
	честь — честю;
	б) якщо основа закінчується буквами на по-
	значення губних приголосних звуків та р:
	любов — любов То, кіновар — кіновар 'ю
Не з іменниками	Див. с. 419-^20

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

 

Разом пишуться:	Через дефіс пишуться:
1. Іменники, утворені з двох	а 1. Іменники, що означають про-
основ із сполучним голосним о	тилежні (антонімічні) чи близькі
(після твердих приголосних), є	за змістом поняття: купівля-
(після м'яких приголосних), є	продаж, хліб-сіль, щастя-доля.
(після основ на й або на подов-	2. Іменники, що означають про-
жений м'який приголосний),	фесію, спеціальність, учений
якщо:	ступінь, державну посаду, вій-
а) одна з основ прикметниково-	ськове звання: лікар-еколог,
го чи дієслівного походження:	член-кореспондент, генерал-
чистотіл, чорнозем, землероб,	полковник.
дощомір;	3. Іменники, в яких перше слово
б) обидві основи іменникові:	підкреслює певну прикмету чи
верболіз, носоріг.	особливість предмета, названо-
2. Іменники, утворені з двох чи	го другим словом: козир-дівка,
кількох основ без сполучних	блок-система.
голосних, якщо:	4. Іменники, що означають
а) складаються з числівника у	складні одиниці виміру: люди-
формі родового відмінка та	но-день, кіловат-година, тон-
іменника: п'ятиденка, сімдеся-	но-кілометр.
тиріччя;	5. Складні прізвища та геогра-
б) перша основа — дієслово у	фічні назви: Нечуй-Левицький,
формі II особи однини наказо-	Івано-Франківськ.
вого способу та іменник: Непий-	6. Складні сполучення, що на-
вода, перекотиполе, горицвіт;	зивають рослини: люби-мене,
в) першою частиною виступа-	мати-й-мачуха, розрив-трава.
ють пів-, напів-, полу-: півго-	7. Іншомовні та українські назви
дини, півночі, напівімла, полу-	проміжних сторін світу: норд-
мисок.	ост, південно-східний.
3. Усі складноскорочені слова:	8. Іменники, першою частиною
держбанк, колгосп; слова з пер-	яких є іншомовні компоненти:
шими частинами авіа-, авто-,	віце-, екс-, обер-, унтер-, лейб-,
агро-, біо-, гео-, гідро- та ін.:	штабе-: екс-чемпіон, обер-лей-
автогурток, агрокомплекс, гід-	тенант.
родинаміка	9. Скорочені іменники, в яких
	наводиться початок і кінець сло-
	ва: б-ка (бібліотека), т-во (то-
	вариство)

---

Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 276; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!